Постанова

від 18.01.2007 по справі 51/60-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/60-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2007 р.                                                           Справа № 51/60-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Братовченко М.А.

відповідача -  не з*явився

3-я особа - Плахтій А.Ж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4548Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.11.06 р. по справі № 51/60-06

за позовом ЗАТ "ДАТАСВІТ", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Незалежний реєстратор "Аверс", м. Харків

до ТОВ фірма "Сприяння", м. Харків

про зобов'язання передати реєстр

встановила:

У квітні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом  про зобов'язання відповідача передати реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ „Датасвіт” третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю „Незалежний реєстратор „Аверс” протягом п'яти робочих днів з дати набрання рішенням суду законної сили, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 120 від 10.10.2002 р. та п.8.10 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 26.05.1998 р. (надалі - Положення № 60) по передачі реєстру власників іменних цінних паперів позивача в зв'язку з прийняттям загальними зборами акціонерів позивача рішення від 31.08.05 р. про розірвання договору № 120 від 10.10.02 р. та передачі реєстру новому реєстроутримувачу – ТОВ „Незалежний реєстратор „Аверс”.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не виконав своїх зобов'язань за пунктами 2.1.10, 3.4, 6.3 договору № 120 від 10.10.02 р. та пунктами 3.2.2, 3.4, 8.18 Положення № 60, тобто тим, що до дати закриття реєстру позивач не уклав договір зберігання та не оплатив послуги по зберіганню реєстру, в доповненні до відзиву на позовну заяву просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що він продовжує надавати позивачу послуги по веденню реєстру акціонерів на підставі договору № 120 від 10.10.02 р., а той приймає їх та оплачує, чим, на думку відповідача, підтверджує чинність цього договору. В підтвердження викладеного відповідач надав копії банківських виписок від 07.12.05 р., 22.02.06 р., 29.03.06 р. та копію акту виконаних робіт від 28.02.06 р.

Позивач надав доповнення до позову, в якому заперечував проти доповнення до відзиву, посилаючись на лист відповідача № 850 від 24.11.05 р., в якому відповідач погодився з розірванням договору № 120 від 10.10.02 р. та повідомив про свій намір передати документи системи реєстру після сплати позивачем послуг по зберіганню та підготовки реєстру до передачі, а також на те, що відповідач після здійснення позивачем оплат по веденню реєстру (07.12.05 р., 22.02.06 р., 29.03.06 р.) та після подачі позивачем цього позову подав позов про зобов'язання емітента укласти договір зберігання, чим також визнав факт розірвання договору № 120 від 10.10.02 р.

 Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2006 р. (судді –Ольшанченко В.І., Шарко Л.В., Хачатрян В.С..) по справі №51/60-06  позовні вимоги задоволено, зобов'язано ТОВ фірму “Сприяння” передати реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ»Датасвіт»ТОВ „Незалежний реєстратор „Аверс", з посиланням на  виконання позивачем своїх обов'язків  та не виконання своїх обов'язків відповідачем, який неправомірно утримує реєстр акціонерів позивача.

Відповідач  з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судом  порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що суд невірно встановив, що договір № 120 від 10.10.2002 р. є розірваним та припиненим з 31.10.2005 р.,так як  договір діяв, що підтверджується актом виконаних робіт та конклюдентними діями позивача.

     Позивач та третя особа з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджуються, вважають рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

       Представник відповідача в судове засідання не з*явився , хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

      Судова колегія, перевіривши матеріали справи та вислухавши пояснення представників  позивача та третьої особи ,  встановила:

10.10.02 р. між сторонами був укладений договір № 120 від 10.10.2002 р., за яким емітент (позивач) доручив, а реєстратор (відповідач) прийняв на себе зобов'язання щодо формування, ведення та зберігання системи реєстру акціонерів емітента (надалі – реєстру) з урахуванням вимог, передбачених чинним законодавством України, Положенням № 60, Статутом емітента та цим договором.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 31.08.05 р. відбулися загальні збори акціонерів позивача, на яких відповідно до ч. 2 ст.159 ЦК України, ч. 2 ст.9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, п.1.2 Положення № 60 було прийнято рішення про розірвання договору № 120 від 10.10.02 р., передачі ведення реєстру акціонерів позивача третій особі та затверджені умови договору на ведення реєстру акціонерів з новим реєстратором (третьою особою), що підтверджується витягом з протоколу б/н загальних зборів акціонерів позивача.

Відповідач має ліцензію ДКЦПФР серії АВ № 115347 від 02.08.06 р. на професійну діяльність на ринку цінних паперів: депозитарну діяльність та діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а третя особа також має ліцензію ДКЦПФР серії АА № 770383 від 16.09.04 р. на професійну діяльність на ринку цінних паперів: діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідно до п. 8.5 Положення № 60 та п.6.2 договору № 120 від 10.10.02 р. позивач направив відповідачу листа № 292 від 15.09.05 р., в якому повідомив про прийняте загальними зборами акціонерів рішення від 31.08.05 р. про розірвання договору № 120 від 10.10.02 р., затвердження нового реєстратора (ТОВ „Незалежний реєстратор „Аверс”) та призначив дату закриття реєстру - 31.10.05 р., від якої протягом п'яти робочих днів, тобто до 07.11.05 р., відповідач повинен передати реєстр новому реєстратору та просив відповідача підготувати всі необхідні документи, згідно п. 8.1 Положення № 60; узгодити дату та час передачі реєстру; звірити розрахунки по оплаті послуг відповідача та повідомити його про дату і час передачі реєстру. Відповідач отримав цей лист 15.09.05 р., про що свідчить дата та підпис уповноваженої особи на ньому.

03, 04 та 07 листопада 2005 р. представники позивача та третьої особи прийшли до відповідача за отриманням реєстру акціонерів, але охороною відповідача вони не були допущені до приміщення офісу та реєстр відповідач їм не передав, про що представниками позивача та третьої особи були складені акти.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач надіслав позивачу листа № 850 від 24.11.05 р., в якому повідомив, що підготував документи реєстру для їх передачі позивачу та готовий передати його в наступний день після оплати позивачем послуг по зберіганню і підготовки реєстру до передачі, а також просив підписати договір зберігання та оплатити послуги по зберіганню в сумі 2400,00 грн. і послуги по передачі реєстру в сумі 122,00 грн.

07.12.05 р., 22.02.06 р., 29.03.06 р. позивач здійснив оплату виставлених відповідачем рахунків за послуги по веденню реєстру згідно договору № 120 від 10.10.02 р. в загальній сумі 150,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Сторони підписали акт виконаних робіт від 28.02.06 р. про те, що відповідач виконав, а позивач прийняв роботу по веденню реєстру у лютому 2006 р., як пояснив представник позивача, ці грошові кошти були помилково перераховані, а акт виконаних робіт оформлений головним бухгалтером позивача без відома генерального директора з використанням його факсиміле.

02.11.06 р. позивач направив відповідачу листа № 47/11, в якому підтвердив свій намір щодо розірвання договору № 120 від 10.10.02 р. та просив повернути йому помилково перераховані грошові кошти за ведення реєстру по розірваному договору № 120 від 10.10.02 р. в сумі 150,00 грн.

У відповідь відповідач направив позивачу листа № 833 від 07.11.06 р., в якому вказав, що ним був підготовлений реєстр до передачі, але позивач не звернувся до нього за отриманням реєстру, а також не оплатив послуги по зберіганню реєстру та його передачі в сумі 2522,00 грн. Також відповідач вказав, що він щомісячно надає позивачу послуги по веденню реєстру на підставі договору № 120 від 10.10.02 р., а позивач сплатив ці послуги тільки частково - в сумі 150,00 грн. і за ним на цей день рахується дебіторська заборгованість в сумі 450,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, що на запит позивача відповідач надавав довідку про те, що він веде його реєстр акціонерів згідно договору № 120 від 10.10.02 р. Таким чином, на думку відповідача, позивач шляхом здійснення конклюдентних дій визнав чинність договору № 120 від 10.10.02 р.

15.11.06 р. позивач направив відповідачу заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог № 62/11, в якій просив зарахувати в рахунок оплати послуг з передачі реєстру грошові кошти в сумі 122,00 грн., що були помилково перераховані 07.12.05 р. – 50,00 грн., 22.02.06 р. – 50,00 грн., 29.03.06 р. – 50,00 грн. за ведення реєстру по договору № 120 від 10.10.02 р., яка отримана відповідачем 16.11.06 р., що підтверджується повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку № 631.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідно до п. 2.2.10 договору № 120 від 10.10.02 р. відповідач зобов'язаний у разі припинення дії цього договору передати ксерокопії документів системи реєстру іншому реєстратору або емітенту протягом п'яти робочих днів від дня закриття реєстру. Реєстратор не відповідає за додержання, визначеного терміну передачі реєстру, якщо емітент ухиляється від виконання обов'язків, передбачених п. 2.1.10 та п. 6.3 договору.

Згідно п. 6.3 договору припинення його дії є однією з підстав для закриття особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента. В цьому випадку емітент повинен до дати закриття реєстру укласти договір зберігання, передбачений пунктом 2.1.10 договору, оплатити послуги по зберіганню та заборгованість за формування та ведення реєстру, якщо така заборгованість є.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав безпідставними заперечення відповідача щодо не виконання позивачем своїх зобов'язань за пунктами 2.1.10, 3.4, 6.3 договору № 120 від 10.10.02 р. та пунктами 3.2.2, 3.4, 8.18 Положення № 60, тобто не укладання до дати закриття реєстру договору зберігання та не оплати послуг по зберіганню реєстру, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.06 р. по справі № 38/120-06 за позовом ТОВ фірми „Сприяння” до ЗАТ „Датасвіт” про зобов'язання укласти договір зберігання, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.06 р., в позові відмовлено повністю.

Таким чином, не укладання договору зберігання не може бути підставою для відмови в передачі реєстру позивача третій особі.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що посилання відповідача на існуючу дебіторську заборгованість позивача перед ним по сплаті послуг за ведення реєстру після дати його закриття (31.10.05 р.) в сумі 450,00 грн. безпідставне.        

Частина 1 статті 651 ЦК України допускає зміну або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 8.4 Положення № 60 договір на ведення реєстру повинен передбачати право емітента та реєстроутримувача на припинення дії договору на ведення реєстру в односторонньому порядку, а також порядок та умови передачі реєстру та відшкодування реєстроутримувачу видатків, які пов'язані з передачею реєстру, відповідальність реєстроутримувача перед емітентом за збереження документів протягом трьох років після припинення ведення реєстру.

Так, пункт 6.2 договору № 120 від 10.10.02 р. передбачає право кожної сторони на одностороннє розірвання договору за умови письмового попередження про це іншої сторони не менш ніж за сорок п'ять днів. Позивач письмово попередив відповідача листом № 292 від 15.09.05 р. про розірвання договору № 120 від 10.10.02 р. з 31.10.05 р., тобто за 45 днів, і призначив нового реєстратора.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється. Відповідно до п. 8.10 Положення № 60 датою закриття реєстру є дата припинення дії договору по веденню реєстру.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що договір № 120 від 10.10.02 р. є розірваним та припиненим з 31.10.05 р. Крім того, підтвердженням розірвання договору № 120 від 10.10.02 р. є подача відповідачем позову до позивача про зобов'язання його укласти договір зберігання.

Отже, після розірвання (припинення) договору та закриття реєстру ніякої дебіторської заборгованості по веденню реєстру не може бути, оскільки відсутні правові підстави для її нарахування.

За таких обставин грошові кошти перераховані позивачем 07.12.05 р., 22.02.06 р., 29.03.06 р. за послуги по веденню реєстру згідно договору № 120 від 10.10.02 р. в загальній сумі 150,00 грн. є помилково перерахованими і підлягали поверненню відповідачем.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що посилання відповідача на те, що позивач своїми конклюдентними діями, тобто оплатою 07.12.05 р., 22.02.06 р., 29.03.06 р. послуг по веденню реєстру згідно договору № 120 від 10.10.02 р. в загальній сумі 150,00 грн., підписанням акту виконаних робіт від 28.02.06 р. та замовленням довідки визнав чинність договору № 120 від 10.10.02 р. необґрунтовані, оскільки статтею 9 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” повноваження щодо вирішення питання укладання та розірвання договору на ведення реєстру акціонерів віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і згідно ч. 2 ст. 159 ЦК України не можуть бути передані ними для вирішення іншими органами товариства.

Таким чином, вищевказані дії генерального директора позивача не можуть вважатися направленими на укладання нового або продовження дії договору № 120 від 10.10.02 р., оскільки він не мав на це повноважень, що також підтверджується Статутом ЗАТ „Датасвіт” (п/п 9 п. 9.1.5, п/п 7 п.9.3.5), зареєстрованим Виконкомом Харківської міської Ради 02.07.02 р. за № 04059243Ю0026650.

Крім того, позивачем вже був укладений з новим реєстроутримувачем –третьою особою, договір на ведення реєстру № 47-Р-05 від 30.10.05 р., який набирає чинності з моменту підписання акту прийому-передачі системи реєстру, що є підтвердженням виконання позивачем рішення загальних зборів акціонерів від 31.08.05 р. та відсутності у нього наміру щодо поновлення дії розірваного договору № 120 від 10.10.02 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що посилання відповідача щодо поновлення ним ведення договору № 120 від 10.10.02 р. у відповідності до п. 8.10 Положення № 60 безпідставне, оскільки в п.8.10 Положення № 60 говориться, що дата закриття реєстру відміняється сторонами, якщо до початку її дії емітент не призначив нового реєстроутримувача, нова дата закриття реєстру визначається сторонами за згодою (у разі недосягнення згоди кожна з сторін має право звернутися до суду). До призначення нової дати закриття реєстру ведення реєстру емітента здійснює попередній реєстроутримувач.

Таким чином, відповідач не мав права поновлювати ведення реєстру, оскільки позивачем була визначена в листі №  292 від 15.09.05 р. дата закриття реєстру та новий реєстроутримувач –третя особа.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що посилання відповідача на наявність у позивача заборгованості по оплаті послуг по передачі реєстру безпідставне, оскільки зобов'язання позивача по оплаті послуг по передачі реєстру було припинено шляхом подачі позивачем заяви № 62/11 від 15.11.06 р. про  зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до ст. 601 ЦК України.

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що посилання відповідача на те, що позивач не звернувся до відповідача за отриманням реєстру у п'ятиденний строк, призначений для передачі реєстру (з 31.10.05 р. по 07.11.05 р.) безпідставне, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, а саме актами від 03, 04, 07 листопада 2005 р., складеними представниками позивача та третьої особи про недопущення їх у приміщення відповідача та відмову в передачі реєстру, рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.06 р. по справі № 51/13-06, в якому встановлено судом, що 03, 04, 07 листопада 2005 р. представники ВАТ „Система” та третьої особи приходили до відповідача, але той відмовив їм в передачі реєстру, а також довідкою представника ВАТ „Система” Закосаренка Д.М., в якій він підтверджує, що в ці дні разом з ним приходили і представники ЗАТ „Датасвіт”, ТОВ „НР „Аверс” за отриманням реєстру ЗАТ „Датасвіт” і їм було відмовлено відповідачем в передачі реєстру.

Відповідно до п. 8.10 Положення № 60 емітент, реєстроутримувач, що здійснював ведення реєстру та новий реєстроутримувач, до якого передається ведення реєстру емітента, повинні забезпечити передачу реєстру протягом п'яти робочих днів від дати закриття реєстру, установленої відповідно до вимог цього Положення. Емітент зобов'язаний інформувати реєстроутримувача, який веде систему реєстру, про призначення нового реєстроутримувача. Реєстроутримувач здійснює передачу реєстру новому реєстроутримувачу за умови оплати емітентом послуг щодо ведення системи реєстру та його передачі. Згідно пункту 8.13. Положення № 60 передача реєстру здійснюється протягом п'яти робочих днів від дати закриття реєстру та оформляється актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписується уповноваженою особою реєстроутримувача, який передає реєстр, уповноваженою особою нового реєстроутримувача та уповноваженою особою емітента.

Таким чином, передача реєстру попереднім реєстроутримувачем новому реєстроутримувачу не ставиться в залежність від укладання договору зберігання емітентом з попереднім реєстроутримувачем, оскільки Положення № 60 не містить приписів щодо обов'язку емітента укладати з попереднім реєстратором договір зберігання.

Відповідно до Положення № 60 єдиною підставою для не передачі реєстру від попереднього реєстроутримувача до нового є несплата емітентом послуг щодо ведення системи реєстру та його передачі, але в даному випадку емітентом, тобто позивачем, послуги по веденню системи реєстру та його передачі були сплачені в повному обсязі.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав безпідставним посилання відповідача на абз.4 п.3.2.2, абз.6 п.3.4, п.8.18 Положення № 60, оскільки в них говориться тільки про обов'язок реєстратора зберігати документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб і емітента, і ні чого не говориться про обов'язок емітента укласти з реєстратором договір зберігання та про вартість послуг по зберіганню.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором № 120 від 10.10.02 р. та вимоги Положення № 60, а відповідач не передав документи системи реєстру ні третій особі, ні позивачу в строк, визначений позивачем в повідомленні № 292 від 15.09.05 р., чим порушив п.2.2.10 договору № 120 від 10.10.02 р. та пункти 8.10, 8.13 Положення № 60.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що відповідач неправомірно утримує реєстр акціонерів позивача та  задовольнив позов в повному обсязі.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 159, 525, 526, 601, 651, 653 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, пунктами 1.2, 8.2, 8.4, 8.5, 8.10, 8.13 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 60 від 26.05.1998 р., ст.ст.101 - 105 ГПК України,  

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2006 р. по справі № 51/60-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді