Рішення

від 16.02.2016 по справі 910/30911/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016Справа №910/30911/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Стор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Ю.А." простягнення 152 142,19 грн Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаТитечко О.П. (представник за довіреністю від 01.12.2015) від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Стор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Ю.А." про стягнення з останнього 100 000 грн. заборгованості, яка являє собою неповернуту фінансову допомогу за договором від 30.01.2015 № 3001/01 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. основного боргу, 10 000 грн. штрафу, 39 660 грн. інфляційних втрат, 2 482 грн. 19 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/30911/15 та призначено розгляд справи на 12.01.2016.

12.01.2016 розгляд справи відкладено судом на 26.01.2016.

Ухвалою від 26.01.2016 судом продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 16.02.2016.

В судове засідання 16.02.2016 з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом, а матеріали справи містять достатні докази для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Стор" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт Ю.А." (позичальник) було укладено договір № 3001/01 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути у визначений даний договором строк.

Згідно з п. 1.4 договору поворотна фінансова допомога надається в розмірі 100 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.7 договору поворотна фінансова допомога надається строком до 04 лютого 2015 року. Вказаний в цьому пункті строк може бути продовжений за письмовою згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного договору.

Як встановлено судом, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221 від 30.01.2015 та банківською випискою з рахунку позивача.

Також, довідкою ПАТ "Діамантбанк" підтверджується, що в період з 05.01.2015 по 02.12.2015 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Стор" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Ю.А." грошові кошти в рахунок оплати поворотної фінансової допомоги не надходили.

За доводами позивача, він звернувся до суду, оскільки станом на час звернення до суду відповідач фінансову допомогу не повернув, хоча строк її повернення за договором настав ще 04.02.2015.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України , однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України ).

З умов укладеного сторонами договору № 3001/01 від 30.01.2015 вбачається, що останній за своєю правовою природою є договором позики, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України .

Приписом ст. 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, строк виконання зобов'язань з повернення фінансової допомоги за договором настав 04.02.2015, проте, жодних доказів щодо повернення відповідачем позивачеві суми позики в розмірі 100 000,00 грн. сторонами спору під час розгляду справи надано не було.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).

За вказаних вище обставин, оскільки факт невиконання зобов'язань за договором належним чином доведений та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача також 10 000,00 грн штрафу, 39 660,00 грн інфляційних нарахувань та 2 482,19 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 , ч. 2 ст. 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 4.3 договору сторони погодили, що за порушення строку повернення фінансової допомоги позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф в розмірі 10% від неповернутої суми фінансової допомоги.

Згідно з розрахунком позивача відповідно до указаного положення договору, відповідач має сплатити штраф у розмірі 10 000,00 грн. (100 000,00 грн х 10%).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань, суд вважає правомірним нарахування позивачем штрафних санкцій, тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат за період з 05.02.2015 по 01.11.2015 та 3% річних за період з 05.02.2015 по 03.12.2015, судом встановлено, що позивачем вірно визначено дати виникнення прострочення відповідача, розрахунок проведено арифметично правильно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають 39 660,00 грн. інфляційних втрат та 2 482,19 грн. 3% річних.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Ю.А." (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 27, офіс 37, ідентифікаційний код 39403247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Стор" (01015, м. Київ, вул. Московська, 37/2, офіс 1, ідентифікаційний код 34691437) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 39 660 (тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят) грн.00 коп. інфляційних втрат, 2 482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 19 коп. річних та 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено: 22.02.2016