Постанова

від 05.04.2007 по справі 35/675-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/675-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                          Справа №   

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі

за участю представників сторін:

позивача -

відповідача -  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № ) на рішення господарського суду  області від  р. по справі №  

за позовом

до

про ., -

встановила:

У грудні 2006 року Асоціація учбових закладів "Інтернаука" (м. Харків) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського державного медичного університету (м. Харків) про стягнення 52 015,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договорів № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395 від 13.06.2003 р., № 1396 від 19.06.2003 р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р., а також просила віднести на відповідача судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2007 р. по справі № 35/675-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на позивача 52 015,00 грн. заборгованості, 520,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. На думку Харківського державного медичного університету, оскаржуване рішення є незаконним, безпідставним, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника Харківського державного медичного університету Омельчук О.Г., яка підтримала апеляційну скаргу, представника Асоціації учбових закладів "Інтернаука" Почуєва В.А., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2007 р. по справі № 35/675-06 –без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що між сторонами по справі  були укладені договори № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395 від 13.06.2003 р., № 1396 від 19.06.2003 р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р. на виконання послуг по підбору іноземних студентів.

Відповідно до умов зазначених договорів Харківський державний медичний університет (замовник) доручив, а Асоціація учбових закладів "Інтернаука" (виконавець) прийняла на себе зобов'язання організувати та провести рекламну компанію, здійснити серед іноземних громадян відбір кандидатів та прибуття їх для навчання на медичному та стоматологічному факультетах університету, контролювати їх подальше перебування та подальше навчання.

Відповідач в свою чергу зобов'язався оплачувати послуги виконавця в порядку та строки, передбачені договорами, а саме: здійснювати періодичні платежі на користь позивача в обсязі 5 % від вартості навчання кожного студента.

Як встановив суд першої інстанції, Асоціація учбових закладів "Інтернаука" виконала свої зобов'язання за вказаними договорами, здійснила підбір та направила замовнику на навчання відповідну кількість іноземних громадян, а відповідач зарахував їх до Харківського державного медичного університету, уклав з ними відповідні контракти, що документально підтверджується матеріалами справи, та одержав від них оплату за навчання. Однак винагороду в обсязі 5 % від одержаної суми оплати від кожного студента відповідач на користь позивача за отримані послуги не сплатив, чим порушив взяті на себе зобов'язання. У зв'язку з чим рішеннями господарського суду Харківської області від 14.11.2005 р. по справі № 35/576-05, від 14.06.2006 р. по справам № 35/252-06, № 35/253-06, № 35/254-06, № 35/255-06, № 35/256-06 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та з відповідача стягнута заборгованість по періодичним платежам за 2003-2004 і 2004-2005 учбові роки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що за відповідачем на момент розгляду справи залишилась заборгованість по сплаті Асоціації учбових закладів "Інтернаука" за 2005-2006 учбовий рік по договорам № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395          від 13.06.2003 р., № 1396 від 19.06.2003 р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р. 52 015,00 грн., правомірність нарахування якої перевірена судом першої інстанції.

Господарським судом Харківської області було встановлено, що в 2005-2006 учбовому році в ВУЗі відповідача із загальної кількості направлених позивачем іноземців продовжували навчання 85 іноземних студентів, які сплатили за навчання Харківському державному медичному університету загальну суму 1 040 300,00 грн. Відповідач в судовому засіданні зазначений факт не спростовував.

Таким чином, на думку місцевого господарського суду, заборгованість відповідача за 2005-2006 учбовий рік складає 52 015,00 грн. по всім зазначеним наявним договорам відповідно до їх умов, що дорівнює 5 % від отриманої суми 1040300,00 грн.

Слід також зазначити, що умовами договорів № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395 від 13.06.2003 р., № 1396 від 19.06.2003           р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р. строк виконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати позивачу 5 % від вартості навчання кожного студента, не передбачений.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 28 листопада 2006 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату 52 015,00 грн., як заборгованості за 2005-2006 учбовий рік по договорам № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395 від 13.06.2003 р., № 1396           від 19.06.2003 р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення. У зв'язку з чим відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінивши доводи позивача щодо стягнення з відповідача 52 015,00 грн. заборгованості за спірними договорами, господарський суд Харківської області дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи і попередніми судовими рішеннями, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення - без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив статтю 51 Бюджетного кодексу України.

Заперечуючи проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі позивач обґрунтовано зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р. № 1238 "Про затвердження положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів" передбачена посередницька діяльність суб'єктів, підприємницької діяльності в сфері набору іноземців на навчання у порядку, встановленому Міністерством освіти України (пункти 1, 16 Положення).

Враховуючи те, що державні ВУЗи є бюджетними установами і відповідач також є бюджетною установою, законодавець передбачив можливість їх фінансування за рахунок додаткових джерел фінансування.

Відповідно до пункту 4 статті 64 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ (з подальшими змінами та доповненнями) для фінансування вищих навчальних закладів можуть залучатись додаткові джерела фінансування, не заборонені законодавством. Залучені кошти спрямовуються на здійснення статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та його статутом.

Згідно зі статтею 68 зазначеного Закону зовнішньоекономічна діяльність вищого навчального закладу здійснюється відповідно до законодавства шляхом укладення договорів з іноземними юридичними та фізичними особами. Одним із основних видів зовнішньоекономічної діяльності вищого навчального закладу є, зокрема, провадження освітньої діяльності, пов'язаної з навчанням іноземних студентів. Валютні та матеріальні надходження від зовнішньоекономічної діяльності використовуються вищим навчальним закладом для забезпечення виконання статутних завдань.

За таких обставин, до правовідносин між позивачем та відповідачем не можуть бути застосовані положення Бюджетного кодексу України, як нормативного акту, що має інший предмет регулювання, а тому посилання заявника апеляційної скарги на приписи бюджетного законодавства України є помилковими.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача щодо невиконання позивачем умов вищенаведених договорів по подальшому курируванню студентів в 2005-2006 учбовому році, є безпідставними, оскільки суд виходив з наявності відхилення зазначених заперечень в попередніх рішеннях суду як підстави для незадоволення позову, та позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в постанові від 26.10.2006 р. по справі № 35/256-06. Відповідачем не було доведено невиконання позивачем зобов'язань за договорами № 1507 від 21.04.2004 р., № 1395 від 13.06.2003 р., № 1396 від 19.06.2003 р., № 1296 від 02.07.2002 р., № 1297 від 02.07.2002 р., № 1054 від 12.04.2000 р.

А відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про те, що позивач надав докази того, що він дійсно за вищевказаними договорами виконав свої зобов'язання, здійснив підбір та направив відповідачу на навчання відповідну кількість іноземних громадян, а останній зарахував їх до Харківського державного медичного університету, уклав з ними відповідні контракти, що документально підтверджується матеріалами справи, та одержав від них оплату за навчання, однак не виконав свої договірні зобов'язання щодо сплати позивачу винагороди в обсязі 5 % від одержаної суми оплати від кожного студента.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Харківської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Асоціації учбових закладів "Інтернаука" (м. Харків) в сумі 52 015,00 грн., оскільки позивач надав належні докази, що підтверджують заборгованість відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Харківського державного медичного університету позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2007 р. по справі № 35/675-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 33, 35, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Харківського державного медичного університету (м. Харків) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 5 лютого 2007 року по справі № 35/675-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді