Постанова

від 31.03.2007 по справі 21/418-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі

за

участю представників сторін:

позивача -

відповідача - 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № ) на рішення господарського

суду  області від  р. по справі № 

за позовом

до

про

встановила:

У вересні 2006 р. позивач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.

Волноваха, Донецької області звернулася до господарського суду з позовною

заявою про стягнення з відповідача -ТОВ „Агросервіс ЛТД”, с. Волохів Яр,

Харківської області 66719 грн. заборгованості за одержані засоби захисту  рослин, 175,48 грн. 3% річних, 1111,38 грн.

пені., 859,01 грн. інфляційних збитків та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.2006 р.

(суддя Пилипенко Н.М.) по справі НОМЕР_11/418-06 позов задоволено частково. З

відповідача на користь позивача стягнуто 66719,27 грн. боргу, 667,19 грн.

держмита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач не виконав свої

зобов”язання щодо оплати товару в термін до 01.09.2006 р.; що якість товару не

є предметом розгляду даної справи; що пеня, інфляційні та 3% річних нараховані

позивачем за період, що передував строку оплати встановленому умовами договору

та ін. 

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає

його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального

права, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та відмовити

позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог відповідач

посилається на те що  товар на суму

66719,27 грн. він отримав не від позивача, а від АТ „Екопрод А.Т.”, м.

Волноваха, про що свідчить довіреність серії ІНФОРМАЦІЯ_1 на особу, що отримала

даний товар; що позивач не має необхідного дозволу на поставку товару; що

ліцензія ІНФОРМАЦІЯ_2 видавалась не позивачу а іншій юридичній особі;  що акт про недопоставку товару від 25.10.06

р. не є, на думку відповідача, неналежним доказом поставки товару; що копії

документів, якими позивач обгрунтовує позов, не завірені належним чином, в

зв”язку з чим, на думку відповідача вони не можуть мати юридичної сили і бути

підставою позовних вимог та ін.

В поясненнях до апеляційної скарги позивач просить суд рішення

господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,

посилаючись на те, що поставка товару відбувалась в рамках укладеного між

сторонами договору НОМЕР_1 від 25.04.06 р.; що акт про недопоставку товару від

25.10.06 р. не є, на думку позивача, належним доказом цього; що позивач давав на

огляд суду оригінали всіх документів, якими він обгрунтовував позов, при цьому

копії цих документів він надавав для залучення до матеріалів справи та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та

доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 25.04.2006 р. між сторонами укладено

договір НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач зобов”язався передати у

власність відповідача засоби захисту рослин, а відповідач прийняти, та оплатити

їх вартість.

Як стверджує позивач, він, виконуючи умови вказаного договору

поставив відповідачеві товар по накладній НОМЕР_1 від 25.04.2006 р. на загальну

суму 66719,27 грн., а відповідач через представника, що діяв на підставі

довіреності ІНФОРМАЦІЯ_1 товар прийняв, проте відповідної оплати не здійснив.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи

оскаржуване рішення виходив з того, що факт отримання відповідачем товару

підтверджується відповідною накладною на підставі якої здійснювалась передача

товару а також актом про недопоставку від 25.10.04 р.; що відповідач не виконав

свої зобов”язання за договором НОМЕР_1 в частині сплати за отриманий товар та

ін.

На думку колегії суддів викладені вище висновки господарського

суду,  відповідають фактичним обставинам

спору та матеріалам справи, їм  надана

правильна та належна правова оцінка, в зв”язку з чим відсутні підстави для

задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з

наступних підстав:

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює 

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді  в  судовому 

процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно

дійшов висновку стосовно того, що згідно з накладною НОМЕР_1 від 25.04.2006 р.

товар пердавався відповідачеві саме позивачем. Про даний факт зокрема свідчить

підпис працівника підприємства відповідача на вказаній накладній.

Разом з тим, відповідач в обгрунтування своїх заперечень

стверджує, що він не отримував від позивача (по договору НОМЕР_1) будь-якого

товару, в тому числі по спірній накладній, посилаючись на те, що довіреність

ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належним доказом передачі товару позивачем відповідачу по

накладній НОМЕР_1, оскільки видавалася представникові на отримання товару від

іншої юридичної особи і саме від останньої він отримав спірний товар, це

твердження не відповідає дійсності. Оскільки в матеріалах справи, зокрема у

відзиві на позов від 05.07.06 р. (т. 1 а.с. 16), відзиві на позовні вимоги від

10.10.06 р. (т. 1 а.с. 23), вимозі НОМЕР_2 від 30.06.06 р. (т. 1 а.с. 36)

підписаних директором підприємства відповідача, та акті огляду від 03.07.06 р.

(т. 1 а.с. 33) підписаному робітниками підприємства відповідача та начальником

Чугуївської державної районної станції захисту рослин, відповідач визнає той

факт, що товар ним отримувався по накладній НОМЕР_1 від 25.04.06 р. саме від

позивача в рамках договору НОМЕР_1, і в подальшому використовувався в його

господарській діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

З урахуванням вказаного, а також того, що відповідач не надав

доказів погашення суми боргу за одержаний товар, господарський суд правомірно

задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 66719,27

грн. основного боргу.

Перевіривши рішення в частині відмови в стягненні з відповідача на

користь позивача пені, індексу інфляції та 3% річних, судова колегія приходить

до висновку про залишення без змін рішення в цій частині, оскільки їх

нарахування зроблено позивачем за період, що передував строку оплати встановленому

умовами спірного договору.

Також не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача

щодо неякісності поставленого позивачем товару, оскільки якість поставленого

товару не є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи

позивача про те, що до матеріалів справи залучені незавірені документи, в

зв*язку з чим, на думку відповідача, вони не мають юридичної сили, оскільки

оригінали залучених до справи документів, на які посилався позивач в обгрунтування

своїх позовних вимог оглядалися судом першої інстанції, і саме на підставі

оригіналів документів, з урахуванням вимог ГПК України, судом приймалось

оскаржуване рішення.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду

відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а

мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для

його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова

колегія -

Постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 11.07.06 р. по

справі № 35/209-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді