Рішення

від 05.04.2007 по справі 1/68-пд-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/68-ПД-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.04.2007                                                                Справа №  1/68-ПД-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", м.Херсон

до Приватної  фірми "Анна", м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ВАТ "Підприємство "Дружба", м.Херсон

про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова Ю.М., дов. №21-031/149, представник

від відповідача: не прибув

від 3 особи: Дружинська М.В., дор.№21 від 12.03.2007р., Дружинський В.А., голова правління

ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (далі-ХБК) звернулося до суду з позовом до ПФ "Анна" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі площею 242 кв. метра по вул.Миру, 20 у м.Херсоні від 21.05.1998 року та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги ХБК мотивує тим, що взагалі цей договір з ПФ "Анна" не укладався  і тому є фіктивним. Про існування цього договору він дізнався після отримання відповідного повідомлення у листопаді 2006 року через ВАТ підприємство "Дружба", який орендує вказаний майновий комплекс на підставі відповідного договору оренди,  укладеного ним з ВАТ "ХБК". Ним  збільшені позовні вимоги у частині їх мотивування та  пояснено, що голова правління ВАТ не мав права без  погодження спостережної ради реалізовувати визначену у договорі будівлю. Спірне майно входить до складу цілісного майнового комплексу, який  є власністю позивача і знаходиться у користуванні ВАТ Підприємство "Дружба" на умовах оренди. Ним  доведено суду, що на підставі наказу Фонду Держмайна України від 29.02.1996 року йому у власність передано кілька об'єктів, у тому числі будівля арочна за інвентарним номером 704703 по вул.Миру,20, яка, можливо, фактично є предметом  купівлі-продажу спірного договору .

Підпис за продавця в особі  голови правління  ВАТ "ХБК" Андрушкевича В.М. виконаний не ним, а невстановленою особою.    

3 особа з боку позивача –ВАТ підприємство "Дружба" пояснила, що користується спірним майновим комплексом на умовах оренди по договору від 02.02.1998 року.  Його представником  пояснено, що до листопада 2006 року ніхто не заявляв будь-яких вимог щодо звільнення цього майнового комплексу у зв'язку зі зміною його власника.

Відповідач на судове засідання двічі не з'явився. Ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась йому судом, а також на ім'я керівника ПФ "Анна" Пономарь Т.М.   ВАТ "Підприємство "Дружба" цінним листом, про що свідчить опис вкладення до цього листа від 22.03.2007 р. та фіскальний чек пошти. Тому слід вважати, що відповідач належним  чином попереджений про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представників  позивача та 3 особи, вивчивши матеріали справи, суд

                                        встановив:

Між ВАТ "Підприємство "Дружба" та ВАТ "ХБК" 02.02.1998 року укладено договір оренди № 153 цілісного майнового комплексу стадіону "Старт". До теперішнього часу орендар користується цим майновим комплексом.  

Листом від 24.11.2006 року ВАТ "Підприємство "Дружба" повідомило ВАТ "ХБК", що за  Гречко А.О та Сіроканян Г.Г. зареєстровано право власності на об'єкт, що знаходиться у користуванні ВАТ "Підприємство "Дружба" на умовах оренди і входить до цілісного майнового комплексу стадіону "Старт".

З матеріалів справи випливає, що цим громадянам ПФ "Анна" було продано згідно договору купівлі-продажу від  14.07.2003 року нежитлову будівлю загальною площею 221 кв.м по вул. Миру,20 у м.Херсоні балансовою вартістю 30  000 грн.  

Право власності громадян Гречко А.О та Сіроканян Г.Г. на цю будівлю у рівних долях зареєстровано у Херсонському державному БТІ на підставі відповідного рішення від 15.07.2003 року.

У свою чергу ПФ "Анна"  придбало  це майно на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.1998 року у ВАТ "ХБК" також за 30 000 грн. Саме цей договір є предметом спору по цій справі, який ВАТ "ХБК" просить визнати недійсним з підстав, які викладені позивачем у позові, доповненні до позову та у поясненнях його представника у судовому засіданні і які частково зазначені судом вище.

Суд вважає, що цей позов підлягає задоволенню  з наступних обставин.

За адресою м.Херсон, вул.Миру, 20 знаходиться цілісний майновий комплекс будівель та споруд стадіону "Старт". Це гаражі, будівля арочна ФСЄ-ТА,А1,А2, побутове приміщення з сауною, АЗ,А4, туалет, каси, склад, трибуни, підпірна стіна, огорожа всіх цих об'єктів. Це випливає зі свідоцтва на право власності на ці будівлі та споруди, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.11.2003 року за №398, та витягом про реєстрацію права власності Херсонським державним БТІ від 27.01.2004 року   (арк. справи 7 та 33). З цих документів випливає, що власником всіх зазначених будівель цілісного майнового комплексу                                                                                                         "Старт" є ВАТ "ХБК".

Зі спірного  договору купівлі-продажу від 21.05.1998 року випливає, що ПФ "Анна" передано будівлю площею 242 кв.м на земельній ділянці площею 254 кв.м. за адресою м.Херсон, вул.Миру, 20. Але відсутня назва цієї будівлі, не визначено, з чого вона складається і який її інвентарний номер за технічною документацією БТІ. В акті прийому- передачі майна від 21.05.1998 р. зазначено, що продавець передає, а покупець приймає предмет купівлі-продажу згідно п.1.1 договору купівлі-продажу від 21.05.1998 року.

У зазначених договорі та акті прийому-передачі предмету договору купівлі –продажу ( обидва документа  від 21.05.1998р.) зазначено, що від імені продавця  ці документи були підписані головою правління ВАТ "ХБК" –Андрушкевичем Вадимом Миколайовичем.

Але за заявою Андрушкевича Вадима Миколайовича порушена кримінальна справа по факту підробки договору купівлі-продажу між ВАТ "ХБК" та ПФ "Анна", яка знаходиться у провадженні слідчого відділення ХМВ УМВС України в Херсонській області. Також з заяви Андрушкевича В.М. слідчим органом була призначена  почеркознавча експертиза. З експертного висновку науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області  від 23.05.2006 року випливає, що  підпис від імені Андрушкевича В.М. у графі "Продавець ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" на 4 листі договору купівлі-продажу від 21.05.1998 року виконаний не Андрушкевичем В.М., а іншою особою. Такий же висновок здійснений експертом і у відношенні підписів Андрушкевича В.М. в акті  прийому-передачі предмету договору купівлі-продажу від 21.05.1998р. (додаток №1 до договору купівлі-продажу від 21.05.1998 року) та у відношенні його підпису у листі на ім'я начальника БТІ м.Херсона за №06-11-04 від 28.04.1999 року.

Дані про те, що голова правління поручив будь-якій іншій посадовій особі підписати вказані вище документи відсутні, відсутні посилання на це і в цих документах. Тому слід вважати, що дійсно договір є підробленим, так як він не підписаний уповноваженою стороною продавця.

Відповідно до ст.154 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент укладення спірного договору, якщо договір укладається у письмовій формі, він може бути укладений шляхом складення єдиного документу, підписаного сторонами. У даному випадку слід вважати, що договір підписаний лише покупцем  і майно, зазначене у договорі, не передавалося покупцю, так як акт його прийому-передачі  також продавцем не підписаний.   З матеріалів справи випливає, що покупець не перерахував позивачу по справі визначену у договорі суму вартості придбаного майна.

Крім викладеного, суд вважає необхідним  довести наступні обставини.

Відповідно до пункту 8.3.4. Статуту ВАТ "ХБК " у редакції на дату, що зазначена у спірному договорі, проведення операцій по розпорядженню нерухомим майном товариства, балансова вартість якого перевищує 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки, що діяла на момент продажу, проводяться за погодженням спостережної ради. Мінімальна заробітна плата  станом на 21.05.1998 року відповідно до ст.2 Закону "Про встановлення величини вартості межі забезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік"  складала 45 грн.

Оскільки у спірному договорі, як пояснив позивач, не визначено, яка саме  будівля  була  предметом купівлі-продажу, то виходячи з її площі, позивач вважає, що це будинок арочного типу ФСЄ-ТА-15 інвентарний номер 704703, невід'ємною частиною якого є пристрій з інвент. номером 73345, балансова вартість яких складала  171729,95грн. А 2000 мінімальних заробітних плат –90 000 грн. Тому необхідно було погодження на продаж цього об'єкту Спостережної ради позивача. Факт відсутності цього погодження підтверджено наданим до матеріалів справи позивачем журналом протоколів засідань Спостережної ради  ТОВ "ХБК" за 1998 рік.

Визначення у договорі ціни будівлі площею 242 кв. м  в сумі 30 000 грн. не відповідає  дійсній ціні цієї будівлі, що підтверджено  довідкою позивача від 18.04.04р. за підписами голови правління та головного бухгалтера. Ця ціна визначена судом вище –171729,95 грн. Це ще раз підтверджує факт того, що спірний договір не підписано  уповноваженою особою продавця.

Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР угодами визнавалися дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення прав або обов'язків. Відповідно до ст.44 цього Кодексу письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

А ст.153 ЦК УРСР передбачала, що договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Обов'язковою умовою письмового договору купівлі-продажу є підпис його особами, що укладають цей договір, і це є законодавчо встановлена норма.

Крім того, на дату "укладення" договору визначена у ньому будівля знаходилась на умовах оренди  у 3 особи по справі - ВАТ Підприємство "Дружба". Відповідно до договору оренди, укладеного позивачем з 3 особою 02.02.1998 року,  ВАТ Підприємство "Дружба" передано на умовах оренди цілісний майновий комплекс стадіону "Старт", до складу якого входила і будівля, зазначена у спірному договорі. Відповідно до ст.229 ЦК УРСР продавець зобов'язаний був попередити про це покупця. А це, як зазначено у цій статті, є підставою розірвання договору. Тобто, у разі, якщо вважати договір укладеним, то у даному випадку порушені права 3 особи.

На  дату, визначену у спірному договорі, ВАТ "ХБК" не було власником цілісного майнового комплексу стадіону "Старт". Це підтверджено зазначеним вище договором оренди цього цілісного майнового комплексу. З пункту 1.1 цього договору випливає, що вказаний майновий комплекс передається в оренду зі згоди Фонду Державного майна України від 06.06.1997 року №10/22-5473. Знаходження на балансі позивача цього майнового комплексу у 1998 році не свідчить про право його власності на це майно. Офіційно право власності на цілісний майновій комплекс стадіону "Старт" оформлений позивачем у 2003 році.  Позивачем не надано жодного документу за 1998 рік, який свідчив би про оформлення права власності на вказане майно в 1998 році у порядку, встановленому чинним законодавством.

А відповідно до ст. 225 ЦК УРСР право продажу майна належало, крім випадків примусового продажу, його власникові.

Відповідно до доповнень до позовної заяви позивач просить визнати спірний договір недійсним на підставі ч.1 ст.48 ЦК УРСР, так як він не відповідає вимогам закону. У даному випадку  спірний договір не відповідає  вимогам статей 41,44,153 та 225 ЦК України, який був чинним на момент "укладення " цього договору. Статтею 46 цього Кодексу зазначено, що недотримання  встановлених законом вимог щодо письмової форми угоди може тягти за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ст.48 ЦК України.  Будь-яка угода, що не відповідає вимогам закону, не створює юридичних наслідків і є недійсною.  

За таких обставин позов у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.05.1008 року, укладеного між ВАТ "ХБК" та ПФ "Анна" підлягає задоволенню. Вимога про повернення майна не може бути задоволена, так як визначене у договорі майно продано ПФ "Анна" іншим особам, а саме: громадянам Гречко А.О та Сіроканян Г.Г. і знаходиться  в їх користуванні.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його витрати по сплаті держмита –85 грн. та вартості інформаційно-технічних послуг судового процесу -118 грн. ( судові витрати ).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 44,49,82,84-85  ГПК України, суд

вирішив :

1.Позов задовольнити  частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу  будівлі площею 242 кв. метра  по вул. Миру у м.Херсоні  від  21 травня 1998 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат" та приватною фірмою "Анна" м.Херсон.                              

3. Стягнути з приватної фірми "Анна" м.Херсон, вуд.Декабристів, 33, кв.3, код ЄДРПОУ 24956418 ( дані про р/рахунок відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", м.Херсон, пл.50-річчя утворення СРСР , код ЄДРПОУ 00306710 на р/ рахунок № 2600402300037 МФО 352800  у Херсонському філіалі ТОВ "Укрпромбанк" судові  витрати позивача на загальну суму 203 грн.  

4. В решти позову відмовити.

5. Наказ видати з дня набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України