Постанова

від 03.04.2007 по справі 16-9/70-06-2629

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16-9/70-06-2629

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" квітня 2007 р. Справа № 16-9/70-06-2629

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Калініна С.В., дов. № б/н від 06.03.2007 р.

від відповідача: Чередніченко Д.Л., дов. № 23 від 01.02.2006 р.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен-Агронатурпродукт” (далі по тексту – СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”)

на рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2007 р.

по справі № 16-9/70-06-2629

за позовом Приватного підприємства „Електрика” (далі по тексту – ПП „Електрика”)

до СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”

про стягнення інфляційних у сумі 2332,70 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

16.03.2006 р. ПП „Електрика” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” про стягнення 40 768,45 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2006 р. (суддя Бакланова Н.В.) позовні вимоги ПП „Електрика” задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, оскільки рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. по справі № 9/70-06-2629 (головуючий суддя: Тофан В.М., судді: Журавльов О.О., Михайлов М.В.) апеляційну скаргу СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2006 р. по справі № 9/70-06-2629 змінено, позов ПП „Електрика” задоволено частково, стягнуто з СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” на користь ПП „Електрика” 35 345,20 грн. основного боргу, 706,90 грн. – 3 % річних, 325,18 грн. – збитків від інфляції, 363,77 грн. –держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ., в решті позову – відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. по справі № 9/70-06-2629, ПП „Електрика” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. по справі № 9/70-06-2629 в частині розрахунку індексу інфляції, розміру держмита, а також в частині відмови задоволення вимог щодо сплати збитків скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 16.06.2006 р. у справі № 9/70-06-2629 – залишити без змін.

Також, не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. по справі № 9/70-06-2629, СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. по справі № 9/70-06-2629 та рішення господарського суду Одеської області від 16.04.2006 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПП „Електрика” відмовити в повному обсязі.

02.11.2006 р. постановою Вищого господарського суду України (головуючий суддя: Остапенко М.І., судді: Харченко В.М., Борденюк Є.М.) по справі № 9/70-06-2629 касаційну скаргу СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” залишено без задоволення, касаційну скаргу ПП „Електрика” задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. у  справі № 9/70-06-2629 скасувати в частині, що стосується заявленої до стягнення грошової суми в розмірі 2332,70 грн., втраченої позивачем внаслідок інфляції та вказаної ним як збитки, а справу в цей частині направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р. залишити без змін.

22.12.2006 р. ухвалою господарського суду першої інстанції (суддя Желєзна С.П.) прийнято зазначену справу до свого провадження та присвоєно їй номер № 16-9/70-06-2629 та призначено її до розгляду.

22.02.2007 р. рішенням місцевого господарського суду (суддя Желєзна С.П.) по справі № 16-9/70-06-2629 позов задоволено, стягнуто з СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” на користь ПП „Електрика” 2332,70 грн. збитків від інфляції та 23,30 грн. – держмита.

Рішення суду обґрунтовано тим, що фактичних причин для відмови в задоволенні позовних вимог не має, так як вони обґрунтовані та підтверджуються наявними матеріалами справи, а заперечення відповідача  безпідставні та неправомірні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням від 22.02.2007 р. по справі        № 16-9/70-06-2629, СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції від 22.02.2007 р. по справі        № 16-9/70-06-2629 скасувати повністю.

ПП „Електрика” надало 27.03.2007 р. відзив на апеляційну скаргу СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2007 р. по справі        № 16-9/70-06-2629 без змін, а апеляційну скаргу СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до наступного.

За результатами розгляду даної справи  судовими інстанціями було встановлено наявність заборгованості відповідача за поставлену продукцію на загальну суму 35 345,20 грн. Оплату за отриману продукцію відповідач зобов'язався здійснити до 20.08.2005 р. Однак, прийняті на себе зобов'язання останнім виконані не були, що і спричинило звернення ПП “Електрика” до суду із вищезазначеними вимогами.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Факт наявності заборгованості відповідача у сумі 35 345,20 грн. встановлений судовими рішеннями, які були прийняті за результатами розгляду даної справи. Позивач наголошує на правомірності стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2332,70 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових коштів населення” від 6 лютого 2003 року N 491-IV, індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції застосований позивачем з урахуванням даних Державного комітету статистики України за період з серпня 2005 року, коли у відповідача виникли зобов'язання по оплаті суми основного боргу, до лютого 2006 року, тобто до моменту звернення до суду з даними вимогами.

Розрахунок індексу інфляції здійснений позивачем відповідно до роз'яснень щодо методології розрахунку та застосування індексу споживчих цін, розроблених головним управлінням статистики в Одеській області.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на порушення господарським судом Одеської області справи про банкрутство СТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” та введення ухвалою суду від 07.07.2006 р. мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2006 р. по справі № 24/134-06-6791 було порушено провадження у справі про банкрутство СТОВ “Ірен-Агронатурпродукт”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено протягом дії мораторію стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, заборонено нарахування неустойки (штраф, пеню) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Як вбачається з даної ухвали, заборона на нарахування індексу інфляції судом не встановлена, у зв'язку з чим доводи відповідача з цього приводу не мають під собою правових підстав. Крім того, позиція суду з цього питання підтверджується положеннями Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307 “Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими передбачено, що мораторій поширюється виключно на виконавчі документи, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язального характеру.

При новому розгляді даної справи в обґрунтування заперечень СТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” посилається саме на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.07.2006 р. по справі № 24/134-06-6791 про банкрутство СТОВ “Ірен-Агронатурпродукт”, в той час як нарахування збитків від інфляції за прострочення платежу було здійснено позивачем до березня 2006 р. і вже 17.03.2006 р. було порушено провадження у даній справі, у тому числі і за цією позовною вимогою.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, судова колегія вважає за доцільне оскаржене рішення залишити без змін, так як місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ПП “Електрика” вимог про стягнення інфляційних у розмірі 2332,70 грн. та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 615, 617, 625, ЦК України, а відповідно із цим відсутні підстави для зміни та скасування оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу СТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2007 р. по справі        № 16-9/70-06-2629 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                        Я.Ф. Савицький

     Суддя                                                                                        Т.Я. Гладишева