Ухвала

від 15.02.2016 по справі 757/774/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/774/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Текслайф» - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Текслайф» ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Текслайф» ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів та вимог клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2015 серед інших суб`єктів господарської діяльності накладено арешт на грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) в Акціонерний банк «Південний» (МФО 328209). Згідно ухвали, слідчий суддя арештував грошові кошти, що знаходяться на рахунку товариства, як такі, що є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12015000000000133, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України.

Проте, за твердженням заявника, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність вказаного товариства до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, Товариство є суб`єктом реального сектору економіки, жодній посадовій особі ТОВ «Текслайф» про підозру не оголошено, даних про те, грошові кошти на арештованих рахунках відповідають визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям не представлено, що свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи, якою подано клопотання ОСОБА_3 , в обґрунтування доводів та вимог клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2015 серед інших суб`єктів господарської діяльності в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12015000000000133, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України, накладено арешт на грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) в Акціонерний банк «Південний» (МФО 328209)..

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом протягом трьох днів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ «Текслайф» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ «Текслайф», слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були підстави для висновку, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Текслайф» відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, що вони є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Між тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню ( ст. 3 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Згідно доводів клопотання, підтриманих представником власника банківського рахунку, розгляд клопотання сторони обвинувачення здійснено у відсутність представника Товариство, що унеможливило надання доказів на спростування доводів органу досудового розслідування.

Так, ТОВ «Текслайф» не має жодного відношення до кримінальних правопорушень, щодо яких внесено відомості до ЄРДР. Надані суду належні та допустимі докази, як то: довідка про сплату податків, довідка про відсутність заборгованості з податків, довідки банківських установ про відсутність операцій з зняття готівки, перелік контрагентів за період діяльності Товариства, вказують на належність Товариства до реального сектору економіки, свідчать про своєчасну сплату товариством податків, відсутність господарських відносин з жодною юридичною чи фізичною особою, які наведені в ухвалі про накладення арешту та абсурдність доводів сторони обвинувачення про ухилення Товариством від сплати податків та злочинний характер походження грошових коштів на рахунку ТОВ «Текслайф».

Вищевказані докази органом досудового розслідування в належний спосіб не спростовані.

Більше того, і зазначене є визначальним при вирішенні даного клопотання, відомості про вчинення службовими особами ТОВ «Текслайф» злочинів, зокрема, передбачених ст.ст. 205, 209, 201-1 КК України, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на час накладення арешту внесені не були, відповідно досудове розслідування відносно ТОВ «Текслайф» не здійснювалося.

Сам по собі факт проведення досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 205, 209, 201-1 КК України, не може вказувати на причетність до вчинення кримінальних правопорушень службових осіб ТОВ «Текслайф».

Відтак, для ініціювання питання про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Текслайф» орган досудового розслідування мав би спочатку відкрити кримінальне провадження за фактом можливої злочинної діяльності ТОВ «Текслайф», що на час накладення арешту зроблено не було.

За таких обставин та враховуючи, що органом досудового розслідування на час розгляду клопотання про скасування арешту не наведено фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти на банківську рахунку ТОВ «Текслайф» № НОМЕР_1 в Акціонерний банк «Південний» (МФО 328209) відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, щоб виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), клопотання ТОВ «Текcлайф» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 167 ч. 2, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Текслайф» ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2015 року арешт на грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) в Акціонерний банк «Південний» (МФО 328209).

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та підлягає безумовному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1