Постанова

від 12.01.2007 по справі 52/253-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/253-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2007 р.                                                     Справа № 52/253-06

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., судді Лакізи В.В. , судді Токара М.В.

при секретарі –Шубіній Ю.Є.

за участю представників:

позивача  –  Кадєєва К.М. за дорученням № 85с/11-Д від 12.04.2006 року, Санжаревського Є.М. за дорученням № 85с-555 від 26.04.2006 року          

відповідача – Перлова Л.Є. –директора, Цибулько Л.С. за дорученням б/н від 04.01.2007 року, Плахової Л.Г. за дорученням № 2 від 09.01.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 4381Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 року по справі № 52/253-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків

до Приватного вищого навчального закладу «Харківський інститут соціального прогресу», м.Харків

про стягнення 500840,75 грн.

встановила:

      ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного вищого навчального закладу «Харківський інститут соціального прогресу»заборгованості з орендної плати у розмірі 391001,22 грн., пені в розмірі 97848,93 грн. та 3% річних у розмірі 11990,60 грн. Також позивач просив визнати договір оренди № 26 від 01.09.2005 року та договір № 29 від 01.09.2005 року розірваними в одностронньому порядку та зобов'язати відповідача звільнити орендовані приміщення по вул. 17 Партз'їзду, 9 та вул. 2-ї П'ятирічки, 8.

     15.08.2006 року позивач надав уточнення позовних вимог в яких просив вважати помилковим зазначення у позовній заяві стягнення пені у розмірі 97848,93 грн. та вважати цю суму інфляційними втратами які підлягають стягненню з відповідача.

      26.10.2006 року відповідач подав зустрічний позов у якому просив суд прийняти його до провадження і розглянути сумісно з первісним позовом по справі №52/253-06 за позовом ВАТ "Харківський тракторний завод Ім. С.Орджонікідзе", визнати ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.ОрджонІкідзе" неналежним витребувачем орендної плати по договорам оренди №24, №25, №26, №29 за 2004-2006р.р., у зв'язку з тим, що ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.ОрджонІкідзе" не є власником зданого в оренду майна, зобов'язати ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе"  надати    правовстановлюючі     документи,     включаючи     акт     прийомки-передачі нерухомого майна (будинків №8, №9) у Статутний фонд засновником який повинен бути затверджений Мінмашпромом України у 1994 році, визнати незаконною вимогу ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" про виплату орендної плати Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу"  в договорах оренди №24, №25, №26, №29 за 2004-2006 роки та визнати недійсними договори оренди №24, №25,№26,№29 за 2004-2006 роки між   ВАТ „ХТЗ" та   ВНЗ”ХІСП”.  

      Рішенням господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 р. по справі №52/253-06 (суддя Білоусова Я.О.) зустрічну позовну заяву та додані до неї документи на 44 аркушах повернуто відповідачу без розгляду, видано відповідачу довідку на повернення державного мита у розмірі 204,00 грн. сплаченого платіжним дорученням № 1695 від 26.10.2006 року. Позов задоволено частково, стягнуто з Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу" 391001,22 грн. заборгованості, 97848,93 грн. інфляційних, 11990,60 грн. 3% річних, 5093,40 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобовязано Приватний вищий навчальний заклад "Харківський інститут соціального прогресу" в зв"язку з розірванням договорів аренди №26 від 01.09.2005 року та №29 від 01.09.2005 року, звільнити орендовані приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. 17-го Партз"їзду, 9 та м. Харків, вул. 2-ї П"ятирічки, 8. В іншій частині позову відмовлено.

     Приватний вищий навчальний заклад "Харківський інститут соціального прогресу" з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарского суду Харківської області від 6 листопада 2006 року та постановити нове рішення, яким розглянути сумісно з первинним позовом по справі за позовом ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу" про стягнення 500840,75 грн. зустрічний позов ПВНЗ "Харківський інститут соціального прогресу", визнати ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" неналежним витребувачем орендної плати по договорам оренди №24, №25, №26, №29 за 2004-2006 р.р., у зв'язку з тим, що ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" не є власником зданого в оренду майна, визнати незаконною вимогу ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" про виплату орендної плати Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу" в договорах оренди №24, №25, №26, №29 за 2004-2006 р.р., визнати недійсними договори оренди №24, №25, №26, №29 за 2004-2006 р.р. між ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" і Приватним вищим навчальним закладом "Харківський інститут соціального прогресу". Відповідач посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та  порушення норм матеріального і процесуального права.

       У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області  від  06 листопада 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.           

       Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,  викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

        Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 15.05.2004 року між ВАТ „Харківський тракторний завод ім. С. ОрджонікІдзе (орендодавець) та ВНЗ „ХІСП" (орендар) був укладений договір оренди №24 нежитлових приміщень розташованих за адресою м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки,8, загальною площею 1933кв.м. (розділ 1 Договору) з метою використання під учбовий корпус (розділ 2). Відповідно до п. п. 5.2.-5.4. Договору, розрахунок місячної орендної плати та експлуатаційних витрат із нарахуванням ПДВ за перший місяць оренди становить 16685,62грн. згідно Додатку №2, що є невід'ємною частиною даного Договору. При нарахуванні орендної плати за послідуючі місяці повинні враховуватися відповідні індекси інфляції. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім. Строк дії Договору, згідно з п.4.1. визначений сторонами до 15.05.2005 року. Актами приймання-передачі від 15.05.2004 року приміщення були передані відповідачу. Додатковою угодою від 13.05.2005 року сторони продовжили строк дії договору до 31.08.2005 року.

15.05.2004 року між ВАТ „Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (орендодавець) та ВНЗ „ХІСП" (орендар) був укладений договір оренди №25 нежитлових приміщень розташованих за адресою м. Харків, вул. 17-го Партз'їзду,9, загальною площею 578,3кв.м. (розділ 1 Договору) з метою використання під учбове приміщення (розділ 2). Відповідно до п. п. 5.2.-5.4. Договору, розрахунок місячної орендної плати та експлуатаційних витрат із нарахуванням ПДВ за перший місяць оренди становить 4468,42грн. згідно Додатку №2, що є невід'ємною частиною даного Договору. При нарахуванні орендної плати за послідуючі місяці повинні враховуватися відповідні індекси інфляції. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім. Строк дії Договору, згідно з п.4.1. визначений сторонами до 10.05.2005 року. Актами приймання-передачі від 15.05.2004 року приміщення були передані відповідачу. Додатковою угодою від 30.06.2005 року сторони внесли зміни в договір щодо наступного, п.1.3.- загальну площу будівлю визначили 325,5кв.м., п.5.1. - сума за період дії договору - 5030,16грн, без урахування щомісячного Індексу інфляції, п.5.2. - розмір орендної плати за липень 2005 року складає 2515,08грн. Додатковою угодою від 06.05.2005 року сторони продовжили строк дії договору до 31.08.2005 року.

01.09.2005 року між ВАТ „Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (орендодавець) та ВНЗ „ХІСП" (орендар) був укладений договір оренди №26,на нежитлові приміщення розташовані за адресою м. Харків, вул. 2-ї П"ятирічки,8, загальною площею 1933кв.м. (розділ 1 Договору) з метою використання під учбовий корпус (розділ 2). Відповідно до п. п. 5.2.-5.4. Договору, розрахунок місячної орендної плати з нарахуванням ПДВ за перший місяць оренди становить 25848,04грн. згідно Додатку №2, що є невід'ємною частиною даного Договору. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім. Орендна плата щомісячно Індексується на коефіцієнт інфляції. Пунктом 10.03. договору сторони передбачили право орендодавця на розірвання договору та вимоги повернення приміщення у випадку невнесення орендної плати протягом трьох місяців. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір оренди є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору. Строк дії Договору, згідно з п.4.1. визначений сторонами до 31.07.2006 року.

01.09.2005 року сторони уклали договір оренди №29, на нежитлові приміщення розташовані адресою м. Харків, вул. 17-го Партз"їзду,9, загальною площею 224,2кв.м. (розділ 1 Договору) з метою використання під учбове приміщення (розділ 2). Відповідно до п. п. 5.2.-5.4. Договору, розрахунок місячної орендної плати з нарахуванням ПДВ за перший місяць оренди становить 2795,054грн. згідно Додатку №2, що є невід"ємною частиною даного Договору. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім. Орендна плата щомісячно індексується на коефіцієнт інфляції. Пунктом 10.03. договору сторони передбачили право орендодавця на розірвання договору та вимоги повернення приміщення у випадку невнесення орендної плати протягом трьох місяців. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір оренди є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору. Строк дії Договору, згідно з п.4.1. визначений сторонами до 31.07.2006 року.

        З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договорами виконав у повному обсязі. Факт надання позивачем послуг оренди підтверджується актами виконаних робіт, двустороннім актом звірки від 01.06.2006 року та розрахунками.   

       Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, не оплатив у визначений договором строк, порядку та розмірі орендну плату, внаслідок чого станом на момент подання позову відповідно до наданого розрахунку, з урахуванням проведених відповідачем платежів та зарахування зустрічних однорідних вимог (угода від 11.01.2006 року у розмірі 16697,45грн.) утворилась заборгованість у розмірі 391001,22 грн.

       В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивач не є власником майна яке ніби-то було передане у статутний фонд відповідача, у зв'язку з чим, позивач не мав права здавати його в оренду.

       Колегія суддів вважає, що вказані твердження відповідача безпідставні, оскільки позивач був співзасновником Приватною вищого навчального закладу „Харківський інститут соціального прогресу", заснованого у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. З Протоколу № 2 від 04.12.1996р. вбачається, що позивач повинен був передати у рахунок формування своєї частки у статутному фонді відповідача приміщення по вул. 17 Партз'їзду, буд. № 9 та вул. Другої П'ятирічки, буд. № 8, м. Харків. Доказів передачі вказаних приміщень до статутного фонду відповідач не надав. Посилання відповідача на те, що майно передано до статутного фонду  та належить йому на праві власності спростовується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.01.2005р., 09.08.2006р., 14.08.2006р. та від 22.08.2006р., з яких вбачається, що майно належить позивачу на праві класності. Крім того, до матеріалів справи позивачем надано лист Міністерства промислової політики України № 10/2-5-1017 від 11.06.2002р. відповідно до якого, до статутного фонду позивача було передано нежитлові будинки, у тому числі, будинки по вул. 17 Партз'їзду, буд. № 9 та вул. Другої П'ятирічки, буд. № 8, м. Харків.

       Також не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що проведені ремонтні роботи по ремонту трьох корпусів у період з 1995 року по 2001 рік, проведена реконструкція теплового вузла опалення, встановлення вимірювальних систем у 1999 році та проведений капітальний ремонт закінчений у 2004 році повинні бути зараховані йому в рахунок орендної плати. Відповідно до п. 12.4. Договорів оренди №№24,24,26,29, вартість технічних покращень орендованого майна та проведення капітального ремонту проведених за згодою сторін і письмового дозволу орендодавця може бути зараховано в рахунок орендної плати тільки при наявності документів, підтверджуючих суму витрат. Доказів в підтвердження досягнення згоди між сторонами щодо проведення ремонтних робіт та покращень і письмової згоди орендодавця з цього приводу відповідач не надав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 391001,22грн. боргу за послуги оренди підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, господарський суд також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 11990,60грн.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, у зв'язку з чим, позовні вимоги в сумі 97848,93грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 782 Цивільного Кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не носить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

З п.10.03. Договору вбачається, що сторони погодили право   орендодавця   на розірвання договору та вимоги повернення приміщення у випадку невнесення орендної плати протягом трьох місяців. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір оренди є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Позивачем направлені на адресу відповідача попередження №108/175 від 07.12.2004 року та претензії №21/19-198 від 30.03.2005 року, №21/П-126 від 22.02.2006 року з вимогою сплатити заборгованість, а пізніше листи з вимогою сплатити заборгованість та звільнити орендовані приміщення №21/п від 22.05.2006 року, №21/П-285 від 04.05.2006 року, №21/П- 324 від 01.06.2006 року, та №21/П-329 від 09.06.2006 року.

Відповідно до пунктів 10.3. Договорів орендодавець 19.06.2006 року  вручив орендарю листи №№850-628, 85С-629 про розірвання договорів №26 та №29.

У зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендних платежів, зокрема наявну   несплату   за   період   з   30.09.2005   року   по   10.01.2006   року,   позивач  розірвав договори оренди №26 від 01.09.2005 року та №29 від 01.09.2005 року.

В позовній заяві позивач просив визнати договори оренди №№26,29 від 01.09.2005 року розірваними в односторонньому порядку за ініціативою ВАТ „ХТЗ ім. С. Орджонікідзе".

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем подано  позов предмет якого не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, оскільки по своїй суті являється встановленням факту і не потребує захисту в судовому порядку. У зв'язку з наведеним, позовні вимоги в частині визнання договорів оренди №№26,29 від 01.09.2005 року розірваними в односторонньому порядку за ініціативою ВАТ „ХТЗ ім. С. Орджонікідзе" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на розірвання позивачем договору № 26 від 01.09.2005 року та договору №29 від 01.09.2005 року в односторонньому порядку, суд вважає позовні вимоги в частині звільнення відповідачем орендованих приміщень по вул. 17 Партз'їзду, 9 та вул. 2-ї П'ятирічки, 8 обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх  обставин  справи  в   їх сукупності, керуючись Законом.

Колегія суддів вважає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді, ні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції не забезпечив дотримання передбачених цією статтею положень, а саме, не довів факту належного виконання умов Договорів оренди.

       Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають матеріалам справи, тому рішення господарського суду Харківської області  від  06 листопада 2006 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

        Що стосується викладених у апеляційній скарзі вимог відповідача щодо розгляду в апеляційній інстанції сумісно з первісним позовом ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" зустрічного позову ПВНЗ "Харківський інститут соціального прогресу", слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,                                                   

                                               постановила:   

       У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

       Рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 року по справі № 52/253-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя       (підпис)                                              Бондаренко В.П.  

                                суддя       (підпис)                                              Лакіза В.В.  

                               суддя      (підпис)                                               Токар М.В.