Ухвала

від 29.01.2016 по справі 757/49128/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49128/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В :

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на те, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2015 p., у житлових приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 ., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , було проведено обшук, під час якого було вилучено:

1. Грошові кошти - 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень.

2. Ноутбук сірого кольору марки Нр serial №566348304L з зарядним пристроєм.

3. Ноутбук чорного кольору марки «Soni» s/n №275149323007290 з зарядним пристроєм.

4. Флешкарта чорного кольору марки Kingston DT101G 2

5. Флешкарта чорного кольору без написів

6. Флешкарта жовтого кольору Kingston DTGE9

7. Чекова книжка № НОМЕР_1 рахунок № НОМЕР_2

8. Чекова книжка № НОМЕР_3 рахунок № НОМЕР_2

9. Перепустка ПП «Віртуком» N900706622

10. Банківську картку Сбербанк Росії №

НОМЕР_4 . Банківську картку Приватбанк

НОМЕР_5 . Банківську картку А Банк

НОМЕР_6 . Банківську картку «Union standard bank» №

НОМЕР_7 . Банківську картку Сбербанк Росії №

НОМЕР_8 . Банківську картку А Банк №

НОМЕР_9 . Банківську картку Сбербанк Росії №

НОМЕР_10 . Банківську картку Приватбанк №

НОМЕР_11 . Банківську картку Приватбанк №

НОМЕР_12 . Банківську картку Приватбанк №

НОМЕР_13 . Банківську картку Приватбанк №

НОМЕР_14 . Банківську картку VS Bank №

НОМЕР_15 . Банківську картку Unicredit Bank №

НОМЕР_16 . Банківську картку Bank Radikal №

НОМЕР_17 . Роздруківка банківського рахунку ТОВ «Шкіпер сервіс» 13 арк.

25. Роздруківка банківського рахунку TOB «ТК Исток» 3 арк.

26. Оснастка печатки темно синього кольору

27. Оснастка печатки блакитно сірого кольору

28. Грошові чеки ТОВ «Гастромол» МА 9884637

29. Грошові чеки ТОВ «Гастромол» МА 9884634

30. Грошові чеки ТОВ «Гастромол» МА 9884635

31. Печатка сірого кольору ПП «Сервіскомфортбуд» код 36402764.

Зазначає, що вказане майно, в розумінні ст.. 167 КПК України має статус тимчасово вилученого, що виключає можливість володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про його арешт або його повернення. Оскільки, дане майно не є арештованим, воно підлягає поверненню особі, у якої його вилучено.

За вказаних обставин, просить зобов`язати слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 повернути вилучене у ході обшуку майно ОСОБА_5 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з наведених в ній підстав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що вилучені грошові кошти в сумі 160 000,00 грн. є накопиченнями матері ОСОБА_5 ОСОБА_8 .

Слідчий ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що вилучені під час обшуку речі та документи мають доказове значення для досудового розслідування, вони не мають статусу тимчасово вилученого майна, оскільки, на їх вилучення та відшукання слідчим суддею надано дозвіл.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з п.1.ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Судовим розглядом та на підставі доводів скарги встановлено, що СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100060000213 від 08.10.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2015 p., надано дозвіл на проведення обшуку у житлових приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення установчих та фінансово-господарських документів, ряду суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Гастромол» та інших підконтрольних підприємств, документів, у яких відображена фактична сума надходження грошових коштів, чорнової бухгалтерії, документів податкової звітності, бухгалтерської звітності, документів щодо перерахування грошових коштів, коштів, отриманих від незаконної діяльності підприємств, електронних носіїв інформації (комп`ютерної техніки, засобів зв`язку) та інших носії інформації, на яких знаходяться фінансово-господарські документи, електронні документи, в яких відображена фактична сума надходження необлікованих грошових коштів, печаток, кліше та штампів підприємств, які мають ознаки фіктивності, чорнових записів, закритих сейфів, у яких можуть знаходитися вищезазначені речі, предмети та документи.

Під час проведення обшуків органом досудового розслідування було вилучено майно, перелік якого зазначений у скарзі та наведений слідчим суддею в ухвалі вище, що підтверджується фактичними даними відповідних протоколів обшуку.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.

За таких обставин, враховуючи, що в резолютивній частині ухвали слідчого судді від 14.12.2015 не вказані індивідуальні та родові ознаки усіх предметів і речей (тобто їх вичерпний перелік), що, у свою чергу, дає підстави для висновку, що вилучені під час обшуку речі, предмети та документи входять до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі слідчого судді, а відтак у відповідності до вимог ст. 236 КПК України вказані предмети не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються положення ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення, у зв`язку з чим слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.

Щодо вимог скарги про повернення грошових коштів, то слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2015 p., надано дозвіл на відшукання та вилучення коштів, отриманих від незаконної діяльності підприємств з ознаками фіктивності.

При цьому, у випадку вилучення майна, яке орган досудового розслідування вважатиме здобутими злочинним шляхом, він не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

Стаття 212 КК України, за якою порушено провадження, встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Таким чином, вилучивши грошові кошти, які не мають родових ознак, проте які орган досудового розслідування вважає такими, що стосуються предмету досудового розслідування в кримінальному провадженні за ст. 212 КК України, останній мав би звернутись до слідчого судді з клопотанням про їх арешт, довівши наявність обставин, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 визнав, що арешт на вилучені грошові кошти в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено не було, наявність обставин, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України суду не довів, доказів, що вказані грошові кошти залучені в якості речових доказів до кримінального провадження не надав. Лише зазначив, що досудове розслідування триває.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

За таких обставин, враховуючи, що допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, які б могли свідчити про відповідність вилучених грошових коштів критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, органом досудового розслідування в судовому засіданні не представлено, а відтак за відсутності судового рішення про його арешт в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, вказане майно має режим тимчасово вилученого, у зв`язку з чим скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 в частині зобов`язання слідчого повернути вилучені в ході обшуку грошові кошти підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167, 170-174, 236, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 або іншу компетентну особу в кримінальному провадженні № 320151000600000213 повернуту ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 160000,00 грн., що були вилучені 18.12.2015 р. в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1