Рішення

від 10.02.2016 по справі 905/3249/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2016 Справа №905/3249/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс «Ера» , м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» , Донецька область, с. Вовчанка

про стягнення заборгованості в розмірі 4838,40 грн., пені в розмірі 241,92 грн., 3% річних в розмірі 130,44 грн., інфляційних збитків в розмірі 1912,44 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс «Ера» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» про стягнення заборгованості в розмірі 4838,40 грн., пені в розмірі 241,92 грн., 3% річних в розмірі 130, 44 грн., інфляційних збитків в розмірі 1912,44 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 230-232 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №131-06/14 від 19.06.2014р. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Сума боргу становить 4838,40грн.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 130, 44 грн., інфляційних збитків в розмірі 1912,44 грн. та згідно із п.6.8 договору нараховано неустойку в розмірі 241,92грн.

Загальна сума заборгованості становить 7123,20грн.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2016р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, 08.02.2016 надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати без участі останнього.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс "Ера" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (покупець), укладено договір поставки №131-06/14 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами до договору.

Відповідно до підпункту 1.2 договору покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію згідно з умовами договору.

Відповідно до п.4.2. Договору умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс - 2010", з урахуванням умов, існуючих в договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції до моменту її постачання в узгоджене місце призначення поставки.

Відповідно до підпункту 4.3. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю по акту прийому-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін, наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості та /або паспорт, сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обов'язкової сертифікації), інструкцію (керівництво) по експлуатації (у разі, якщо даний документ передбачений), технічну документацію, передбачену п.2.3 договором.

Відповідно до Специфікації від 19.06.2014р. до договору №131-06/14 від 19.06.2014 строк поставки - до 25 липня 2014 року.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинність з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі неналежного виконання зобов'язань обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 18.06.2015 включно.

У разі не виконання (неналежним виконанням) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до вищевказаної специфікації, позивачем виписаний рахунок №64 від 26.09.2014 на суму 4838,40грн.

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, яка отримана відповідачем, що підтверджується видатковою накладною №22 від 26.09.2014р. на суму 4838,40грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності №644 від 24.09.2014р.

Окрім цього, факт поставки позивачем товару підтверджується наявною в матеріалах справи податковою накладною, яка підтверджує здійснення господарських операцій між сторонами.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Розрахунки за поставлену постачальником продукцію відповідно до договору проводяться покупцем шляхом безготівковим перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції, якщо інший строк та порядок оплати не узгоджений сторонами у специфікаціях до договору (п.п.5.3 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 241,92 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, згідно із статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22 листопада 1996 року №543-96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 6.8 договору, у випадку несвоєчасної сплати продукції, покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України за кожний день прострочення від вартості своєчасної несплаченої продукції, але не більше 5 відсотків від вартості своєчасно несплаченої продукції.

Позивач на підставі п. 6.8. договору нарахував пеню у розмірі 1204,96грн. за період з 26.12.2014 по 26.06.2015, 5% від вартості своєчасної несплаченої продукції становить 241,92грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок неустойки суд визнає його арифметично вірним. З огляду на що, вимога про стягнення неустойки у розмірі 241,92грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 130,44грн. та інфляційних витрат у розмірі 1912,44грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних суд визнає його вірним. З огляду на що, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 130,44грн., нарахованих за видатковою накладною №22 від 26.09.2014 за період з 26.12.2014 по 18.11.2015.

Позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 1912,44грн. за період з 01.01.2015 по 18.11.2015.

При перерахунку судом інфляційних втрат, виявилось, що розмір інфляційних витрат є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог пункту 2 статі 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час судового розгляду та його представник у судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось.

За таких обставин, господарський суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначеним позивачем.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних, нарахована за видатковою накладною №22 від 26.09.2014 у розмірі 1912,44грн. за період з 01.01.2015 по 18.11.2015.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4838,40грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс «Ера» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» про стягнення основної дебіторської заборгованості в розмірі 4838,40 грн., пені в розмірі 241,92 грн., 3% річних в розмірі 130,44 грн., інфляційних збитків в розмірі 1912,44 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85621, Донецька область, с. Вовчанка, вул. Нагорна, буд. 1А, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс «Ера» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, буд. 18, пр.58; код ЄДРПОУ 30745698) основної дебіторської заборгованості в розмірі 4838,40 грн., пені в розмірі 241,92 грн., 3% річних в розмірі 130,44 грн., інфляційних збитків в розмірі 1912,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85621, Донецька область, с. Вовчанка, вул. Нагорна, буд. 1А, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний комплекс «Ера» (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, буд. 18, пр.58; код ЄДРПОУ 30745698) судовий збір у розмірі 1218грн.

У судовому засіданні 10 лютого 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява