Постанова

від 16.02.2016 по справі 826/10372/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2016 року № 826/10372/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новий стандарт ділових подорожей" до Державної податкової інспекції у Шевченківському Головного управління ДФМ у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000762290 від 18.06.2013 та №0000772290 від 18.06.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий стандарт ділових подорожей" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000762290 від 18.06.2013 та №0000772290 від 18.06.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 у справі №К/800/584333/13 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні 04.02.2016 було замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на належного Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФМ у м. Києві.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами документальну виїзну перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з ТОВ Вакат та ТОВ Рубан за період з 01.03.2012 по 31.03.2012. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ Вакат та ТОВ Рубан не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з контрагентами ТОВ Вакат та ТОВ Рубан , які за твердженням позивача мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та проси суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №1467/2290/32553602 від 20.05.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 15.05.2013 по 17.05.2013 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Новий стандарт ділових подорожей з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з ТОВ Вакат (код ЄДРПОУ 37868692) та ТОВ Рубан (код за ЄДРПОУ 37868598) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1467/2290/32553602 від 20.05.2013, яким встановлено порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 365090,00 грн. та порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.12 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України пунктів 2.4, 2.5, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню на загальну суму 230 510,00 грн.

18.06.2013 на підставі зазначено акту прийняті податкові повідомлення - рішення №0000762290, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну сум 456 362,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 91 272,50 грн. та № 0000772290 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну сум 288 137,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 57 627,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий стандарт ділових подорожей" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішення № 0000762290 від 18.06.2013 та №0000772290 від 18.06.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 19.11.2015 у справі №826/10372/13-а (к/с №К/800/58433/15) постанову Окружного адміністративного сулу міста Києва від 25.07.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 зазначив наступне: "Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Реальність, зокрема, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Також, враховуючи специфіку розглядуваних послуг (організація заходів, конференцій, пресконференцій та нарад у різних містах України за різними темами протягом кількох місяців), необхідно перевірити технічну можливість контрагентів надати спірні послуги з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності відповідної кількості кваліфікованого персоналу або ж залучення третіх осіб до виконання договірних зобов'язань тощо).

Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось з'ясування обставин щодо прояву позивачем розумної обережності при укладенні договорів з ТОВ Вакат та ТОВ Рубан .

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктом господарювання оцінюються не лише умови угод та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагентів, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у постачальників необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Проте, суди відповідних обставин не перевірили, обмежившись формальним дотриманням платником умов формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість ."

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2015 у справі №826/10372/13-а сторін було зобов'язано надати додаткові письмові пояснення та документи щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

03.02.2016 позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України до яких додано копію письмових пояснень директора TOB Новий стандарт ділових подорожей щодо підстав укладення Договору із TOB Рубан та його перевірки як потенційного контрагента, копію письмових пояснення директора TOB Новий стандарт ділових подорожей виконання TOB Рубан своїх зобов'язань за Договором послуг № ДГ-000018 від 09.02.2012, копію письмових пояснень директора TOB Новий стандарт ділових подорожей щодо підстав укладення Договору із TOB Вакат та його перевірки як потенційного контрагента, копію письмових пояснень директора TOB Новий стандарт ділових подорожей щодо виконання TOB Вакат своїх зобов'язань за Договором послуг № ДГ-000027 від 24.02.2012, завірені копії податкових накладних TOB Рубан за період лютий-квітень 2012 року, завірену копію договору про надання послуг № 28 від 15.10.2012 із замовником TOB АСТРАЗЕНЕКА Україна , додаткові докази фактичного надання послуг за вказаними послугами: гарантійні листи, заявки на бронювання, виставлені та оплачені рахунки- фактури тощо.

В матеріалах справи наявні оригінали письмових пояснень директора позивача Рогозного О.В. від 22.07.2013 щодо правовідносин з TOB Рубан та TOB Вакат в яких він зазначає про те, що первинний відбір постачальників послуг відбувається шляхом уточнення у колег позивача питання ділової репутації тих компаній, із якими ми плануємо працювати та повторну перевірку контрагента може здійснювати менеджер позивача шляхом пошуку інформації про постачальника в Інтернеті. Крім того, він зазначив про те, що до укладенням договорів ним було забезпечено аби бухгалтерія перевірила дані зазначених контрагентів.

Також директор позивача Рогозний О.В., зазначив про те, що перед укладанням договорів з контрагентами TOB Рубан та TOB Вакат ним було отримано копії свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість № 200026351 від 08.02.2012 та №200030309 від 21.02.2012 та довідки про взяття TOB Рубан та TOB Вакат на облік як платників податку та перевірено інформацію щодо зазначених котрагентів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та електронного довідника доступного на сайті Державної податкової служби України. На підтвердження зазначених фактів в матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.07.2013 на TOB Рубан , копії свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість № 200026351 від 08.02.2012 та № 200030309 від 21.02.2012 та довідки про взяття TOB Вакат .

Як на обґрунтування наявності виробничої необхідності на укладання договорів з контрагентами TOB Рубан та TOB Вакат позивач посилався на те, що позивач здійснює на замовлення клієнтів організацію у багатьох містах України різного роду заходів, семінарів, форумів, круглих столів, лекцій, рекламних заходів, зустрічей персоналу, водночас фінансові та людські ресурси не дають можливості самостійно якісно організувати в один і той же період заходи в різних регіонах країни - наприклад, з огляду на що виникає необхідність залучати контрагентів, які здійснюють безпосередні організаційні дії (замовляють приміщення, харчування учасникам, організацію налаштування звуко- та відео апаратури, організацію проїзду учасників, інформацію про місця проживання і т.п.).

В матеріалах справи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Рубан також наявні копії договіру № ДГ-00018 про надання послуг від 09.02.2012 за яким ТОВ Рубан було виконано послуги по організації та проведенню заходів: циклової наради в м. Ялті, організації конференцій у м. Миргороді, м. Харкові, м. Святогорську, м. Києві та інших містах, надання послуг з організації сувенірної продукції, послуги з організації обслуговування заходів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-10002/4 від 10.02.2012, № ОУ-2002/7 від 20.02.2012, № ОУ-2002/8 від 20.02.2012, №ОУ-1502/5 від 15.02.2012, № ОУ-1402/1 від 14.02.2012, № ОУ-1402/2 від 14.02.2012, №ОУ-1302/2 від 13.02.2012, № ОУ-1302/1 від 13.02.2012, № ОУ-1002/3 від 10.02.2012, №ОУ-1002/1 від 10.02.2012, № ОУ-1002/2 від 10.02.2012, № ОУ-0902/1 від 09.02.2012, №ОУ-0902/2 від 09.02.2012, № ОУ-0902/3 від 09.02.2012.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Вакат в матеріалах справи наявні копії договору № ДГ-000027 про надання послуг від 24.02.2012 відповідно до якого ТОВ Вакат було виконано послуги по організації та проведенню заходів, послуги з організації конференцій у м. Києві, м. Сімферополі, м. Дніпропетровську, м. Харкові, м. Запоріжжі та інш., послуги з організації тренінгів, організації трансферів по Україні, послуги з організації обслуговування заходів, тощо, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 01.03.2012, № ОУ-0000018 від 02.03.2012, № ОУ-0000019 від 05.03.2012, № ОУ-0000020 від 05.03.2012, № ОУ-0000021 від 05.03.2012, № ОУ-0000022 від 06.03.2012, № ОУ-0000023 від 06.03.2012, № ОУ-0000024 від 06.03.2012, № ОУ-0000025 від 07.03.2012, № ОУ-0000026 від 07.03.2012, № ОУ-0000027 від 07.03.2012, № ОУ-0000028 від 07.03.2012, № ОУ-0000029 від 13.03.2012, № ОУ-0000030 від 19.03.2012, № ОУ-0000031 від 19.03.2012, № ОУ-0000032 від 19.03.2012, № ОУ-0000033 від 20.03.2012, № ОУ-0000034 від 21.03.2012, № ОУ-0000035 від 21.03.2012, № ОУ-0000036 від 21.03.2012, № ОУ-0000037 від 21.03.2012, № ОУ-0000038 від 22.03.2012, № ОУ-0000039 від 23.03.2012, № ОУ-0000040 від 23.03.2012, № ОУ-0000041 від 26.03.2012, № ОУ-0000042 від 26.03.2012, № ОУ-0000043 від 26.03.2012, № ОУ-0000044 від 30.03.2012, № ОУ-0000045 від 30.03.2012, № ОУ-0000046 від 30.03.2012, № ОУ-0000047 від 30.03.2012, № ОУ-0000048 від 30.03.2012, № ОУ-0000049 від 30.03.2012, № ОУ-0000050 від 30.03.2012, № ОУ-0000051 від 30.03.2012, № ОУ-0000052 від 30.03.2012, № ОУ-0000053 від 30.03.2012, № ОУ-0000054 від 30.03.2012, № ОУ-0000055 від 30.03.2012, № ОУ-0000056 від 30.03.2012, № ОУ-0000057 від 30.03.2012, № ОУ-0000058 від 30.03.2012 .

Оплата виконаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача в АТ УкрСиббанк .

Також в матеріалах справи наявні документи на підтвердження факту того, що послуги, що були виконані ТОВ Вакат та ТОВ Рубан і передані позивачу, в подальшому були передані замовникам позивача - компанії Новартіс Консьюмер Хелт Сервісез С.А. , ТОВ Байєр , ТОВ Астра Зенека Україна .

Відповідачем доказів та додаткових письмових пояснень на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2015 суду надано не було.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України викладено в ухвалі від 19.11.2015 у справі №826/10372/13-а (к/с №К/800/58433/15), а також те, що відповідачем на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2015, а також надано суду доказів на спростування обставин викладених в письмових поясненнях позивача наданих на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2015 та доказів доданих до зазначених пояснень, у суду відсутні правові підстав для висновку про наявності у відповідача правових підстав для прийняття оскажуваних податкових повідомлень - рішень.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №0000762290 від 18.06.2013 та №0000772290 від 18.06.2013.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов