Рішення

від 11.04.2007 по справі 14/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/93

11.04.07   

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                         Тел.678-853

10 квітня 2007р.                                                                                                         справа №14/93

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Біо-Тест-Лабораторія”, вул.Ушинського,25-а, м. Київ, 03151

До відповідача: Фермерського господарства “Аграрник”, вул.Чернігівська,3а/38, м. Бахмач

Про  стягнення  6365грн. 32коп.  

                                                                                                                     Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Сахно Б.В. представник, довіреність від 14.03.07р.

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5376,58грн. за поставлений товар на підставі договору №103/04/06 від 20.04.06р. по видатковим накладним №016609 від 26.04.06р. і №017036 від 18.05.06р., та 988,74грн. штрафних санкцій за період з 05.05.06р. по 15.01.07р., які відповідно до поданого розрахунку складаються із пені згідно п.7.2. договору у сумі 625,45грн. та штрафу у розмірі 10% річних згідно п.7.3. договору у сумі 363,29грн.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.07р. надав уточнення до позовної заяви, в якому зазначив, що довіреність на отримання товару по видатковій накладній №017036 має серію ЯЛК №272683 від 17.05.06р. Від позивача по пошті до суду надійшло уточнення позовних вимог та ціни позову №110/п від 20.03.07р., в якому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з відповідача 5376,58грн. основного боргу, 785,71грн. пені згідно ст.549, 551 ЦК України і п.7.2. договору №103/04/06 від 20.04.06р. та 457,56грн. 10% річних згідно ст.625 ЦК України і п.7.3. договору №103/04/06 від 20.04.06р. Суд прийняв уточнення та збільшення розміру позовних вимог про що зазначено в ухвалі від 27.03.07р.

          Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову від стягнення 10% річних в сумі 457,56грн.

Від відповідача надійшов відзив на позов №35 від 04.04.07р., в якому він позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу 5376,58грн. та заперечував проти нарахування пені і 10% річних, посилаючись на те, що позивач не надіслав розрахунок збільшення позовних вимог, що в розрахунку доданому до позовної заяви не вірно розраховано 10% річних.

Розглянувши подані матеріали та клопотання позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 10% річних в сумі 457,56грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Провадження по справі в частині стягнення 10% річних в сумі 457,56грн. підлягає припиненню.

20.04.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №103/04/06. Відповідно до п.1.1 договору продавець (позивач по справі) зобов'язується поставити і передати у власність покупцю (відповідачу по справі) певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним №РНк-016609 від 26.04.06р. на суму 2856,34грн. та №РНк-017036 від 18.05.06р. на суму 2520,24грн., а всього на суму 5376,58грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується вказаними накладними, довіреностями ЯЛК№272677 від 26.04.06р. і ЯЛК№272683 від 17.05.06р., та визнається відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.2. договору 100% суми кожної поставки сплачується в термін 5 банківських днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата виписки видаткової накладної.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язався розрахуватися за отриманий товар по видатковим накладним №РНк-016609 від 26.04.06р. у строк 04.05.06р. та №РНк-017036 від 18.05.06р. у строк 24.05.06р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар своєчасно не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 5376,58грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав суму основного боргу за отриманий товар –5373,58грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору –пункт п.7.2. передбачено, що в разі прострочення терміну розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожний день затримки. Згідно п.7.5. договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання здійснюється включно до моменту виконання такого зобов'язання винною стороною.

Позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 785,71грн. за період з 05.05.06р. по 20.03.07р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені та визначену ним кількість днів прострочки суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 785,71грн. за період з 05.05.06р. по 20.03.07р.

Заперечення відповідача проти нарахування пені судом не приймаються, оскільки спростовуються вище викладеним на поданими позивачем доказами (фіскальний чек і опис вкладення у цінний лист від 20.03.07р.) про направлення на адресу відповідача уточнення позовних вимог та ціни позову за №110/п від 20.03.07р., в якому позивач збільшив розмір пені.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно та в повній сумі не розрахувався, та враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення 10% річних і прийняття відмови судом, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 5376,58грн., в частині стягнення пені в сумі 785,71грн. Провадження по справі в частині стягнення 10% річних в сумі 457,56грн. підлягає припиненню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн. та 109,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 78, п.4 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 10% річних в сумі 457грн.56коп.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення 10% річних в сумі 457грн.56коп.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Фермерського господарства “Аграрник” (вул.Чернігівська,3а/38, м. Бахмач, р/р 26008301835899 в філії „Відділення Промінвестбанк” м.Ніжин, МФО 353434 код 32889131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Біо-Тест-Лабораторія” (вул.Ушинського,25-а, м. Київ, р/р 26000301240615 в Київміськвідділенні Промінвестбанку МФО 322250 код 18094674) 5376грн. 58коп. боргу, 785грн.71коп. пені, 102грн. державного мита, 109грн.84коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 11.04.2007р.

          Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш