Постанова

від 04.04.2007 по справі ас-05/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-05/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" квітня 2007 р.  16-55 г.              Справа № АС-05/137-07

вх. № 3012/6-05

Суддя господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміна О.Ю.

представників сторін :

позивача – Литвиненко К.В. (довіреність від 09.01.07 р.), Кириченко Л.М. (довіреність від 02.04.07 р.),

відповідача – в.о. директора Бабанських Є.Є. (протокол № 1 загальних зборів учасників від 02.04.07 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

по справі за позовом  Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Харків)   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Експрес-Малюк” (м. Харків)  

про стягнення 381,34 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

За уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь залишок штрафу в сумі 381,34 грн., накладений рішенням № 640 від 14.04.05 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240 від 18.01.01 р. (надалі – Закон № 2240).

Представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує і просить в позові відмовити, а також винести позивачу окрему ухвалу, направлену на усунення порушення законодавства щодо порядку проведення перевірок Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Свої заперечення обґрунтовує тим, що акт перевірки № 124 від 22.03.05 р. та рішення № 640 від 14.04.05 р. не можна використовувати в якості доказів, оскільки позивач не направляв відповідачу повідомлення про проведення перевірки, ревізор не надавав доручення на перевірку, головний бухгалтер відповідача Самойлова Т.І. була звільнена наказом № 11 від 28.02.05 р., а тому не могла підписувати акт перевірки № 124 від 22.03.05 р., акт перевірки № 124 від 22.03.05 р. та рішення № 640 від 14.04.05 р. відповідач не отримував, підпис директора Козинченко В.Н. на акті перевірки № 124 від 22.03.05 р. викликає сумнів, також особа, яка розписалася на рішенні № 640 від 14.04.05 р. в його отриманні як директор Федотов, ні є директором і не має ніякого відношення до відповідача. На підтвердження вищевикладеного відповідач надав копію наказу № 11-к від 28.02.05 р. про звільнення головного бухгалтера Самойлової Т.І.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексом адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки позивача № 231-07-02/юр від 26.03.07 р. відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Ленінській районній виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним 24.12.01 р. за № 630050001135.

З 21.03.05 р. по 22.03.05 р. працівником Ленінської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі плану перевірок на 1 квартал 2005р., затвердженого наказом № 2-заг від 04.01.05 р., посвідчення № 53 від 18.03.05 р. була проведена планова перевірка повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду на виплату встановлених видів допомог по соціальному страхуванню, путівок і дотримання діючих положень щодо оздоровлення та позашкільного обслуговування дітей у відповідача за період з 01.01.04 р. по 01.01.05 р.

За результатами перевірки були виявлені порушення ст.1, абз.2 ст.2 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.01 р. № 2213 та пп.2 п.2 ст.27 Закону № 2240, за наслідками яких до бюджету Фонду донараховано страхових внесків у сумі 19,06 грн. на не відображений фонд оплати праці в сумі 560,65 грн. та витрачено коштів з порушенням чинного законодавства у сумі 7,75 грн., про що складено акт № 1241 від 22.03.05 р. в двох примірних, один з яких 23.03.05 р. отримав представник відповідача, про що свідчить його підпис на акті.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Згідно п. 5 ст. 12 Закону № 2240 робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Оскільки п. 4 ст. 30 Закону № 2240 право застосовувати фінансові санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники, тому директор Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення виніс рішення № 640 від 14.04.05 р. про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яким вирішив зарахувати до бюджету Фонду нараховані за актами ревізій внески в сумі 19,06 грн, не прийняті до зарахування витрати в сумі 7,75 грн. та стягнути штраф в сумі 564,53 грн.

Рішення № 640 від 14.04.05 р. було отримано відповідачем 17.04.05 р., про що свідчить підпис представника відповідача на цьому рішенні.

Як свідчать матеріали справи це рішення відповідачем було виконано частково, в сумі 210,00 грн., і не було оскаржено.

В поданих звітах (Ф4 – ФССзТВП) про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2005 р. та за 2006 рік відповідач вказав залишок несплаченої заборгованості, яка становить 381,34 грн.

Таким чином, відповідач підтвердив (узгодив) залишок несплаченого штрафу в сумі 381,34 грн., вказавши цю суму у своїх звітах (Ф4 – ФССзТВП) за 1 півріччя 2005 р. та за 2006 рік.

Посилання відповідача в запереченнях на те, що акт перевірки № 124 від 22.03.05 р. та рішення № 640 від 14.04.05 р. не можна використовувати в якості доказів, оскільки позивач не направляв відповідачу повідомлення про проведення перевірки, ревізор не надавав доручення на перевірку, головний бухгалтер відповідача Самойлова Т.І. була звільнена наказом № 11 від 28.02.05 р., а тому не могла підписувати акт перевірки № 124 від 22.03.05 р., акт перевірки № 124 від 22.03.05 р. та рішення № 640 від 14.04.05 р. відповідач не отримував, підпис директора Козинченко В.Н. на акті перевірки № 124 від 22.03.05 р. викликає сумнів, також особа, яка розписалася на рішенні № 640 від 14.04.05 р. в його отриманні як директор Федотов, ні є директором і не має ніякого відношення до відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки вони не чим не підтверджені.

Пункт 15.6 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.01 р. № 38 (надалі – Інструкція № 38), допускає проведення в окремих випадках ревізій без додаткового попередження страхувальника за взаємною згодою сторін, тобто за усною домовленістю.

Відповідач не надав наказу про звільнення директора Козинченко В.Н. та книгу реєстрації наказів по особовому складу. Як свідчать матеріали справи посада директора у відповідача на даний нас є вакантною, із чого слідує, що особа, яка розписалась в отриманні рішення № 640 від 14.04.05 р. могла деякий час працювати у відповідача директором.

До того ж, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про звільнення головного бухгалтера Самойлової Т.І. та директора Козинченка В.Н.

Згідно пункту 15.14.6 Інструкції № 38 рішення про застосування штрафних санкцій вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Отже, рішення № 640 від 14.04.05 р. слід вважати врученим відповідачу, оскільки воно отримано посадовою особою відповідача, про що свідчить підпис на ньому директора Федотова.

Діюче законодавство не покладає обов'язку на позивача перевіряти наявність трудових відносин представників з юридичними особами, які отримують акт або рішення.

Таким чином, суд вважає, що позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать матеріали справи рішення № 640 від 14.04.05 р. відповідачем не оскаржено, що також підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.

Статтею 23 Закону № 2240 встановлені порядок та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Відповідно до ст. 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 30 Закону № 2240 передбачена відповідальність страховика у вигляді штрафу та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Відповідач не надав суду доказів скасування або визнання нечинним рішення № 640 від 14.04.05 р., доказів сплати залишку штрафу в сумі 381,34 грн., а також доказів в обґрунтування своїх заперечень.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати державного мита і не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 10 ,12, 27, 28, 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтями 86, 94, 98, 160 -  163 , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Експрес-Малюк” (61012 м. Харків, вул. Енгельса, 29-А. Код ЄДРПОУ № 25187169. П/р № 26009321418001 в ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Харкова, МФО 351533) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200 м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3 під'їзд, 4 поверх. Код ЄДРПОУ 21224442, Р/р № 37171200800020 в УДК а Харківській області, МФО 851011) штраф, накладений рішенням № 640 від 14.04.05 р., в сумі 381,34 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                            Ольшанченко В.І.

 Повний текст постанови складений 05.04.07 р.