Постанова

від 10.04.2007 по справі ас-13/619-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-13/619-06

  УКРАЇНА

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

Іменем України

04 квітня 2007 року                                                  Адміністративна справа № АС-13\619-06

Колегія суддів у складі: головуючого   судді   Погребняк В.Я.

      судді   Гончар Т.В.

         судді   Істоміна О.А.

При секретарі –Андросовій О.В.

За участю представників сторін:

Позивача –Костиря Г.А. (дов. № 4 від 26.12.2006 року).

Відповідача  –Войтенко В.В. (дов. № 5200/10/10-025 від 15.11.2006 року), Блудова І.О. (дов. № 2117/10/10-022 від 03.04.2007 року).

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача, Куп'янської ОДПІ Харківської області (вх. № 865 Х/2-6 від 01.03.2007 р.) на Постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. у справі № АС-13/619-06             

       за позовом Куп'янського ветеринарно-санітарного заводу «Ветсанзавод», с. Петропавлівка, Харківської області

       до  Куп'янської ОДПІ Харківської області

       про  зобов'язання видати свідоцтво

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Куп'янську ОДПІ Харківської області видати підприємству свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % на 2007 рік..

Постановою господарського суду Харківської  області від 08.02.2007 р. адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Куп'янську ОДПІ Харківської області видати підприємству Куп'янському ветеринарно-санітарному заводу «Ветсанзавод свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % на 2007 рік.

Відповідач з Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. не погодився, подав  апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що господарським судом при винесенні Постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану Постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що єдиним засновником суб'єкта господарювання ДП «Куп'янський ветеринарно-санітарний завод «Ветсанзавод»є Міністерство аграрної політики –юридична особа, яка в свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 8 Господарського кодексу України не є суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»не є суб'єктом малого підприємництва.

Позивач Куп'янський ветеринарно-санітарний завод «Ветсанзавод», с. Петропавлівка, Харківської області у відзиві на апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а Постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007 року залишити без змін. Позивач свої заперечення обґрунтовує тим, що посилання ДПІ на ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»є безпідставним тому, що в зазначених положеннях мова йде про відомості Єдиного державного реєстру, які можуть бути використані у спорі з третьою особою, але цим Законом не обмежено судову владу у праві встановлення фактів та обов'язку реєстрації такого факту для надання йому юридичної сили, на підставі наданих сторонами та учасниками справи доказів, оцінюючи їх у відповідності до ст. 86 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача і відповідачів, апеляційний суд встановив, що прийнята судом Постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство позивача Куп'янського ветеринарно-санітарного заводу «Ветсанзавод», - є державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики, який є органом управління майном (п. 1.1 статуту). Для забезпечення діяльності підприємства органом управління майном створений статутний фонд в розмірі 1628756,86 грн.

Відповідно до приписів «Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою»підприємство направило до Куп'янської ОДПІ Харківської області заяву від 21.11.06 р. про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 р. за ставкою 10%.

Відповідач у листі від 01.12.2006 р. відмовив у видачі свідоцтва позивачу з посиланням на те, що єдиним засновником підприємства позивача є Міністерство агропромислового комплексу, яке в свою чергу не є суб'єктом підприємництва та дія Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка (частки) вкладів, що належать юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25%.

Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.. Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Позивач посилається на те, що застосування положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»та Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»вимагає наявності у правовідносинах певних ознак, а саме: 1. засновником та учасником підприємства є юридична особа; 2. засновник та учасник є суб'єктом господарювання; 3. засновник та учасник не є суб'єктом малого підприємництва і його частка у статутному фонді перевищує 25%; 4. підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, статутний фонд якого поділений на частки. Відсутність хоча б однієї з перелічених ознак унеможливлює застосування положень Закону та Указу Президента України. Крім того, засновником та власником підприємства є Держава, яка не є суб'єктом ні підприємницької діяльності взагалі, ні суб'єктом малого підприємництва. Статутний фонд підприємства не поділений на частки, тобто підприємство є унітарним в розумінні ч. 4 ст. 63 ГК України, а тому до підприємства позивача не можуть застосовуватися положення абз. З ст. 7 Указу.

Відповідно до приписів ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн. Водночас згідно з ч. 4 ст. 7 Указу його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малою підприємництва, перевищують 25%.

Для з'ясування питання поширення дії Указу на підприємства, засноване на державній власності, слід враховувати, що державне підприємство згідно з положеннями ГК України є підприємством, що діє на основі державної власності, утворюється уповноваженим органом державної влади і майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання чи праві оперативного управління (ст. ст. 63, 73, 74). Отже, єдиним засновником (учасником) державного підприємства є держава в особі уповноваженого органу.

Як вбачається з наданого позивачем статуту підприємства (затверджений Розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 30.09.2005 року, зареєстроване в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України 30.09.2005 року, перереєстроване Куп'янською районною державною адміністрацією 29.11.05 р.), воно було створене згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 27 від 26.01.79 р.

Відповідно п. 14 Положення про Міністерство аграрної політики України, яке є правонаступником Міністерства агропромислового комплексу України, яке в свою чергу було правонаступником міністерств у сфері сільського господарства та продовольчої політики, Міністерство є юридичною особою.

Частиною 1 статті 8 ГК України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. А враховуючи поняття суб'єкта малого підприємництва, наведене у ст. 1 Указу, уповноважені органи, які діють від імені держави, не є суб'єктами малого підприємництва.

В статуті підприємства записано і це не спростоване позивачем, статутний фонд підприємства передбачений в розмірі 1628756,86 грн., тобто 100% його повинно належати засновнику (Мінагрополітики України), який є юридичною особою, не є суб'єктом малого підприємництва.

Але, як наполягає позивач і це не спростовано відповідачем, статутний фонд підприємства не був сформований ні на час звернення з заявою від 21.11.06 р. про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку, ні після реєстрації статуту 29.11.05 р., ні на теперішній час.

Про те, як вбачається з матеріалів справи, відповідач видавав свідоцтво про право сплати єдиного податку позивачу починаючи з 2002 року, тобто на протязі п'яти років. За вказаний період змін у господарській діяльності позивача не відбувалося, а також, не вносилися зміни до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови податковою інспекцією у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 рік.

Позивач подав для залучення до матеріалів справи постанову господарського суду Харківської області по справі № АС-13/430-05 від 02.02.2006 р. (залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р.) за позовом Куп'янського ветеринарно-санітарного заводу «Ветсанзавод»до Куп'янської ОДПІ про зобов'язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку, яким позовні вимоги задоволені., тобто в минулому році слухалася справа між тими ж сторонами з аналогічним предметом позову, але за інший рік.

В судовому засіданні 04.04.2007 р. представник відповідача пояснив, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. по справі № АС-13/430-05 набула законної сили, оскаржена до суду касаційної інстанції не була і була виконана.

Незгоду відповідача видавати свідоцтво про право сплати позивачем єдиного податку в 2007 р. представник відповідача пояснив тим, що листом від 12.12.2005 р. № 20-35-389, дію якого відновлено, Міністерство юстиції України, яке відповідно до пп.14 п.4 Положення про Міністерство юстиції України дає роз'яснення чинного законодавства, надано роз'яснення щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємствами державної та комунальної форми власності, де зазначено що оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 %, дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на зазначені підприємства не поширюється.

Таким чином, при відсутності змін законодавства з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач мотивує свою правову позицію в 2006 р. зупиненням дії вказаного листа.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди ,перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Не дивлячись на те, що відповідач протягом 2002-2005 років видавав позивачем свідоцтво про право сплати єдиного податку, відповідач у 2006 та 2007 роках відмовлявся це зробити, причому за відсутності змін до чинного законодавства, чим порушив складову принципу верховенства права -  а саме принцип правової визначеності.

За таких обставин, прийнята господарським судом Харківської області Постанова відповідає діючим нормам матеріального (податкового) і процесуального законодавства України і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача  не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 196, п. 1 ст. 198, 200, п. 1 ст. 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу Адміністративного судочинства України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу відповідача Куп'янської ОДПІ  залишити без задоволення.

      Постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007 року по  справі № АС-13/619-06  залишити без змін.

       Дана Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

   Сторони мають право на дану Ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.  

       Справу  № АС-13/619-06  направити до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                        Погребняк В.Я.

                     суддя                                                        Гончар Т.В.

                              суддя                                                        Істоміна О.А.