Постанова

від 10.02.2007 по справі 35/514-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/514-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.                                                           Справа № 35/514-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське & К0", с. Колодязне, Харківська область     (вх. № 188 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.06 р. по справі № 35/514-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРІНВЕСТ ЛІМІТЕД», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське & Ко" с. Колодязне

про стягнення 190000,00 грн.

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРІНВЕСТ ЛІМІТЕД», м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське & К0", с. Колодязне, Харківська область                  заборгованості у розмірі 190 000,00грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати отриманого товару відповідно до умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № А16Т-05 від 22.09.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2006р. по справі                  № 35/514-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з позивача на користь відповідача            основної заборгованості у розмірі 190 000,00грн., держмита у розмірі 1 900,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків за отриманий товар на підставі накладної та акту приймання-передачі товару на загальну суму 190 000,00 грн., в зв'язку з чим місцевий господарський суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та правомірними, оскільки вони підтверджуються наданими позивачем доказами по справі.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, посилаючись на те, що спірний договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № А16Т-05 від 22.09.2005р., на його думку, є неукладеним, а зобов'язання відповідача по оплаті вважає такими, що не настали через неузгодження порядку, форми розрахунків, також зазначає,  що сам акт прийняття-передачі техніки суперечить нормам відповідних інструкцій, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач  надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення місцевого господарського суду мотивованим, таким, що відповідає дійсності, прийнятим на підставі чинного законодавства, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № А16Т-05 від 22.09.2005р. є укладеним і відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того акт прийняття-передачі техніки підписаний сторонами без зауважень, претензій з боку покупця щодо комплектності і якості товару при підписанні акту не було, дані, що не відповідають дійсності акт  не містить.  На цій підставі просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були попереджені про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки апеляційний господарський суд не повідомили.

06.02.2007р. до Харківського апеляційного господарського суду  відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з  наданням часу для укладення  між сторонами по справі мирової угоди, оскільки на даний час досягнута усна домовленість мирового врегулювання спірного питання.

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання, як безпідставне, оскільки відповідачем на надано належних доказів в підтвердження викладених обставин, а в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення господарського спору по суті, тому вважає можливим розглянути дану справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 22.09.2005р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № А16Т-05 від 22.09.2005р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар, а саме сільськогосподарську техніку, а відповідач зобов'язався  прийняти та оплатити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, передав відповідачу товару, про що свідчать  накладна № 4 від 01.10.2005р. та акт приймання-передачі товару від 01.10.2005р. на загальну суму 190 000,00 грн., підписаний обома сторонами, проте оплату вартості отриманого товару відповідач не здійснив.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи позивач 13.04.2006р. направив на адресу відповідача претензію за № 049 з вимогою сплатити суму заборгованості на поточний рахунок позивача протягом трьох банківських днів.

       Однак, зазначена претензія  залишилася без відповіді.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, факт наявності заборгованості відповідача в розмір  190 000,00грн. підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу відповідач не представив,  аргументованих заперечень щодо позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надав.

Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками господарського суду, вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 190 000,00 грн. обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що акт прийняття-передачі техніки складений з порушенням приписів відповідних  інструкцій,  є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки акт прийняття-передачі техніки від 01.10.2005р. підписаний сторонами без зауважень, претензій з боку покупця щодо комплектності і якості товару при підписанні акту не було, дані, що не відповідають дійсності,  акт  не містить.  

Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № А16Т-05 від 22.09.2005р. є неукладеним, оскільки спірним договором погоджені всі його суттєві умови, а саме: предмет, ціна, строк дії договору. Сам договір  оформлений належним чином, тобто підписаний та скріплений печаткою обох сторін.

До того ж  відповідач не надав жодних доказів направлення позивачу заяв про зміну умов спірного договору, або його розірвання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006 року по справі № 35/514-06 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006р. по справі                  № 35/514-06 залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді