Рішення

від 13.04.2007 по справі 13/154-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/154-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.04.2007                                                                Справа №  13/154-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінарова О.Л.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю "Тавріякримсервіс",

до:   

відповідача-1 –Ялтинського морського торговельного порту,

відповідача-2 –Відкритого акціонерного товариства заводу „Прибій”,

за участі представників сторін:

від позивача –Долгополова О.В. (представника за дорученням),

від відповідача-1 –не з'явився,

від відповідача-2 –Полякова А.Ю. (представника за дорученням),

про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за виконані роботи в розмірі 442569,75 грн з урахуванням пені, річних та інфляційних,

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви заявлені вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань за договором комісії № 165 від 27 червня 2006 року, щодо оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість за основним зобов'язанням в розмірі 298 000 грн. Крім того, оскільки відповідачем вартість наданих послуг своєчасно не сплачена позивачем нараховані інфляційні в розмірі 36444,7 грн, річні в сумі 7871,53 грн, пеня в сумі 49853,52 грн та штраф в розмірі 50400 грн.

Ухвалою суду від 19 березня поточного року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 3 квітня. При цьому відповідача-1 зобов'язано надати відзив на позов та з'явитись в судове засідання, проте ці вимоги ним не виконані, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 13 квітня. В судове засідання, яке відбулося в призначений до розгляду справи час представник відповідача-1 вдруге не з'явився, відзиву на позов не надіслав, однак заявив клопотання шляхом надсилання телеграми про відкладення розгляду справи у зв'язку зі знаходженням його представника у відрядженні. Виходячи з того, що відповідач-1 двічі не забезпечив явку свого представника в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами, наданими позивачем, виходячи з того, що зазначені дії відповідача-1 слід розцінювати як спосіб захисту від заявленого позову.

Відповідачем-2 позовні вимоги не визнаються з посиланням на відсутність доказів його солідарної відповідальності з відповідачем-1, оскільки ним не укладалося жодного правочину з іншими сторонами даного спору, в тому числі і правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 перед позивачем за договором комісії.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 27 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тавріякримсервіс” (як комісіонером) та Ялтинським морським торговельним портом (як комітентом) укладено договір комісії № 165 (а.с. 8-9), відповідно до умов якого позивач зобов'язався за дорученням відповідача-1 за винагороду укласти від свого імені за рахунок останнього договір перевезення вантажу відповідача, а саме морського піску в об'ємі 24000 тон партіями від 3000 тон з оз. Донузлав до порту Ялта. Пунктом 2.1. договору сторони погодились, що витрати відповідача-1 за договором складають 21 грн  за 1 тону розмитненого вантажу з урахуванням комісійної винагороди. Поряд з цим розділом 3 договору сторони погодили, що відповідач-1 зобов'язується передати позивачу вантаж для перевезення, прийняти звіт, розглянути і затвердити його протягом 5-ти календарних днів, а також сплатити вартість наданих послуг протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вантажу.

В подальшому 10 липня 2006 року між названими сторонами укладена додаткова угода до договору комісії (а.с. 10), якою між ними внесені зміни до пунктів 6.3. та 6.7. договору, щодо встановлення відповідальності за несвоєчасність розрахунків за надані послуги.

На виконання умов договору позивач 28 червня 2006 року уклав з Херсонським морським торговим портом договір на перевезення піску № 144 (а.с. 11-12), за умовами якого перевізник зобов'язався перевозити вантаж –пісок на теплоході „Виталий Байнов” з порту Донузлав до порту Ялта.

В подальшому позивачем протягом липня та вересня 2006 року здійснено виконання робіт по перевезенню піску, про що з відповідачем-1 складені акти приймання-передачі робіт. Зокрема, за кожним з актів приймання-передачі від 10, 13, 18, 20, 23, 25, 28 липня та 12 вересня 2006 року (а.с. 13-20), складених за підписами директора позивача Єремеєвського В.Ю. та директора відповідача-1 Тараканова С.Г., вартість робіт з урахуванням комісійної винагороди склала 63000 грн, на загальну суму 504000 грн. При цьому відповідач-1 підтвердив факт отримання комісійних робіт в повному обсязі, зафіксувавши це в актах.  

В тексті позовної заяви позивачем зазначено, що ним проведено починаючи з 15 березня 2007 року залік зустрічних позовних вимог на суму 206000 грн, оскільки відповідачем-1 була здійснена переплата за договором поставки від 3 травня 2006 року, у зв'язку з чим станом на час розгляду даного спору відповідач-1 заборгував позивачу 298000 грн основного боргу.  Безпосередньо проведення заліку підтверджується  претензією позивача (а.с. 21), надісланою на адресу відповідача-1 15 березня 2007 року.

Таке зарахування є правомірним виходячи з положень статті 601 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений  моментом пред'явлення вимоги, при цьому зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України  підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Пунктом 6.3. договору (з урахуванням додаткової угоди) його сторонами встановлено, що у разі прострочення розрахунків відповідача-1 з позивачем, останній набуває право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу, неустойку у розмірі 10% неоплачених робіт, яка судом розцінюється як штраф, а також відповідач-1 зобов'язується компенсувати збитки від інфляції та 3 відсотки річних.

У відповідності до частини 1  статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські  санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В свою чергу частиною 3 статті 232 того ж Кодексу, встановлено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

На підставі зазначеного позивачем нараховані до сплати відповідачу-1 пеня в розмірі 49853,52 грн та штраф в розмірі 50400 грн. При цьому розрахунок пені здійснено за період з 3 серпня 2006 року по 17 лютого 2007 року, тобто за 199 днів, виходячи з суми заборгованості 441000 грн та облікової ставки НБУ 9,5% на суму 45808,72 грн,  та за період з 18 жовтня 2006 року по 17 лютого 2007 року, тобто за 123 дні, виходячи із суми заборгованості 63000 грн та тієї ж облікової ставки на суму 4044,80 грн. Безпосередньо штраф обраховано виходячи із суми заборгованості 504000 грн в розмірі 10%.

Щодо правомірності нарахування цих сум судом констатується наступне. Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбаченого законом або договором. Крім цього, за частиною 6 статті 232 того ж Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин позивачем помилково обраховано саме названу суму пені, оскільки діючим законодавством встановлено інші терміни її нарахування та у вказаний період діяла інша облікова ставка НБУ –8,5%.

Так, за актом приймання виконаних робіт від 10.07.2006 р. пеня становить починаючи з 16.07.2006 р. по 16.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 13.07.2006 р. пеня становить починаючи з 19.07.2006 р. по 19.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 18.07.2006 р. пеня становить починаючи з 24.07.2006 р. по 24.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 20.07.2006 р. пеня становить починаючи з 26.07.2006 р. по 26.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 23.07.2006 р. пеня становить починаючи з 29.07.2006 р. по 29.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 25.07.2006 р. пеня становить починаючи з 31.07.2006 р. по 31.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

За актом приймання виконаних робіт від 28.07.2006 р. пеня становить починаючи з 03.07.2006 р. по 03.01.2007 р. (тобто 182 дні) 5354,44 грн, при обрахунку 63000 грн х 17 %  х 100%  : 364 дн. х 182 дн.

Всього пеня складає 37481,08 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині нарахування пені підлягають задоволенню частково в сумі 37481,08 грн, а щодо нарахування штрафу в повному обсязі –на суму 50400 грн.

Позивачем нараховані інфляційні в розмірі 36444,7 грн та річні в розмірі 7871,53 грн за період з 8 серпня 2006 року по 17 лютого 2007 року виходячи із суми боргу 441000 грн та в період з 18 вересня 2006 року по 17 лютого 2007 року виходячи із суми 63000 грн.

Нарахування вказаних сум річних та інфляційних є правомірним виходячи з положень статті 625 ЦК України, за якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних від простроченої суми.  

За таких обставин позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

В той же час суд констатує факт задоволення позовних вимог позивача відносно відповідача-1, оскільки відсутні правові підстави для стягнення заборгованості в солідарному порядку з відпвідача-2 з тих підстав, що між сторонами не укладено правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання.  Зокрема, за статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадку, встановленому договором або законом. В даному випадку в договорі комісії  не зазначено солідарної відповідальності відповідачів. Вона також не виникла і на підставі закону.

Таким чином в задоволенні позовних вимог відносно відповідача-2 слід відмовити.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачені позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1.

На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49,  80, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Ялтинського морського торговельного порту  (розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5; розрахунковий рахунок 2600607004189 в КФ АБ „Експрес –Банк”, МФО 384674, код 01125591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріякримсервіс” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Червоностудентська, 2; розрахунковий рахунок 26002006488 в ХФ „Західінкомбанк” м. Херсон, МФО 352327, код 33390903) –298000 грн основного боргу, 36444,7 грн інфляційних, 7871,53 грн річних,  37481,08 грн пені, 50400 грн штрафу та 4476,69 грн компенсації по сплаті державного мита і 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                                      Дата підпису рішення –13 квітня 2007 року

                    Суддя                                                                                      М.К. Закурін