Постанова

від 25.07.2006 по справі 23/242-43/875

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/242-43/875

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2006 р.                                                                                   № 23/242-43/875  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.

суддів:Панової І.Ю.

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргуДП “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"

на ухвалу та постановугосподарського суду міста Києва від 22.12.2005 р.Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р.

у справі № 23/242-43/875 господарського суду міста Києва

за заявоюдоТОВ "Торгсервіс ЛТД"ЗАТ "Галеон"

пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники :

боржника:скаржника:ПП "Торг":Гусєв А.О.Білик Б.І., Берестовенко О.М.Степанець М.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2002 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс ЛТД" (далі –ТОВ "Торгсервіс ЛТД") було порушено провадження у справі № 23/242 про визнання банкрутом закритого акціонерного товариства "Галеон" (далі –Боржник).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р.                   (суддя Пасько М.В.) відмовлено державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі –ДП "НАЕК Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС") у визнанні кредитором Боржника з грошовими вимогами на суму 161 014,30 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції,                     ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогою скасувати зазначену ухвалу господарського суду міста Києва скасувати та визнати його кредитором Боржника з грошовими вимогами на суму 161 014,30 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від          20.04.2006 р. (колегія суддів у складі: головуючий Отрюх Б.В., судді         Верховець А.А., Тищенко А.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р. залишено без змін, а справу направлено для подальшого розгляду до господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 32-34, 38, 45, 43, п. 7 ст. 105 ГПК України, ст. ст. 48, 1 212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою попереднього засідання від 17.05.2004 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів, складений розпорядником майна боржника загальною сумою 154 715,74 грн. та відмовлено ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" щодо визнання його кредитором з майновими вимогами у розмірі 161 014,30 грн.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від     07.09.2004 р. скасовано ухвалу попереднього засідання від 17.05.2004 р. в частині відмові ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" у визнанні його кредитором, а справу передано для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2005 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2004 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд в частині розгляду грошових вимог ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" до Київського апеляційного господарського суду. Як вбачається зі змісту постанови від 02.02.2005 р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2004 була скасована у зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції справа в частині грошових вимог скаржника до боржника була розглянута по суті, однак не прийнято відповідного рішення стосовно грошових вимог скаржника –отже, підстави для направлення справи на розгляд місцевого господарського суду були відсутні. При цьому у постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2005 р. не було встановлено факту наявності заборгованості боржника перед скаржником і у цій постанові відсутні вказівки суду касаційної інстанції про те, що суд апеляційної інстанції при здійсненні нового апеляційного розгляду повинен задовольнити вимоги скаржника.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від     28.03.2005 р. ухвалу попереднього засідання від 17.05.2004 р. залишено без змін, а справу передано для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2005 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2005 та ухвала господарського суду м. Києва від 17.05.2004 р. за результатами попереднього засідання у даній справі в частині відмови у визнанні ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" кредитором боржника скасовані, справа в частині розгляду грошових вимог скаржника передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2005 р., суд касаційної інстанції встановив, що скаржник у судове засідання з розгляду його грошових вимог не викликався, а тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2005 р. та ухвала господарського суду міста Києва від 17.05.2004 р. в частині відмови у визнанні скаржника кредитором боржника скасовані у зв'язку з порушенням норм процесуального права. Крім того, Вищий господарський суд України у постанові від 28.09.2005 р. зазначив, що при новому розгляді суду першої інстанції слід розглянути вимоги скаржника за участю представників сторін відповідно до чинного законодавства.

Здійснивши розгляд вимог скаржника за участю представників сторін, господарський суд міста Києва в ухвалі від 22.12.2005 р. не встановив факт існування безспірних вимог скаржника до боржника та дійшов висновку про те, що заявлені скаржником грошові вимоги до боржника у розмірі 161 014,30 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від              20.04.2006  р. свідчить про те, що суд апеляційної інстанції при встановленні фактичних обставин даної справи погодився з висновками господарського суду міста Києва, викладеними в ухвалі від 22.12.2005 р.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що грошові вимоги скаржника до Боржника в сумі 161 014,30 грн. ґрунтуються на договорі комісії № 55 укладеного між сторонами 12.05.2000 р.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2002 р. у справі № 40/134 договір комісії № 55 від 12.05.2000 р. був визнаний недійсним (т. 3 а. с. 35). Зазначене рішення не переглядалось судом апеляційної та касаційної інстанції, а отже є чинним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" в сумі 161 014,30 грн. документально не підтверджена, суди дійшли вірного висновку щодо відхилення грошових вимог.

Щодо порушення норм процесуального права, то колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушення місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції вимог ст. 45 ГПК України, якою встановлена обов'язковість виконання судових рішень, оскільки з вищевикладеного вбачається, що місцевий господарський суд та апеляційний суд при розгляді кредиторських вимог скаржника врахували вказівки Вищого господарського суду України, викладені ним у постановах від 02.02.2005 р. та від 28.09.2005 р.

Посилання скаржника на порушення господарським судом ст. ст. 32, 33, 34, 38, 43 ГПК України не підтверджуються матеріалами справи, оскільки по-перше, відповідно до ст. 43 ГПК України оцінка доказів є прерогативою суду, а по-друге, у справі відсутні клопотання скаржника про витребування доказів, які були б відхилені господарським судом. Таким чином, оскільки скаржник не вимагав витребування додаткових доказів, а суд визнав за можливе розглянути вимоги ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" до боржника по суті за наявними у справі доказами, суд касаційної інстанції дійшов висновку про дотримання господарським судом при винесенні оскаржуваних судових рішень вимог ст. ст. 32, 33, 34, 38, 43 ГПК України.

Щодо порушення судом апеляційної інстанції ст. 105 ГПК України, яке виявилося у порушенні п'ятиденного строку надіслання сторонам повного тексту постанови у справі, то зазначене порушення є підставою для поновлення строку звернення з касаційною скаргою, а не підставою для скасування самої постанови, оскільки це порушення за своїм характером є таким, що не призвело до прийняття незаконної постанови.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що суд першої та апеляційної інстанції дали належну юридичну оцінку обставинам справи, зробили правильні висновки відмовивши ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП "Южно-Українська АЕС" у визнанні його кредитором Боржника з грошовими вимогами в сумі 161 014, 30 грн. та вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р. та ухвала господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р. у справі № 23/342-43/875 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"  залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р. у справі           № 23/342-43/875 залишити без змін.

Головуючий                                                                            О.С. Удовиченко

Судді                                                                                        І.Ю. Панова

                                                                                                 Л.В. Стратієнко