Постанова

від 23.09.2009 по справі 8/076-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 р. № 8/076-08

Вищий господарськи й суд України у складі колегі ї суддів:

головуючого Губенко Н.М.

суддів Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн е подання

Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі І нспекції державного архітек турно-будівельного контролю в Київській області, Білоцер ківської міської ради Київсь кої області

на рішення

від господарського суду Київс ької області

26.02.2008

у справі № 8/076-08

за позовом Малого приватного підприє мства "Магуст"

до Приватного підприємства " Іскра"

про визнання права власності

у судовому засіданні взял и участь представники:

- прокуратури Громадський С.О. - прокур ор відділу Генеральної проку ратури України

- позивача повідомлений, але не з'яви вся;

- відповідача повідомлений, але не з'явив ся

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26. 02.2008 у справі № 8/076-08 (суддя Чорна Л .В.) визнано право власності за Малим приватним підприємств ом "Магуст" на нежитлові примі щення, а саме: літера "А-2" - бокс № 9 загальною площею 72,9м2; літер а "А-2" - бокс № 10 загальною площ ею 72,9м2; літера "А-2" - бокс № 11 заг альною площею 73,5м2, які знаходя ться за адресою: м. Біла Церква , вул. Томилівська, 50 Б.

Не погоджуючись з даним ріш енням, Перший заступник прок урора Київської області в ін тересах держави в особі Інсп екції державного архітектур но-будівельного контролю в К иївській області, Білоцерків ської міської ради Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в яком у просить скасувати рішення господарського суду Київськ ої області від 26.02.2008 у справі № 8/ 076-08 та направити справу на нови й розгляд до господарського суду Київської області.

Обґрунтовуючи підстави зв ернення з касаційним подання , Перший заступник прокурора Київської області зазначає, що Інспекція державного арх ітектурно-будівельного конт ролю в Київській області та Б ілоцерківська міська рада не були учасниками у даній спра ві, відтак прокурор вправі ос каржити в їх інтересах дане с удове рішення, оскільки воно безпосередньо порушує інтер еси держави, адже спірне неру хоме майно побудоване самочи нно на земельній ділянці, яка перебуває у власності держа ви, і може порушувати права ін ших осіб.

Від сторін у справі відзив и на касаційне подання не над ходили, що відповідно до ч. 2 ст . 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного ріш ення.

Усіх учасників судового п роцесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце р озгляду касаційного подання , однак, повноважні представн ики позивача та відповідача не з'явились у призначене суд ове засідання суду касаційно ї інстанції.

Ознайомившись з матеріал ами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належно ї юридичної оцінки та повнот и встановлення обставин спра ви, дотримання норм матеріал ьного та процесуального прав а, колегія суддів Вищого госп одарського суду України дійш ла висновку, що касаційне под ання Першого заступника прок урора Київської області в ін тересах держави в особі Інсп екції державного архітектур но-будівельного контролю в К иївській області, Білоцерків ської міської ради Київської області підлягає задоволенн ю з наступних підстав.

Позивач звернувся з позов ом про визнання за ним права в ласності на нежитлові приміщ ення, а саме: літера "А-2" - бокс № 9 загальною площею 72,9м2; літер а "А-2" - бокс № 10 загальною площ ею 72,9м2; літера "А-2" - бокс № 11 заг альною площею 73,5м2, які знаходя ться за адресою: м. Біла Церква , вул. Томилівська, 50 Б на підста ві ст. 376 ЦК України.

Розглянувши заявлений поз ов, місцевий господарський с уд прийшов до висновку, що поз овні вимоги підлягають задов оленню на підставі ст. ст. 128, 224, 228 ЦК Української РСР, ст. ст. 328, 331, 3 34, 655 ЦК України, виходячи із дос ліджених судом доказів: дого вору купівлі-продажу основни х засобів виробництва від 29.04.19 99, укладеного між МПП "Магуст" (п окупець) та ПП "Іскра" (продаве ць); акту приймання-передачі в ід 19.04.2000; рішення виконавчого ко мітету Білоцерківської місь кої ради Київської області № 95 від 29.03.2000 "Про дозвіл на будівн ицтво підприємствам, організ аціям і громадянам міста"; дог овору на право тимчасового к ористування землею (в тому чи слі на умовах оренди) від 13.01.2004, у кладеного між Білоцерківськ ою міською радою та Приватни м підприємством "Іскра".

Вищий господарський суд Ук раїни не може погодитись з по зицією господарського суду п ершої інстанції, оскільки ос таннім не було вчинено усіх н еобхідних дій, спрямованих н а дослідження всіх обставин справи, чим було допущено пор ушення прав та інтересів осі б, яких не було залучено до уча сті у справі, порушено та непр авильно застосовано норми ма теріального та процесуально го права.

Так, виходячи із суті заявле них позовних вимог, необхідн о констатувати, що предмет ом позову є визнання за позив ачем права власності на само чинне будівництво, відтак, зд ійснюючи розгляд спору, суд п овинен був виходити з положе нь ст. 376 Цивільного кодексу Ук раїни.

Водночас, місцевий господ арський суд не звернув увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності н а самочинно збудоване нерухо ме майно може бути за рішення м суду визнане за особою, яка з дійснила самочинне будівниц тво на земельній ділянці, що н е була їй відведена для цієї м ети, за умови надання земельн ої ділянки у встановленому п орядку особі під уже збудова не нерухоме майно.

Разом з тим, відповідно до ч . 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділян ки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснил а (здійснює) самочинне будівн ицтво на його земельній діля нці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає зн есенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівни цтво, або за її рахунок.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК Укра їни на вимогу власника (корис тувача) земельної ділянки су д може визнати за ним право вл асності на нерухоме майно, як е самочинно збудоване на ній , якщо це не порушує прав інших осіб.

З аналізу вказаних норм вб ачається, що необхідними умо вами узаконення самочинно по будованих об'єктів є:

- відведення для цієї мети в установленому порядку забуд овнику земельної ділянки;

- відсутність заперечень з б оку власника земельної ділян ки;

- відсутність порушення в ре зультаті самочинної забудов и прав інших осіб.

Враховуючи ту суттєву обст авину, що позивач, звертаючис ь з позовом до суду, не дово див обставин відсутності зап еречень з боку власника земе льної ділянки проти визнання за ним права власності на спі рні самочинно збудовані об'є кти, можна констатувати, що не залучивши до участі у с праві Білоцерківську міську раду Київської області, д о повноважень якої відносить ся розпорядження землями дер жавної та комунальної власно сті в межах м. Біла Церква, в то му числі шляхом їх передачі у користування (ст. 123 та п. 12 перех ідних положень Земельного ко дексу України), та не з'ясувавш и наявність чи відсутність з аперечень зазначеного орган у місцевого самоврядування п роти визнання права власност і на нерухоме майно за позива чем, який здійснив самочинне будівництво на земельній ді лянці власника, суд передчас но прийняв рішення про задов олення позову на підставі ст . ст. 331, 392 ЦК України. Крім того, Бі лоцерківська міська рада Киї вської області відповідно до положень ст. ст. 7, 12, 24 Закону Укр аїни "Про основи містобудува ння" є органом уповноваженим державою вживати заходів що до дотримання містобудівног о законодавства на території м. Біла Церква.

Досліджуючи обставини спр ави та надаючи оцінку доказа м, наявним у матеріалах справ и, зокрема, договору на право т имчасового користування зем лею (в тому числі на умовах оре нди) від 13.01.2004, укладеного між Бі лоцерківською міською радою та Приватним підприємством "Іскра", господарський суд пер шої інстанції не перевірив, ч и дотримано його сторонами в имог щодо обов'язкової держа вної реєстрації такого догов ору як того вимагають припис и ч. 2 ст. 126 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про оренду землі", і, я к наслідок, чи набув такий дог овір чинності.

За таких обставин зроблени й судом висновок про перебув ання земельної ділянки загал ьною площею 0,2020га за адресою: в ул. Томилівська, 50 Б, м. Біла Цер ква у тимчасовому користуван ні відповідача на підставі в ідповідного договору, укладе ного з Білоцерківською міськ ою радою, на якій в подальшому позивачем за власний рахуно к, без відповідної проектно-к ошторисної документації зро блені поліпшення придбаного у відповідача за договором к упівлі-продажу від 29.04.1999 майна, є передчасним та таким, що не ґ рунтується на дослідженні вс іх обставин справи.

Отже, здійснення позивачем самочинного будівництва на земельній ділянці, яка не пер ебувала у його власності (кор истуванні), не може слугувати підставою для визнання за ни м права власності на об'єкти н ерухомості, крім випадку, кол и земельна ділянка була відв едена під вже збудоване неру хоме майно.

Підтвердженням наявності у позивача права власності н а нерухоме майно можуть бути насамперед правовстановлюв альні документи, перелік яки х наведено у додатку № 1 до пун кту 2.1 Тимчасового положення п ро реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердже ного наказом Міністерства юс тиції України 07.02.2002 № 7/5. Оскільки право власності на новост ворене нерухоме майно може в иникати з моменту завершення його будівництва, прийняття його в експлуатацію чи з моме нту його державної реєстраці ї (відповідно до положень ст. 3 31 ЦК України), підтвердженням наявності цього права у пози вача може бути акт прийняття об'єкта нерухомого майна в ек сплуатацію, витяг з Реєстру п рав власності на нерухоме ма йно та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 30-1 Закону України "Про планування і заб удову територій" прийняття в експлуатацію закінчених буд івництвом об'єктів здійснюєт ься на підставі свідоцтва пр о відповідність збудованого об'єкта проектній документа ції, вимогам державних станд артів, будівельних норм і пра вил (далі - свідоцтво), що видає ться інспекціями державного архітектурно-будівельного к онтролю.

В свою чергу, суд касаційної інстанції встановив, що поси лаючись на ст. 331 ЦК України, міс цевий господарський суд зали шив поза увагою положення аб зацу 2 частини 2 даної статті, в ідповідно до якої в разі, якщо договором або законом перед бачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуата ції.

Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону Укра їни "Про архітектурну діяльн ість" державний архітектурно -будівельний контроль та наг ляд здійснює центральний орг ан виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний ко нтроль та нагляд у системі це нтрального органу виконавчо ї влади з питань будівництва , містобудування та архітект ури здійснює Державна архіте ктурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції держа вного архітектурно-будівель ного контролю).

Однак господарський суд пе ршої інстанції не залучив до участі у справі Інспекцію де ржавного архітектурно-будів ельного контролю в Київській області та не дослідив питан ня вводу спірного нерухомого майна в експлуатацію, що, в св ою чергу, унеможливлює визна ння права власності на спірн е нерухоме майно за позиваче м.

Відповідно до вимог статті 11110 Господарського процесуал ьного кодексу України прийня ття рішення, що стосується пр ав і обов'язків осіб, яких не б уло залучено до участі в спра ві, є підставою для скасуванн я судового рішення і передач і справи на новий розгляд, при якому суду належить залуч ити до участі у справі осіб, пр ава і обов'язки яких стосують ся предмету спору, встановит и їх права, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єкти вного розгляду справи та ухв алення відповідного рішення .

Відповідно до ст. 392 ЦК Україн и власник майна може пред'яви ти позов про визнання його пр ава власності, якщо це прав о оспорюється або не визнаєт ься іншою особою, а також у разі втрати ним документа, як ий засвідчує його право влас ності.

Позивач, пред'являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем відпо відних дій, а також докази, що підтверджують його право вла сності на спірне майно, раз ом з тим, господарський суд пе ршої інстанції не перевірив наявність таких доказів у ма теріалах справи та вирішив п итання чи до належного відпо відача пред'явлений позов у д аній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касацій ної інстанції приходить до в исновку, що доводи касаційно го подання знайшли своє підт вердження, відтак оскаржуван е

судове рішення підлягає с касуванню як таке, що прийнят и з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Пер шого заступника прокурора Ки ївської області в інтересах держави в особі Інспекції де ржавного архітектурно-будів ельного контролю в Київській області, Білоцерківської мі ської ради Київської області задовольнити.

Скасувати рішення господа рського суду Київської облас ті від 26.02.2008 у справі № 8/076-08.

Справу № 8/076-08 направити на но вий розгляд до господарськог о суду Київської області в ін шому складі суду.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬК А

С .В. МИРОШНИЧЕНКО