Ухвала

від 18.02.2016 по справі 755/18650/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/441/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власників майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого 1-го ВКР СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 7.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» ОСОБА_8 подав апеляційні скарги, в яких, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. На думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не наведено конкретних доводів та доказів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, на підставі яких було накладено арешт, а також не зазначено жодних доводів, що відносно ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру. Крім того, представник вказує, що посадові особи ТОВ «Давінчі» і ТОВ «Компанія «Спека» не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за дії невстановлених досудовим слідством осіб. Також апелянт зазначає, що у клопотанні слідчий взагалі не зазначив будь-яких обставин, які б виправдовували такий спосіб втручання у господарську діяльність товариств.

Крім того, представник вважає, що слідчим суддею не було враховано, що арешт майна ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» спричинить неможливість реалізації підприємствами своєї продукції і, як наслідок, невиплату заробітної плати працівникам та повну зупинку господарської діяльності товариств. Також апелянт стверджує, що ТОВ «Давінчі» і ТОВ «Компанія «Спека» є імпортером арештованих ТМЦ та на законних підставах ввозили на митну територію України такі ТМЦ, що підтверджується договорами і митними деклараціями. Разом з тим, представник зазначає, що ТОВ «Компанія «Спека» є орендарем складу, на якому проводився обшук.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представникавласників майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, поясненняпрокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» ОСОБА_8 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100040000066, внесеному 13 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Органи досудового розслідування вважають, щослужбові особи ТОВ «Давінчі» (код ЄДРПОУ 39683001) в період 2015 року, з метою завищення митної вартості імпортованих ТМЦ, здійснюють їх реалізацію пов`язаним та підконтрольним підприємствам, а саме: ТОВ «Компанія «Світ Тепла» (код ЄДРПОУ 39211956), ТОВ «Компанія «Спека» (код ЄДРПОУ 38308609), ТОВ «Компанія Скайтерм» (код ЄДРПОУ 39102379). В подальшому реалізація імпортованих товарів із завищеною вартістю здійснюються фізичним особам за готівкові кошти, при цьому в бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ «Давінчі» (код ЄДРПОУ 39683001) та підконтрольних підприємств ТОВ «Компанія «Світ Тепла» (код ЄДРПОУ 39211956), ТОВ «Компанія «Спека» (код ЄДРПОУ 38308609), ТОВ «Компанія Скайтерм» (код ЄДРПОУ 39102379) документально відображається реалізація ТМЦ суб`єктам господарської діяльності, які мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «Передові Торгівельні Технології» (код ЄДРПОУ 39560438), ТОВ «Захер» (код ЄДРПОУ 39520018), ТОВ «Калєт» (код ЄДРПОУ 19416163), ТОВ «Кеймаст» (код ЄДРПОУ 39429574), ТОВ «Плутон Капитал» (код ЄДРПОУ 38606523), TOB «ОМЗ Спецсталь» (код ЄДРПОУ 39382793), ТОВ «КСБ» (код ЄДРПОУ 39877321), ТОВ «Акрополь Гарант Плюс» (код ЄДРПОУ 36692296) та ТОВ «Фреш Торг» (код за ЄДРПОУ 39698395). Внаслідок проведення зазначених операцій дохід, який був отриманий від реалізації ТМЦ за готівку та підлягав оподаткуванню, не відображений в податковій звітності ТОВ «Давінчі» (код ЄДРПОУ 39683001), що призвело до заниження податку на додану вартість та ненадходження до державного бюджету коштів на загальну суму 3,9 млн. гривень.

Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали аналітичного дослідження ГУ ДФС у місті Києві від 26 листопада 2015 року № 215/16-00/39683001 фінансових операцій, проведених ТОВ «Давінчі» (код ЄДРПОУ 39683001) в частині взаємовідносин з ТОВ «Передові Торгівельні Технології» (код ЄДРПОУ 39560438), ТОВ «Захер» (код ЄДРПОУ 3952018), ТОВ «Калєт» (код ЄДРПОУ 19416163), ТОВ «ОМЗ Єпецсталь» (код ЄДРПОУ 39382793), ТОВ «КЄБ» (код ЄДРПОУ 39877321), ТОВ «Акрополь Гарант Плюс» (код ЄДРПОУ 36692296) та ТОВ «Фреш Торг» ( код ЄДРПОУ 39698395) за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

15 січня 2016 року розпочато та 18 січня 2016 року завершено проведення обшуку за адресою: місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, в ході проведення якого виявлено та вилучено документи, які свідчать про те, що ТОВ «Компанія «Світ Тепла» (код ЄДРПОУ 39211956), ТОВ «Компанія «Спека» (код ЄДРПОУ 38308609), TOB «Компанія Скайтерм» (ЄДРПОУ 39102379) здійснюють реалізацію ТМЦ, які були придбані у ТОВ «Давінчі» (код ЄДРПОУ 39683001) з метою завищення фактичної вартості товарів. В подальшому вказані підприємства реалізують такі товари фізичним особам підприємцям, в тому числі ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , які є співзасновниками ТОВ «Компанія «Світ Тепла», ТОВ «Компанія «Спека», ТОВ «Компанія Скайтерм», ТОВ «Давінчі». В свою чергу, ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 здійснюють реалізацію товарів кінцевим споживачам за готівкові кошти, які не оприбутковуються в бухгалтерському обліку та податковій звітності.

19 січня 2016 року слідчий 1-го ВКР СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

22 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи це клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32015100040000066, про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого ОСОБА_9 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави вважати, що мав місце факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, і про необхідність накладення арешту на речі та документи, зазначені у клопотанні слідчого, як на засоби та докази злочину з метою забезпечення кримінального провадження, цивільного позову та конфіскації майна.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий не дотрималися.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештоване майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Між тим, слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності, які були виявлені під час обшуку у складському приміщенні за адресою: місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, вказує, що необхідність арешту майна зумовлюється тим, що зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення або зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення відшкодування збитків, завданих державі службовими особами ТОВ «Давінчі».

Однак,посилання слідчого на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України не містить під собою правового підґрунтя, оскільки, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону, а саме ст. 170 КПК України (в редакції, яка набрала чинності 11 грудня 2015 року), взагалі не передбачено відповідності арештованого майна критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, як підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. В свою чергу, слідчий суддя не звернув увагу на той факт, що клопотання слідчого обґрунтовується посиланням на ст. 170 КПК України в редакції, яка втратила чинність, тобто розглянув клопотання слідчого, яке не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. В даному випадку слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути дане клопотання прокурору для усунення недоліків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, в клопотанні слідчого не наведено доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, не приведено таких доказів і в ухвалі слідчого судді. Так, матеріалах провадження містяться 2 ксерокопії тільки першого аркушу одного і того ж протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 16 січня 2015 року (а. с. 63, 66), в якому відображені тільки анкетні дані цього свідка та роз`яснення його прав, а дані на предмет чого він допитувався і які дав показання відсутні, тобто цей протокол, доданий до клопотання як доказ, ніякого доказового значення не має. До того ж, цей свідок допитувався 16 січня 2015 року, а дані про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 3 ст. 212 КК України, були внесені до ЄРДР відповідно 13 серпня 2015 року та 27 листопада 2015 року, тобто свідок допитувався у даному кримінальному провадженні № 32015100040000066 фактично за сім місяців до відкриття цього кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого і наклав арешт на майно не тільки з метою забезпечення кримінального провадження та цивільного позову, тобто забезпечення відшкодування завданих державі збитків, а й з метою конфіскації майна, про що в клопотанні слідчого питання не ставилося. В свою чергу, як вбачається з матеріалів провадження, хоча слідчий в клопотанні ставить за мету накладення арешту на майно забезпечення відшкодування завданих державі збитків, однак цивільний позов у кримінальному провадженні № 32015100040000066 не заявлено, а тому і відсутні підстави для накладення арешту на майно з такою метою.

Також в клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді не наведено посилань на жоден доказ вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, а слідчим суддею, крім того, не проаналізовано доводи клопотання в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності ТОВ «Давінчі» та ТОВ Компанія «Спека».

Виходячи з того, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, то це свідчить, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Враховуючи, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні достатні докази вчинення кримінальних правопорушень за участю ТОВ «Давінчі» та ТОВ Компанія «Спека», то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства, взагалі спростовується.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог закону, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія судді

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ТОВ «Давінчі» та ТОВ «Компанія «Спека» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого 1-го ВКР СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого 1-го ВКР СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_9 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4