Постанова

від 31.07.2006 по справі 2-5/5001-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-5/5001-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 26 липня 2006 року  

Справа № 2-5/5001-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача - не з'явився - державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт";

представник відповідача - Ляшук Сергій Федорович, довіреність № б/н від 14.03.2006 - військова частина 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України;

представник відповідача - Алейніков Юрій Сергійович, посвідчення № ПС 013202 від 01.10.2004 - військова частина 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Гаврилюк М.П.) від 16.05.2006 у справі № 2-5/5001-2006

за позовом           Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5,Ялта,98600)

до           військової частини 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України (вул. Рузвельта, 9,Ялта,98600)

про усунення перешкод в користуванні майном

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач звернувся до господарського суду з позовом примусити військову частину 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України усунути перешкоди в користуванні майном та звільнити бетонний майданчик, площею 487кв.м., розташований на території причалів №3,4 пасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту.

                    Позивач пояснює свої позовні вимоги тим, що вказану площу відповідач займає без договору оренди з Ялтинським морським торговельним портом і без сплати орендної платні.

                    Спірний бетонний майданчик розташований на землях морського порту і відповідач його використовує без будь яких правових підстав.

                    Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, що спірний бетонний майданчик був побудований в період 1973-1976 років за рахунок Західного прикордонного округу КДБ при РМ СРСР, використовується в інтересах держави для стоянки кораблів та катерів морської охорони  державної прикордонної служби України на протязі всього періоду з моменту побудови. Крім того, у Ялтинського морського торговельного порту відсутні будь-які право установчі документи, які б підтверджували право власності на спірний майданчик.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2006 (суддя Гаврилюк М.П.) у справі № 2-5/5001-2006 у позові Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" до військової частини 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

                    Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

                    Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду винесено при порушенні норм законодавства, а також не відповідає фактичним обставинам справи. На думку заявника апеляційної скарги, висновок суду першої інстанції про відсутність документів, що встановлюють право власності на причали, не відповідає фактичним обставинам справи. Так як згідно свідоцтва про державну реєстрацію гідротехнічної споруди - причалів № 3і 4 виданого 01.04.2003 № СР-22-4-087-03 Регістром судноплавства України, власником причалів № 3і 4 є Держава, а експлуатуючою організацією є Ялтинський морський торговельний порт.

                    Згідно частини 4 статті 48 Закону України "Про власність" правила про захист права власності розповсюджується так само на особу, яка і не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського ведення.

                    Відповідач відзив на апеляційну скаргу судовій колегії не надав, але в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

                    Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, головуючого суддю у справі Плута В.М. було замінено на суддю Гонтаря В.І. та призначено його головуючим.

                    Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006, суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Щепанську О.А.

                    Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

                    Військова частина 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України займає бетонний майданчик площею 487кв.м. на території причалів № 3, 4 державного підприємства Ялтинський морський торговельний порт, які є гідротехнічними спорудами і перебувають на балансі порту.

                    Вказану площу відповідач займає з метою розміщення катерів та навісу для катерів прикордонної служби і приміщення для чергового без договору оренди з Ялтинським морським торговельним портом.

                    Володіння Ялтинським портом причалами № 3,4 підтверджується наступними доказами.

                    Рішенням виконкому Ялтинської міської Ради депутатів працюючих № 162-м від 12.03.1969, Ялтинському морському торговельному порту тимчасово, до завершення будівництва порту стоянки суден у Массандрі було надано в користування земельну ділянку площею 2,45га, та в постійне користування - земельну ділянку площею 3,06га, яку включено до Генерального плану міста Ялти, затверджено постановою Ради Міністрів УССР № 51 від 24.01.1967 під розміщення Ялтинського морського торгівельного порту.

                    На підставі даного рішення Актом відводу земельної ділянки від 10.04.1969 були перенесені в натурі червоні лінії та мережі виділеної Ялтинському порту та прийнятої ним території загальною площею 5,51га землі (а.с.52-54).

                    Будівлі пограничної служби: приміщення для чергового, навіс для катерів розташовані на спірній території - причалах № 3,4, які були на балансі порту та управляються ним на праві постійного господарського ведення, відповідно до статті 37 Закону України "Про власність", статті 74 Господарського кодексу України.

                    Причали № 3,4 є гідротехнічними будівлями, які збудовані за рахунок коштів порту та належать державі на підставі свідоцтва про державну реєстрацію гідротехнічної будівлі (причалу № 3) № СР-22-4-090-03, виданого Регістром судноплавства України 01.04.2003. Причал № 4, також належить державі на підставі свідоцтва № СР-22-4-087-03 про державну реєстрацію гідротехнічної будівлі виданого Регістром судноплавства України 01.04.2003. Експлуатаційною організацією причалів є Ялтинський морський торговельний порт (а.с.55-58).

                    Дані докази підтверджують володіння Ялтинським портом причалів № 3 та 4 відповідно до статті 48 Закону України "Про власність".

                    Відповідно до статті 37 Закону України "Про власність", Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє,   користується   та  розпоряджається  зазначеним  майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії,  які  не  суперечать  закону  та цілям  діяльності  підприємства.

                    До  права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо  інше  не встановлено законодавчими актами України.

                    Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність документів, що встановлюють право власності на причали, не відповідає фактичним обставинам справи.

                    Згідно частині 5 статті 48 Закону України "Про власність", положення  щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє  майном  на  праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного  володіння  або  на  іншій  підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

                    Спірний бетонний майданчик розташований на землях морського транспорту, входить до території порту і на нього розповсюджується дія статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої, територією порту визначається як відведені порту землі, так і наливні, насипані  або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту, за користування якими не стягується плата.

                    Крім того, суд першої інстанції залишив без розгляду положення Наказу Міністерства транспорту України № 257 від 27.05.2005 ( зар. у МЮ України під № 1191/11471 від 13.10.2005) "Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд", відповідно до якого причальні споруди порту повинні експлуатуватися за умови судового дотримання встановлених для них норм питомих навантажень. Можливість використання на причальних спорудах тих або інших засобів механізації і транспорту, не передбачених проектною документацією, повинна бути визначена попередніми розрахунками, а також підтверджена організацією - розробником проекту будівництва причалу.

                    Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проектно-кошторисна документація на об'єкти та ввід їх в експлуатацію, судовій колегії не представлено.

                    Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

                    При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення господарського суду винесено при неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.                    

          Керуючись статтями 101, 103 (частина 2), 104 (частина 1 пункти 1, 2), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" задовольнити.

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2006 у справі № 2-5/5001-2006 скасувати.

                    Зобов'язати військову частину 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом звільнення бетонного майданчика, площею 487кв.м., розташованого на території причалів №3,4 пасажирського комплексу Ялтинського торгівельного порту.

                    Стягнути з військової частини 1562 Ялтинського дивізіону кораблів та катерів Морської охорони ДВСЗ Азово-Чорноморського регіонального управління Державної Прикордонної служби України (вул. Рузвельта, 9, Ялта, 98600, р/р 35213006002084, ЗКПО 26303904, банк УДК в Автономній Республіці Крим в місті Сімферополі, МФО 824026) на користь державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, Ялта, 98600, р/р 2600607004189, в Кримської філії АБ "Експрес-банк", МФО 384676, ЗКПО 01125591) 85грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.    

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Г.К. Прокопанич

                                                                                О.А. Щепанська