Рішення

від 28.01.2016 по справі 910/17578/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2016Справа №910/17578/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мейнфрейт Україна" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіс Експорт" Простягнення 1 737,00 євро Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Любченко А.В., представник за довіреністю № б/н від 11.08.2015 р.; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (у подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнфрейт Україна") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаеліс Експорт" (у подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіс Експорт") заборгованості з оплати послуг перевезення відповідно до договору транспортного експедирування від 31.10.2014 № DKM-65, умовами якого сторони погодили, що спори та розбіжності щодо його виконання підлягають розгляду у Господарському суді міста Києва із застосуванням норм матеріального права України.

Відповідач у справі викликався в судове засідання та повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах та Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54.

Розгляд справи відкладався ухвалами від 08.09.2015 та 22.12.2015.

У судове засідання, призначене на 28.01.2015, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача в ході розгляд спору по суті заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на прострочення відповідача, що порушує умови укладеного правочину та відсутність підстав для ухилення від виконання грошового зобов'язання з повної оплати вартості виконаного транспортного перевезення, адже оплата була проведена відповідачем частково (850,00 євро замість 2 587,00 євро).

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду договір транспортного експедирування, заяву (замовлення) про надання послуг з перевезення вантажів, рахунок на оплату послуг, акт приймання-передачі послуг, міжнародну вантажно-митну декларацію.

28.01.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (у подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнфрейт Україна") в якості експедитора та компанія "Gaelys Exsport", юридична особа за законодавством Франції, в якості замовника 31.10.2014 року уклали договір транспортного експедирування № DKM-65, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з міжнародних змішаних перевезень, характер вантажів за якими, маршрути перевезення, типи транспортних засобів, терміни та вартість експедирування обумовлюються в заявках замовника, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 10.1, п. 10.2 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2014 та може бути пролонгований на 12-ти місячний період якщо за 60-т календарних днів до його закінчення жодна зі сторін не заявить про його розірвання.

Згідно з п. 5.8 договору на підтвердження факту надання експедитором послуг замовнику сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих послуг, в якому вказується перелік наданих послуг, строк, протягом якого надавалися послуги, загальний розмір винагороди, що підлягає оплаті експедитору.

У п. 5.1 договору закріплено, що замовник зобов'язується оплатити вартість послуг експедитора на підстав рахунків останнього протягом п'яти днів з дати розвантаження вантажу на складі вантажоодержувача, якщо інше не вказано у заявці.

Замовник оплачує рахунки експедитора у безготівковій формі (п. 5.2).

Відповідно до п. 9.2 договору всі спори, що виникли в ході його виконання або пов'язані з його порушенням, розірванням чи недійсністю першопочатково підлягають розгляду в Господарському суді міста Києва відповідно до Господарського процесуального кодексу України. При вирішенні спорів сторони будуть застосовувати матеріальне право України як при розгляді спорів, так і для тлумачення договорів.

10.11.2014 сторони погодили надання обумовлених договором послуг, що було оформлене заявкою № ЗКМ-1060 (транспортне замовлення про надання послуг з перевезення вантажів) маршрутом Україна - Франція, вартістю 2 587,00 євро, погодивши та деталізувавши у такій заявці тип транспортного засобу, вантаж, спосіб завантаження, адресу завантаження, дату і час прибуття до завантаження, вантажовідправника, адресу митного оформлення, назву митного переходу, строк доставки, адресу митного очищення, адресу розвантаження, дані вантажоодержувача, додаткові умови й інструкції, прізвище та ім'я водія.

У ст. 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

З аналізу викладених норм законодавства, умов заявки від 10.11.2014 № ЗКМ-1060 та наявної в матеріалах справи копії вантажно-митної декларації (CRM № 5364885) слідує, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин з договору транспортного експедирування, виконання обов'язків за яким з боку позивача підтверджується зазначеною вантажно-митною декларацією, відмітки на якій свідчать про завантаження та доставку вантажу вантажовідправнику.

За твердженнями позивача, відповідачем не виконано належним чином зобов'язання з оплати наданих йому послуг, оскільки їх було оплачено частково на суму 850,00 євро, а тому прострочення становить 1 737,00 євро.

Дані твердження позивача про надання транспортно-експедиційних послуг підтверджуються матеріалами справи, де міститься рахунок на оплату послуг від 12.11.2014 № 00000001060 на суму 850,00 євро, рахунок від 30.11.2014 № 00000001060-1 на суму 1 737,00 євро, акт від 27.11.2014 про надання послуг за договором від 31.10.2014 № DKM-65 вартістю 2 587,00 євро, заповнена вантажно-митна декларація, письмове підтвердження від банківської установи про суму коштів, що надійшли позивачеві від відповідача за укладеним договором (850,00 євро 17.11.2014).

У зв'язку з викладеним, суд вважає факт прострочення відповідача в частині виконання грошового зобов'язання зі своєчасної оплати наданих йому послуг доведеним належними доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги видаються правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов'язань за заявкою-договором.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що офіційний курс національної грошової одиниці по відношенню до євро станом на вирішення спору становить 27,078972, тобто 1 737,00 євро складає 47 036,17 грн., на момент звернення позивача до суду з даним позовом для розрахунку розміру судового збору - 23,409499 (07.07.2015), що дорівнює 40 662,30 грн., а тому необхідний до сплати судовий збір за даним позовом становив 1 827,00 грн., у зв'язку з чим позивач не обмежений у можливості звернутися до суду для отримання надмірно сплаченої суми судового збору (73,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 32-38, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіс Експорт" Gaelys Export (44690, м. Ла е Фуас'єр, вул. де ля Госсел'єр, 11Т, Франція (11 Т rue de la gosseliere 44690 La Haye Fouassiere France, реєстраційний номер 518840475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнфрейт Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 38308415) 1 737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) євро боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.02.2016 р.