Рішення

від 10.02.2016 по справі 910/28296/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016Справа №910/28296/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом"

про стягнення 56 665, 99 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Малюк Є.М.

від відповідача: Меленко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Дніпроазот звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атом про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язання за договором № 767780 від 14.05.2015 р. у розмірі 56 665, 99 грн., з яких: 17 044, 80 грн. - пеня відповідно до п. 6.8. договору за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією № 1 від 14.05.2015 р. до договору, 1 272,00 грн. - штраф у відповідності до п. 6.8. договору за порушення строку поставки продукції відповідно до специфікації № 1 від 14.05.2015 р. до договору більше ніж на 15 календарних днів; 13 745, 23 грн. - штраф за допущення порушення, передбаченого п. 6.7. договору, у відповідності до п. 6.11. договору, 13 745, 23 грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п. 9.14. договору, у відповідності до п. 6.11 договору; 10 858,73 грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених п. 9.14. договору, у відповідності п. 6.15 договору. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 767780 від 14.05.2015 р. щодо поставки товару та передання обумовлених договором документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/28296/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що Публічним акціонерним товариством Дніпроазот не дотримано встановлено договором № 767780 від 14.05.2015 р. порядку щодо направлення заявки на поставку продукції та, крім того, позивач не погодив прийняття товару, запропонованого Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атом , у зв'язку з чим відповідач вважає заявлені вимоги необґрунтованими.

Позивач подав пояснення, у яких відзначає, що на заявка на постачання товару була направлена на електронну адресу, вказану в договорі № 767780 від 14.05.2015 р. та стверджує, що в телефонному режими відповідача було повідомлено, що запропонована Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Атом продукція не може бути прийнята, оскільки не відповідає вимогам якості, що передбачені специфікацією до вказаного договору.

Розгляд справі переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

15.01.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав пояснення по справі, у яких вказує, що позивачем не доведено невідповідність запропонованого Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Атом товару стандартам якості та зазначає, що передбачені договором № 767780 від 14.05.2015 р. документи були направлені позивачу, що підтверджується накладною від 08.06.2015 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.02.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2015 р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" укладено договір поставки № 767780, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною, а позивач - прийняти та оплатити її вартість у строк та у порядку, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.3. договору письмові заявки позивача на поставку продукції направляються відповідачу поштою, а також додатково факсимільним зв'язком чи в електронному вигляді за e-mail: Kolyshko@electrode.com.ua . Відповідач зобов'язаний надати письмове підтвердження про отримання ним від позивача письмової заявки на поставку продукції.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобов'язаний (у встановлений позивачем строк) поставити позивачу продукцію згідно з письмовою заявкою позивача. Мінімальний строк (термін) поставки продукції, який може бути зазначений позивачем у письмовій заявці на поставку продукції, складає 15 календарних днів від дня направлення позивачем письмової заявки.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки. За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, відповідач додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції.

Відповідно до п. 6.7. договору у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов'язань за договором чи здійснення стороною чи її посадовими особами протиправних дій, зокрема, прострочення поставки продукції, сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв'язку із цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду

Відповідно до п. 9.14. договору відповідач зобов'язався під час укладення договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача наступні документи щодо відповідача (з актуальними відомостями): копії установчих документів (статут, установчий договір тощо); копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов'язане з виконанням умов договору (ліцензії, дозволи тощо); копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку; копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік); копію документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо; копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо відповідач є платником цього податку); копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач є платником цього податку).

Договір, відповідно до п. 9.1., набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом 12-ти місяців.

Відповідно до специфікації № 1 від 14.05.2015 р. до договору № 767780 від 14.05.2015 р. предметом договору є електроди ЦЛ-11, ГОСТ 9466, ГОСТ 10052-75 з маркою дроту 06Х19Н9Т або 07Х19Н9Т, 4 мм вартістю 68 726, 16 грн.

02.06.2015 р. позивач направив на e-mail: Kolyshko@electrode.com.ua заявку від 29.05.2015 р. на поставку продукції, передбаченої специфікацією № від 14.05.2015 р. в кількості 100 кг, загальною вартістю 12 720, 00 грн.

Листом № 28/06 від 08.07.2015 р. відповідач повідомив про невиконання постачальником своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" щодо поставки дроту 06Х19Н9Т, необхідного для виготовлення електродів ЦЛ-11 та просив прийняти електроди ЦЛ-11 із дроту 04Х19Н9, які демонструють задовільні показники та відповідають ГОСТу 9466-75, вказаному в договорі № 767780 від 14.05.2015 р.

07.08.2015 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" з претензією від 06.08.2015 р. про стягнення пені та штрафу за порушення відповідачем строку поставки товару, обумовленого договором № 767780 від 14.05.2015 р. на загальну суму 39 620, 42 грн.

Відомостей щодо надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали справи не місять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" не виконало зобов'язання за договором № 767780 від 14.05.2015 р. щодо поставки обумовленого договором товару та передачі документів стосовно господарської діяльності відповідача, у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" заявлені вимоги про стягнення 17 044, 80 грн. - пені, 1 272, 00 грн. та 13 745, 23 грн. - штрафу за порушення строку поставки продукції, а також 13 745, 23 грн. - штрафу та 10 858, 73 грн. - пені за порушення строку надання документів, передбачених договором.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України 1. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частино 1 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що листом № 28/06 від 08.07.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" пропонувало прийняти товар, що відповідає ГОСТу 9466-75, вказаному в договорі № 767780 від 14.05.2015 р.

Документально підтверджених відомостей щодо надання Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" відповіді (погодження або відмова) на вказану пропозицію матеріали справи не містять.

Стосовно тверджень позивача про невідповідність такої продукції щодо якості, суд відзначає, що відповідно до п. 5.2. договору приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного виробництва за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7.

Згідно з п. 16 Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного виробництва за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документи, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

У п. 16 Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного виробництва за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № 7 також зазначається, що одержувач зобов'язаний викликати для участі в прийомі продукції представника відправника, якщо це передбачено, зокрема, у договорі.

Водночас, документально підтверджених відомостей щодо здійснення перевірки та виявлення невідповідності запропонованого відповідачем товару вимогам якості позивачем суду не надано, твердження про відмову у прийнятті вказаного товару у телефонній розмові з представником Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" документально також не підтверджуються.

Також суд звертає увагу, що у договорі № 767780 від 14.05.2015 р. сторонами обумовлено порядок надіслання письмових заявок на поставку продукції та встановлено, що такі заявки направляються відповідачу поштою, а також додатково факсимільним зв'язком чи в електронному вигляді за e-mail: Kolyshko@electrode.com.ua .

Тобто, направлення відповідної заявки на поставку продукції факсимільним зв'язком чи за допомогою електронної пошти не звільняє позивача від обов'язку направлення такої заявки органами поштового зв'язку.

Крім того, за умовами договору № 767780 від 14.05.2015 р. відповідач зобов'язаний надати письмове підтвердження про отримання ним від позивача письмової заявки на поставку продукції.

В той же час, з наявних у справі документів судом встановлено, що заявка на поставку продукції позивачем направлялася лише на e-mail: Kolyshko@electrode.com.ua та, при цьому, матеріали справи не містять доказів письмового підтвердження відповідача про отримання ним певної заявки.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем письмового підтвердження отримання ним від позивача письмової заявки на поставку продукції.

Доводи позивача про фактичне отримання відповідачем електронної заявки та виставлення рахунку-факти на оплату товару - як підтвердження отримання вказаної заявки суд не приймає, оскільки такі дії не відповідають погодженому договором № 767780 від 14.05.2015 р. порядку здійснення замовлення.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що вказуючи про порушення відповідачем зобов'язань за договором № 767780 від 14.05.2015 р., Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" не вважає для себе обов'язковим дотримання встановленого таким договором порядку щодо направлення заявки поштою та отримання від відповідача письмової відповіді, що суперечить принципам цивільного законодавства України щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, здійснивши оцінку наявних у справі доказів та встановлених судом обставин, з огляду на недотримання позивачем встановленого договором порядку направлення замовлення та, відповідно, одержання письмової відповіді, враховуючи недоведеність позивачем належними доказами невідповідність вимогам якості запропонованого відповідачем товару, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно прострочення відповідачем виконання умов договору № 767780 від 14.05.2015 р. стосовно поставки товару.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відтак, застосування наведених норм можливе у разі наявності прострочення виконання договірних зобов'язань, в той час як у даному випадку позивачем не доведено прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" зобов'язань щодо поставки товару за договором № 767780 від 14.05.2015 р., у зв'язку з чим наведені норми у даному випадку застосуванню не підлягають.

Що ж до доводів позивача про невиконання відповідачем обов'язку надання передбачених договором № 767780 від 14.05.2015 р. стосовно господарської діяльної останнього, суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається, що 08.06.2015 р. на адресу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" відповідачем направлено документи.

При цьому, зазначені обставини позивачем не спростовано.

Таким чином, оскільки за умовами договору № 767780 від 14.05.2015 р. відповідач зобов'язаний був направити вищевказані документи не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, в той час як фактично направив лише 08.06.2015 р., суд вважає правомірним притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" до відповідальності за таке прострочення.

За розрахунком суду за період з 25.05.2015 р. (дата виникнення прострочення) до 07.06.2015 р. (дата, що передує фактичному виконанню) розмір пені становить 1 581, 64 грн.; передбачений договором штраф становить 13 745, 23 грн.

Суд відзначає, що пеня та штраф, заявлені до стягнення фактично є видами неустойки, що передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня, за визначенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, виходячи із фактичних обставин справи, враховуючи ступінь порушення відповідачем договірних зобов'язань, а також поведінку позивача у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за одне і те ж порушення у даному випадку не відповідає засадам розумності та справедливості, на яких ґрунтується цивільне законодавство України.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13 745, 23 грн. за прострочення направлення документів позивачу.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судових збір при відмові у позові покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, судовий збір у даному випадку сплачений за мінімальною ставкою та, відповідно, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атом" (03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, корп.. 4, оф. 8, код ЄДРПОУ 38315155), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) штраф у розмірі 13 745, 23 (тринадцять тисяч сімсот сорок п'ять грн. 23 коп.) грн. та 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.02.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.