Ухвала

від 09.02.2016 по справі 807/685/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 876/11518/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Авто" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Авто" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Закарпатське ОВ Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до ТзОВ "Квадр Авто" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 16500,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем було подано до позивача звіт форми № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2014 рік, згідно до якого випливає, що відповідач не виконав вимогу ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875, оскільки кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві становить - 1 особа, однак на підприємстві протягом 2014 року не працювало жодного інваліда. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів за рахунок нормативів робочих місць. У відповідності до ст. 20 Закону № 875 відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Однак, відповідачем не було самостійно сплачено адміністративно-господарські санкції в розмірі 16500,00 грн..

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Авто" (вул. Чкалова, буд.3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 36658276) адміністративно-господарські санкції в сумі 16500,00 (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень) грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ "Квадр Авто" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (а.с.6), поданого ТзОВ "Квадр Авто" до Закарпатського ОВ Фонду соціального захисту інвалідів, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 робоче місце (03 рядок).

Проте, згідно рядка 02 звіту на підприємстві протягом 2014 р. середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб, що свідчить про те, що апелянт не виконав та не забезпечив працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

У відповідності з ч. 1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8-25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації повинні самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Згідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 18 цього ж Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з врахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що на підприємство покладено обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Наказом Мінпраці України № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно до абз. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, апелянт повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 16500,00 грн., що відповідає середньорічній заробітній платі штатного працівника у апелянта в 2014 році.

Однак, апелянт, в строк встановлений законодавством України вказану суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак заборгованість щодо сплати адміністративно-господарських санкцій слід стягнути в судовому порядку.

Відносно посилань апелянта на те, що вимоги відділення Фонду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій є безпідставними з огляду на те, що у спірному періоді на ТОВ Квадр Авто була працевлаштована особа з інвалідністю - ОСОБА_1, на 0,5 посадової ставки слід вказати наступне.

Скаржником не представлено усіх необхідних документів, які доводять факт працевлаштування інваліда 3 групи - ОСОБА_1, за основним місцем роботи на ТОВ Квадр Авто , як того вимагає ч. 5 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні . А саме: не надано відомостей про нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2, документальних доказів сплату роботодавцем єдиного соціального внеску (8,41%) за працюючого інваліда на протязі 2014 року.

Відділенням Фонду не вбачається за можливе витребувати дані відомості від відповідного територіального управління ДФС у Закарпатській області, оскільки це суперечить вимогам Закону України Про захист персональних даних .

Крім того, у відділення Фонду відсутні повноваження на проведення перевірок роботодавців на виконання вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні . Указом Президента України від 06.04.2011р. № 386/11 повноваження щодо проведення перевірок роботодавців на дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту інвалідів покладено на Державну інспекцію України з питань праці.

Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Авто" - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі №807/685/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

ОСОБА_3