Постанова

від 10.02.2007 по справі 10915-6/0

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10915-6/0

У К Р А Ї Н А

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2007 року                                                                      справа № 10915-6/0

Колегія суддів у складі: головуючого судді                              Погребняка В.Я.

                                                             судді                              Гончар Т.В.

                                                             судді                              Істоміної О.А.

при секретарі Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

кредитора: не з'явився,

боржника: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 139 С/2 від 11.01.2007 р.) Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області на ухвалу господарського суду Сумської області від 05.12.2006 р. у справі № 010915-6/0

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області

до Будинкоуправління Липоводолинської селищної ради народних депутатів смт. Липова Долина Сумської області

про визнання банкрутом,

Встановила:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.12.2006 р. (суддя Гордієнко М.І.) заяву Управління ПФУ в Липоводолинському районі Сумської області про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління Липоводолинської селищної ради народних депутатів повернуто заявнику без розгляду з посиланням на ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст. 63 ГПК України, оскільки відсутні підстави для порушення справи про банкрутство саме по ст.52 зазначеного Закону.

Кредитор –Управління ПФУ в Липоводолинському районі Сумської області - з ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2006 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену вище ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду Сумської області. Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що кредитор, подаючи заяву про порушення справи про банкрутство, обґрунтовував її як неподанням боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, так і фактом нездійснення боржником підприємницької діяльності, про що, на думку Управління ПФУ, свідчить неподання звітності, ненарахування фактичних витрат на оплату праці і інших виплат, пов*язаних з відносинами трудового найму, ненарахування страхових внесків на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування, відсутність з березня 2006 р. штатних працівників.

В судове засідання 05.02.2007 р. сторони не з'явилися, про причини неявки своїх представників суду не повідомили. Направлена на адресу боржника копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження поштовою установою була повернута до суду з довідкою про те, що дана організація не існує.

За таких обставин судова колегія вважає за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою кредитора здійснити у відсутність представників кредитора і боржника.

Судова колегія для розгляду даної справи була сформована ухвалою першого заступника голови Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Істоміна О.А.

          Дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга кредитора –Управління ПФУ у Липоводолинському районі Сумської області – підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Сумської області від 05.11.2006 р. підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до господарського суду Сумської області, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, заява про порушення справи про банкрутство була подана 30.11.2006 р. (вх. № 10915) в порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає, що у разі, якщо підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          Тобто, законодавцем передбачено три самостійних підстави для подання заяви про визнання відсутнього боржника банкрутом, які, за змістом ст.52 вказаного Закону, можуть бути як поєднані в одній заяві, так і наводитися окремо одна від одної.

          Подана кредитором заява містить посилання як на неподання звітності  з 01.01.2006 р., так і на інші ознаки: відсутність штатних працівників та працівників, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру, не проведення витрат на  оплату праці і інших витрат.

В порушення ст.86 ГПК України ухвала господарського суду Сумської області не містить ні посилання на доводи про нездійснення підприємницької діяльності боржника, ні висновку, ні мотивів прийняття рішення при оцінці цих доводів, ні самої оцінки доказів.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Обставини, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, можуть бути підтверджені письмовими доказами, оцінку яких здійснює суд за правилами ст.43 ГПК України.

          Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджуються викладені в заяві обставини.

          В разі зазначення в заяві про визнання боржника банкрутом в порядку ст.52 Закону підстав, достатніх для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених вказаною статтею, оцінка належності, допустимості і достатності доказів повинна здійснюватися щодо всіх доказів, які свідчать про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

          Судова колегія зазначає також наступне.

          Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених вищевказаним Законом.

          За змістом Закону провадження у справах про банкрутство по суті, в  т.ч. і щодо наявності підстав для порушення провадження у справі, здійснюється господарським судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи за правилами ст.99 ГПК України в апеляційному порядку справи про банкрутство, керується правами, наданими суду першої інстанції, але не підміняє його.

          Виходячи з цього, ухвала господарського суду першої інстанції повинна бути належним чином вмотивована і відповідати як вимогам ст.86 ГПК України, так і відповідних статей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом», а суд апеляційної інстанції не вправі підміняти суд першої інстанції при вирішенні питання про наявність чи відсутність достатніх підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

          Згідно з ч.4 ст.106 ГПК України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення заяви про порушення справи про банкрутство справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана кредитором ухвала господарського суду Сумської області від 05.12.2006 р. прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст.103,   п.4 ч.1 ст.104, ст.ст.105-106 ГПК України, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія,

Постановила:

          Апеляційну скаргу кредитора –Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області - задовольнити.

          Ухвалу господарського суду Сумської області по справі № 10915-6/0 від 05.12.2006 р. скасувати.

          Справу № 10915-6/0 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя                                                                      В.Я.Погребняк

Суддя                                                                                          Т.В.Гончар

Суддя                                                                                          О.А.Істоміна.