Рішення

від 17.02.2016 по справі 913/2/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2016 року                                                                       Справа № 913/2/16

                                                                                           Провадження №18/913/2/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м .Київ

до відповідача – дочірнього підприємства «Агенство «Новий формат», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 980135,09 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання – помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача:                     не прибув;

від відповідача:           не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 500000 грн. по оплаті вартості природного газу поставленого відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3543-БО-20, пені в сумі 65190,23 грн., втрат від інфляції в сумі 384799,80 грн. та трьох процентів річних в сумі 30145,06 грн. за прострочення платежів.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3543-БО-20 (з додатковою угодою до нього від 20.10.2014 № 1), укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: листопад-грудень 2013 р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 270 396,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2013, від 31.12.2013, які підписані повноважними представниками сторін за договором та скріплені печатками підприємств, а також реєстрами обсягів реалізації природного газу за листопад і грудень 2013 р.

Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов'язався остаточно розраховуватися з позивачем за газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений газ. Борг відповідача складає 500000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 500000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 7.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Разом з цим, розрахунок пені та трьох процентів річних за зобов'язаннями листопада і грудня 2013 р., а також розрахунок втрат від інфляції за зобов'язаннями грудня 2013 р., додані до позовної заяви, виконано позивачем неправильно.

Пунктом 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до п. 1.9. вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Розрахунок пені за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу в листопаді 2013 р.

800214,19 грн. – борг; прострочення починається з 14.12.2013 (п. 6.1. договору).

13.01.2014 відповідачем здійснено оплату в сумі 800214,19 грн.

Пеня нараховується на вищевказану суму боргу за період з 14.12.2013 по 12.01.2014 – 30 днів, а не за 31 день (період з 14.12.2013 по 13.01.2014) як вказав позивач у розрахунку пені.

Облікова ставка НБУ в цьому періоді становила 6,5 %, подвійна – 13 %.

800214,19 х (13:365) : 100 х 30 = 8550,23 грн.

          Таким чином, до стягнення підлягає пеня за вказаний період в сумі 8550,23 грн. (а не в сумі 8835,24 грн. як зазначив позивач у розрахунку пені).

          В решті заявленої до стягнення пені – 285,01 грн. (8835,24 - 8550,23) слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Розрахунок трьох процентів річних за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу в листопаді 2013 р.

800214,19 грн. – борг; прострочення починається з 14.12.2013 (п. 6.1. договору).

13.01.2014 відповідачем здійснено оплату в сумі 800214,19 грн.

Три проценти річних нараховується на вищевказану суму боргу за період з 14.12.2013 по 12.01.2014 – 30 днів, а не за 31 день (період з 14.12.2013 по 13.01.2014) як вказав позивач у розрахунку трьох процентів річних.

800214,19 х (3:365) : 100 х 30 = 1973,13 грн.

          Таким чином, до стягнення підлягають три проценти річних за вказаний період в сумі 1973,13 грн. (а не в сумі 2038,90 грн. як зазначив позивач у розрахунку трьох процентів річних).

          В решті заявлених до стягнення трьох процентів річних – 65,77 грн. (2038,90 - 1973,13) слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Розрахунок пені за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р.

2050396,45 грн. – борг; прострочення починається з 14.01.2014 (п. 6.1. договору).

03.02.2014 відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 500000 грн.

Пеня нараховується на вищевказану суму боргу за період з 14.01.2014 по 02.02.2014 – 20 днів, а не за 21 день (період з 14.01.2014 по 03.02.2014) як вказав позивач у розрахунку пені.

Облікова ставка НБУ в цьому періоді становила 6,5 %, подвійна – 13 %.

2050396,45 х (13:365) : 100 х 20 = 14605,56 грн.

          Таким чином, до стягнення підлягає пеня за вказаний період в сумі 14605,56 грн. (а не в сумі 15335,84 грн. як зазначив позивач у розрахунку пені).

В решті заявленої до стягнення пені – 730,28 грн. (15335,84 - 14605,56) слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

          За інші періоди прострочення, розрахунок пені, який додано позивачем до позовної заяви, є обґрунтованим, що перевірено судом.

          Всього підлягає до стягнення пеня за прострочення відповідачем обов'язків у листопаді (30 днів прострочення) та у грудні 2013 р. (180 днів прострочення) в сумі 64174,93 грн. (8550,23 грн. + 55624,70).

          В решті вимог про стягнення пені (позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 65190,23 грн.) слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Розрахунок трьох процентів річних за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р.

2050396,45 грн. – борг; прострочення починається з 14.12.2013 (п. 6.1. договору).

03.02.2014 відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 500000 грн.

Три проценти річних нараховується на вищевказану суму боргу за період з 14.01.2014 по 02.02.2014 – 20 днів, а не за 21 день (період з 14.01.2014 по 03.02.2014) як вказав позивач у розрахунку трьох процентів річних.

2050396,45 х (3:365) : 100 х 20 = 3370,52 грн.

          Таким чином, до стягнення підлягають три проценти річних за вказаний період в сумі 3370,52 грн. (а не в сумі 3539,04 грн. як зазначив позивач у розрахунку трьох процентів річних).

          В решті заявлених до стягнення трьох процентів річних – 168,52 грн. (3539,04 - 3370,52) слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

          За інші періоди прострочення, розрахунок трьох процентів річних, який додано позивачем до позовної заяви, є обґрунтованим, що перевірено судом.

Всього підлягають до стягнення три проценти річних за прострочення відповідачем обов'язків у листопаді (30 днів прострочення) та у грудні 2013 р. (589 днів прострочення) в сумі 29910,77 грн. (1973,13 грн. + 27937,64).

          В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 30145,06 грн.) слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Розрахунок втрат від інфляції за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р.

          Позивачем невірно визначена сума боргу, на яку нараховані інфляційні втрати.

          Зокрема, у розрахунку інфляційних, які нараховані за зобов'язаннями грудня 2013 р. (додаток до позовної заяви) позивач нараховує втрати від інфляції за лютий 2014 р. на борг в сумі 1 054 497,24 грн.

          Тоді як, відповідно до вказаних у цьому ж розрахунку даних про вартість природного газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р. (2 070 182,26 грн.), та даних про фактичну оплату його відповідачем у січні 2014 р. (19 785,81 грн.) борг відповідача станом на лютий 2014 р. (з урахуванням оплати у лютому 2014 р. в сумі 1 000 000,00 грн.) складає 1 050 396,45 грн. (2 070 182,26 мінус 19 785,81 мінус 1 000 000,00).

          Аналогічно безпідставно позивач визначає суму боргу відповідача при нарахуванні втрат від інфляції за період: березень 2014 р. – липень 2015 р.

          Борг станом на березень 2014 р. (з урахуванням оплати у березні в сумі 550 396,45 грн.) складав 500 000,00 грн. (борг станом на лютий 2014 р. – 1 050 396,45 грн. мінус 550 396,45 грн. – оплата в березні 2014 р.), тоді як позивач у розрахунку безпідставно вказує борг в сумі 510 427,78 грн.

          Належний розрахунок втрат від інфляції за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р. виконаний судом:

За січень 2014 р. втрати від інфляції в сумі 4100,79 грн. розраховані позивачем правильно.

За лютий 2014 р.: борг – 1 050 396,45 грн. (його розрахунок наведено вище); індекс інфляції – 100,6.

Борг з урахуванням індексу інфляції – 1 056 698,83 грн.; втрати від інфляції – 6 302,38 грн. (замість заявлених до стягнення 6 326,98 грн.).

За березень 2014 р.: борг – 500 000,00 грн. (його розрахунок наведено вище); індекс інфляції за період: березень 2014 р. – липень 2015 р. – 172,560893589.

Борг з урахуванням індексу інфляції – 862 804,47 грн.; втрати від інфляції – 362 804,47 грн. (замість заявлених до стягнення 370 370,96 грн.)

Таким чином, втрати від інфляції за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу у грудні 2013 р. складають 373207,64 грн. (4100,79 (інфляція за січень) + 6302,38 (інфляція за лютий) + 362804,47 (інфляція за період: березень 2014 р. – липень 2015 р.)).

          Всього, втрати від інфляції за прострочення оплати газу, поставленого відповідачу в листопаді та у грудні 2013 р. складають 377208,71 грн. (4001,07 (зобов'язання листопада) + 373207,64 (зобов'язання грудня)) та підлягають стягненню з відповідача.

          В решті вимог про стягнення втрат від інфляції (позивачем було заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 384 799,80 грн.) слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 971294,41 грн. (500000,00 грн. (борг) + 64174,93 грн. (пеня) + 377208,71 грн. (втрати від інфляції) + 29910,77 грн. (три проценти річних).

          Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 14569,71 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; було заявлено до стягнення грошові кошти в сумі 980135,09 грн.; стягнуто судом 971294,41 грн.; позов задоволено на 99,1 %), підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства «Агенство «Новий формат», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Федоренка, буд. 21, офіс, 204, ідентифікаційний код 33182401, на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м .Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, борг в сумі 500000,00 грн. по оплаті природного газу, пеню в сумі 64174,93 грн., втрати від інфляції в сумі 377208,71 грн., три проценти річних в сумі 29910,77 грн., судовий збір в сумі 14569,71 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

17 лютого 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22 лютого 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           В.В. Корнієнко