Ухвала

від 06.04.2007 по справі 20-12/326

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/326

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

У х в а л а

І м е н е м    У к р а ї н и

3 квітня 2007 року  

               Справа № 20-12/326

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

при секретарі                                                          Алєєвої А.М.,

за участю представників сторін :

позивача – Чистякова В.В., довіреність №3/10-011/07 від 12.02.07;

відповідача – Бублік А.О., директор;  

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 13 лютого 2007 року у справі №20-12/326

за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, Севастополь, 99014)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" (вул. Пролетарська, 33, Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 49.955,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Податковий орган звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом у сумі 49.955,10грн. з тих підстав, що відповідач у добровільному порядку у встановлений строк не сплатив штраф у сумі 49.955,10грн., застосований за рішенням податкового органу, яке у судовому порядку залишено без змін.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що  30 червня 2005 року податковим органом було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафу у сумі 49.955,10грн., яке було оскаржено у адміністративному і судовому порядках, і було залишено без змін, але платник цей штраф не сплатив.

Постановою місцевого господарського суду позов задоволено, з відповідача до бюджету стягнуто заборгованість у сумі 49.955,10грн.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав у добровільному порядку покладений на нього обов'язок –сплатити штраф.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення  скасувати, справу направити до місцевого господарського суду на новий розгляд, так як судом не перевірені доводи відповідача про незаконність застосування штрафу, а стягнення штрафу у судовому та позасудовому порядках є подвійним застосуванням відповідальності.

З заперечень на апеляційну скаргу слідує, що позивач не згодний з її доводами, тому що правомірність застосування штрафу була перевірена у судовому порядку у іншій справі, рішення про штраф залишено без змін, відповідач не сплатив штраф, а тому стягнення такого штрафу можливо у судовому порядку.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач – доводи заперечень.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд перевірив матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  встановив  наступне.

30 червня 2005 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя прийнято рішення №0000772330\0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю „Рибфлот” штрафних санкцій у сумі 49.955,10грн. за незабезпечення відповідності наявних коштів у місці проведення розрахунків сумі, вказаній в денному звіти реєстратора розрахункових операцій.

Це рішення було оскаржено товариством з обмеженою відповідальністю „Рибфлот” у адміністративному порядку. За результатами такого оскарження застосування штрафних санкцій залишено без змін.

Такі обставини підтверджуються письмовими доказами (а.с. 6-8, 32) і були встановлені 4 липня 2006 року рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №20-4\072 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Рибфлот” до Державної податкової  інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій, яким у позові було відмовлено. Рішення набрало законну силу 17 серпня 2006 року  (а.с. 16-19).

Вказані штрафні санкції відповідачем до бюджету не сплачені, що сторони не оспорюють.

Відповідно до статті 25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України №1776 від 1 червня 2000 року (зі змінами) суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідач не сплатив суму застосованих штрафних санкцій, а тому права та законні інтереси позивача можуть бути захищені у судовому порядку.

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не перевірені   всі  доводи про законність застосування штрафних санкцій апеляційним господарським судом не приймається до уваги, тому що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості, а не законність акту ненормативного характеру. Відповідач мав право надати позов, у тому числі зустрічний, про визнання цього акту ненормативного характеру нечинним з підстав, на які він вказує у апеляційній скарзі. Таким правом позивач скористався після прийняття судом першої інстанції постанови –20 березня 2007 року місцевим господарським судом прийнятий позов про скасування рішень про застосування штрафу, відкрито провадження у справі №20-4\079 (а.с. 70). Однак, апеляційний господарський суд вважає недоцільним зупиняти провадження у цій справі до розгляду  справи №20-4\079. Якщо у справі №20-4\079 будуть скасовані рішення податкового органу, позивач може у цій справі надати заяву про перегляд рішень нововиявленими обставинами.

Також є неспроможними доводи відповідача про подвійне стягнення штрафних санкцій (у судовому та позасудовому порядку), тому що примусове стягнення за рахунок майна можливо лише у судовому порядку, доказів стягнення з відповідача вказаного штрафу у позасудовому порядку апеляційному суду не надано.

У апеляційній скарзі також на наведено обставин, з якими процесуальний закон пов'язує, що після скасування у апеляційному порядку  судового рішення, справа підлягає направленню на розгляд до суду першої інстанції.  

На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, постанову суд першої інстанції  прийняв без порушень норм матеріального права,  інших підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254  Кодексу адміністративного судочинства  України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 13 лютого 2007 року у справі №20-12/326 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        О.Г. Градова

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      О.В. Дугаренко