Рішення

від 13.03.2007 по справі 17/144/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/144/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" березня 2007 р.                                                 Справа №  17/144/07

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

головуючий суддя Коваль С.М.

при  секретарі Хімороді В.Г.

з участю представників сторін:

від позивача: адвокат Князєв В.С. , довіреність №3001/1 від  30.01.2007 р.;

від відповідача: Козирєва А.В, довіреність від 05.12.2006 р.;

присутні: директор позивача Мотика А.Г.,

засновник позивача Мотика О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 17/144/07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексім”, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 32, к.10                                                                                                             

до  приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –І І І”,  Миколаївська область, Снігурівський район,  с. Кобзарці про стягнення заборгованості в сумі 101541 гривні 24 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю. Представник відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

                         Розглянувши матеріали справи,  господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся з даним позовом, при цьому зазначав, що між Позивачем та Відповідачем було досягнуто домовленості на поставку Позивачем Відповідачу дизельного палива в кількості 48657 літрів на суму 161541 грн. 24 коп.

          Згідно накладних № 15 від 15.01.2007р. та № 16 від 15.01.2007 р. Позивачем було поставлено Відповідачу 48657  літрів дизельного палива на суму 161 541 грн. 24 коп. Зазначене дизельне паливо було прийняте відповідачем, про що свідчать підписи довіреної особи відповідача на вказаних накладних.

Термін розрахунку за поставлене Позивачем Відповідачу паливо сторонами не оговорювався. Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником зобов”язань не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник зобов”язаний виконати такий борг у семиденний строк з моменту пред”явлення вимоги.

Позивач листом №3 від 31.01.2007р. пред”явив Відповідачу вимогу про перерахування суми заборгованості за поставлене дизельне паливо в сумі 161541 грн. 24 коп. на рахунок Позивача. Згідно поштового повідомлення цей лист був отриманий Відповідачем 05.02.2007 р.

Листом № 50 від 29.01.2007 р. Відповідач повідомив Позивача про неможливість оплати поставленого дизельного палива в кількості 48657 літрів через тяжкий фінансовий стан, та запропонував Позивачу відвантажити дизельне паливо назад або оформити договір на зберігання цього товару.

Листом № 16 від 05.02.2007 р. Відповідач  зазначив про відсутність грошових коштів для розрахунку за поставлені 48,6 м.куб. дизельного палива та запропонував Позивачу  продати його Відповідачу по ціні,  що складеться на дизельне паливо у лютому 2007р. Крім того Відповідач зобов”язався оплатити це паливо в кількості 48,6 куб.м. у лютому місяці.

Листами № 4 від 09.02.2007 р. та № 4/1 від 09.02.2007 р. Позивач відмовився від пропозицій Відповідача.

Платіжним дорученням № 48 від 01.02.2007 р. Відповідач перерахував Позивачу 60000 гривень. У призначенні платежу Відповідачем були зазначені неіснуючи рахунки та ціни, але ці кошти Позивач зарахував Відповідачу у суму погашення боргу Відповідача перед Позивачем за поставлене дизельне паливо.

12.02.2007 р. з супровідним листом за вих. № 5 Позивачем було направлено Відповідачу акт звірки взаємних розрахунків станом на 12.02.2007р. Цей акт був отриманий Відповідачем 16.02.2007р. згідно поштового повідомлення. Але Відповідач ухилився від підписання акту звірки.

28 лютого 2007р. Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення залишку заборгованості за поставлене дизельне паливо в сумі 101 541 грн. 24 коп.

Згідно платіжного дорученням № 104 від 01.03.2007р. та  платіжного документа №ПН170113 від 06.03.2007р. Відповідач перерахував Позивачу додатково 88395 грн. 35 коп.  

Відповідно до бухгалтерської довідки № 1203/1 від 12.03.2007 р., яку надав Позивач, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлене дизельне паливо на день розгляду справи складає 13145 грн. 89 коп.

У доповненні до позовних вимог від 05.03.2007р. Позивач на підставі статей 44,48,49 Господарського процесуального кодексу просить також додатково стягнути з відповідача судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката в сумі 50000 гривень.

При цьому Позивач посилається на те, що для подачі позову і представництва в суді по даній справі позивач уклав договір №3001/3 від 30.01.2007р. з адвокатом на надання йому адвокатських послуг у вигляді підготування і подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви за позовом до приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –ІІІ” (ЄДРПОУ 31131690) про стягнення заборгованості за поставлене дизельне пальне по накладних №15 від 15.01.2007р. та №16 від 15.01.2007р. та представництва інтересів позивача по справі  і ведення в Господарському суді Миколаївської області справи за позовом до приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –ІІІ” (ЄДРПОУ 31131690) про стягнення заборгованості за поставлене дизельне пальне по накладних №15 від 15.01.2007р. та №16 від 15.01.2007р.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи через представника.

Згідно ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Відповідно до умов договору  №3001/3 від 30.01.2007р. позивач сплачує адвокату гонорар за його послуги в розмірі 50000 грн.

Це відповідає положенням ст. 12 Закону України „Про адвокатуру”, згідно якої вартість оплати праці адвоката визначається угодою між юридичною особою та адвокатом.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову –на відповідача.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з Відповідача судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката.

В судовому засіданні Позивачем надано копії платіжних доручень № 233 від 12 березня 2007 р. та № 235 від 12 березня 2007 р. Відповідно до цих платіжних документів Позивач перерахував адвокату за послуги адвоката згідно договору №3001/3 від 30.01.2007р. 21 250 грн., а також окремо до місцевого бюджету Центрального району податок на доходи адвоката в сумі 3750 грн.

У відзиві на позов Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що керівництво Відповідача не давало згоди на отримання зазначеної у позові кількості дизельного палива по накладній №15 та №16 від 15.01.07р. Прийняття товару було здійснено працівником Відповідача самовільно, за що вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Вважали, що договір щодо купівлі вищезгаданої кількості дизпалива не може бути визнаний укладеним. Зазначали, що частина боргу перед Позивачем була ними погашена до отримання копії позовної заяви.

В той же час, у матеріалах справи наявна копія довіреності серія ЯНВ №606728, виданої 15.01.07р. довіреній особі відповідача на отримання паливно-мастильних матеріалів від Позивача, в тому числі  і  на отримання дизельного палива в кількості 48657 літрів по накладним № 15,16 от 15.01.2007р. Довіреність виконана на бланку суворої звітності,  містить підписи від імені керівника та головного бухгалтера Відповідача і відбиток печатки Відповідача. Доказів на спростування цієї обставини Відповідачем не надано.

До того ж  в цій довіреності зазначено, що вона видавалася також для отримання й інших паливно-мастильних матеріалів, окрім дизельного палива у кількості 48657 літрів.                    В судовому засіданні представники сторін пояснили, що в них немає спору щодо отримання інших  паливно-мастильних матеріалів, що були відвантажені за цією самою довіреністю, оскільки ці товари були повністю оплачені Відповідачем.

З огляду на таке у суду відсутні підстави вважати, що зазначена довіреність є недійсною.

Крім того, керівник Відповідача у листі № 50 від 29.01.2007 р. фактично визнав прийняття Відповідачем поставленого дизельного палива, не заперечував обставини поставки та повідомив про неможливість оплати поставленого дизельного палива саме через важкий фінансовий стан, а не через інші причини.

В процесі розгляду справи Відповідач самостійно перерахував Позивачу значну частину заборгованості за поставлене дизельне паливо, що також свідчить про визнання Відповідачем факту прийняття ним  дизельного палива та наступного схвалення дій його працівників по отриманню цього дизельного палива на умовах, що визначені у накладних.

Зазначене свідчить про обґрунтованість позовних вимог  Позивача у частині стягнення заборгованості по поставленому дизельному паливу.

Оскільки позивачем подавався позов про стягнення заборгованості в сумі 101541 грн. 24 коп., але в процесі розгляду справи Відповідач добровільно погасив свій борг на суму 88395 грн. 35 коп., та залишок складає 13145 грн. 89 коп., то позов в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню на цю суму –13145 грн.89 коп.

В частині стягнення основного боргу на суму 88395 грн. 35 коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Стосовно відшкодування понесених Позивачем витрат на послуги адвоката, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги слід задовольнити частково.

Як вбачається із договору на надання адвокатських послуг №3001/3 від 30 січня 2007 року, Позивач після отримання від відповідача листа №50 від 29.01.2007р. уклав договір з адвокатом на підготування позовної заяви та представництва інтересів Позивача у господарському суді Миколаївської області при розгляді справи за позовом Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за поставлене дизельне пальне по накладних №15 від 15.01.2007р. та №16 від 15.01.2007р. в загальній сумі  161541 грн. 24 коп.  Вартість послуг адвоката була визначена сторонами в сумі 50000 грн., з урахуванням положень 12 Закону України „Про адвокатуру”.

В той же час в матеріалах справи наявні платіжні документи, за якими Позивач перерахував адвокату Князєву В.С. 21250 грн. оплати вартості послуг адвоката, а також окремо до місцевого бюджету Центрального району податок на доходи адвоката в сумі 3750 грн.

Згідно п.п. 8.1.1. та 8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р., якщо доходи від здійснення незалежної професійної діяльності нараховуються і виплачуються платнику податку податковим агентом, то податковий агент утримує цей податок з суми такого доходу за рахунок платника податку і від імені платника податку перераховує його в бюджет одночасно з виплатою доходів.  Статтею 7 зазначеного закону ставка податку встановлена в розмірі 15 відсотків від суми доходу.

Тому суд приходить до висновку, що частину доходу адвоката в розмірі 15 відсотків Позивач правомірно перерахував не безпосередньо адвокату, а від його імені до місцевого бюджету одночасно з виплатою доходу адвоката. Тобто доход адвоката до оподаткування складав  21250 + 3750 грн., що складає 25000 грн., і це є витрати Позивача на послуги адвоката.

Оскільки витрати Позивача на оплату послуг адвоката в сумі 50000 грн. в іншій частині (а саме 25000 грн.) не підтверджені платіжними документами, а також вартість цих послуг є невідповідною сумі позовних вимог, суд вважає за необхідне позовні вимоги у частині судових витрат пов”язаних з оплатою послуг адвоката задовольнити частково –в сумі 25000 грн.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання про відшкодування Позивачу сплаченого державного мита, поклавши на Відповідача ці витрати пропорційно частині задоволеного позову, з урахуванням того, що частину боргу Відповідач погасив вже під час розгляду справи. Тому на думку суду з Відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито в сумі 1265 грн.41 коп., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 гривень.

При ухваленні рішення суд також вважає за необхідне змінити заходи забезпечення позову, що застосовані ухвалою суду від 01 березня 2007р. по даній справі, та залишити ці заходи на суму задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексім” задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –ІІІ” (код 31131690) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексім” (код 30396546) заборгованість за поставлене дизельне паливо в сумі 13145 грн. 89 коп.,витрати на оплату послуг адвоката в сумі 25000 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 1265 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3.          В частині стягнення з приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –ІІІ” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексім” заборгованості за поставлене дизельне паливо в сумі 88395 грн. 35 коп. –провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Змінити заходи забезпечення позову по даній справі, що застосовані ухвалою суду від 1 березня 2007 року, та залишити арешт на кошти  приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Веселий Кут –ІІІ” (код 31131690) в сумі задоволених позовних вимог 39529 грн. 30 коп.

   Суддя                                                        Коваль С.М.