Рішення

від 15.02.2016 по справі 914/4263/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2016р. Справа№ 914/4263/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Західгеопростір» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Санаторій Немирів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» , смт.Немирів Яворівського району Львівської області

про стягнення 143 898,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність (б/н від 14.01.2016р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. Представником позивача подано клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство «Західгеопростір» звернулося з позовом до ОСОБА_2 підприємства «Санаторій Немирів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення 143 898,82 грн. заборгованості, з яких 79 111,47 грн. основний борг, 4 947,50 грн. три проценти річних та 59 839,85 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 17.12.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.01.2016р.

Ухвалою суду від 18.01.2016р. розгляд справи відкладено на 08.02.2015р. з підстав, наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 08.02.2016р. розгляд справи відкладено на 15.02.2015р. з підстав, наведених в даній ухвалі.

Представником позивача подано клопотання (вх.№6087/16 від 15.02.2016р.), яким він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2016р.; копію висновку метрологічної експертизи; копію рахунку №26/13 від 09.09.2013р.; копію рахунку №27/13 від 31.10.2013р.; копію рахунку №29/13 від 18.11.2013р.; копію рахунку №31/13 від 05.12.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем укладених між сторонами угод, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 79 111,47 грн. Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 4 947,50 грн. три проценти річних та 59 839,85 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №8101400009570 від 23.12.2015р., вручено - 05.01.2016р. (вх.№1276/16 від 13.01.2016р.). Про відкладення розгляду спору на 08.02.2016р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №8101400009678 від 22.01.2016р., вручено - 04.02.2016р. (вх.№5008/16 від 08.02.2016р.).

Станом на 15.02.2016р. на адресу суду від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 08.02.2016р. про відкладення розгляду спору на 15.02.2016р., або поштовий конверт без вручення його адресату.

Відповідно до ст.ст.17, 22 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та у зв'язку із розглядом справи №914/4263/15 за електронним запитом від 22.01.2016р. за №21630196 господарським судом Львівської області взято Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого Дочірнє підприємство «Санаторій Немирів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» станом на 18.01.2016р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 81013, Львівська область, Яворівський район, смт.Немирів, вул.Курортна, буд.21; код ЄДРПОУ 02592039. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 08.02.2016р. про відкладення розгляду справи на 15.02.2016р. підтверджується списком №123 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 09.02.2016р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України »Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на день розгляду спору (15.02.2016р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

10.08.2011р. між Приватним підприємством «Західгеопростір» (виконавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій Немирів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (замовник) було укладено договір №23 (надалі - договір) за умовами якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, здійснити: геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Немирівського родовища питних підземних вод (св.11-РК, 14-БІС), що 0,3 км на північ від смт.Немирів Яворівського району Львівської області. В 2011-2013рр.

Згідно п.2.1. та п.2.3. договору договірна вартість робіт за даним договором, становить 90 000,00 грн. Зміна вартості робіт оформляється шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.

Відповідно до п.3.1. договору замовник зобов'язувався перерахувати кошти в 7-ми денний термін з дня підписання акту виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п.3.2 договору виконавець зобов'язувався:

- виконати силами ПП «Західгеопростір» передбачені розділом 1 даного договору роботи на протязі 2011-2013рр. від дати укладання угоди. Завершення робіт січень 2014р.;

- забезпечувати виконання робіт згідно діючим в Україні технічним умовам і правилам, правилам безпечного ведення робіт.

Відповідно до п.4.1. договору документом, що підтверджує факт виконання робіт, є акт виконаних робіт. По мірі виконання робіт сторони складають проміжні акти про виконані роботи. Виконавець виставляє рахунок на оплату виконаних робіт.

Згідно п.4.2. договору рахунок за виконані роботи підлягає оплаті замовником протягом 7 (семи) банківських днів з дня його отримання шляхом перерахування зазначених у ньому коштів на рахунок виконавця.

Відповідно до п.4.3. договору кінцевий акт приймання-передачі робіт підписується сторонами договору на протязі 5 днів з моменту фактичного завершення робіт. Якщо замовник не підписує акт приймання-передачі робіт протягом зазначеного строку та не надає письмово мотивованих зауважень щодо виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті.

Роботи, що є предметом договору №23 від 10.08.2011р. згідно п.п.1.1. розділено на дві черги виконання, відповідно між сторонами додатково укладено два договори:

- договір №23А від 10.08.2011р. - I черга - польові та камеральні роботи;

- договір №23 Б від 10.08.2011р. - II черга - завершення робіт, складання звіту.

Згідно п.2.1. та п.2.3. договору №23А договірна вартість робіт за даним договором, становить 44 222,00 грн. Зміна вартості робіт оформляється шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.

Згідно п.2.1. та п.2.3. договору №23Б договірна вартість робіт за даним договором, становить 45 778,00 грн. Зміна вартості робіт оформляється шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору №23 від 10.08.2011р. та додаткових договорів до нього №23А від 10.08.2011р. та №23Б від 10.08.2011р. виконав повністю на загальну суму 79 111,47 грн., а саме здійснив геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Немирівського родовища питних підземних вод (св.11-РК, 14-БІС), що 0,3 км на північ від смт.Немирів Яворівського району Львівської області. В 2011-2013рр.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за виконані роботи згідно договору №23 від 10.08.2011р. та додаткових договорів до нього №23А від 10.08.2011р. та №23Б від 10.08.2011р. у строки вказані в п.3.1. договору не провів.

Відтак, у відповідача станом на момент подання позовної заяви існує заборгованість зі сплати основного боргу за виконані роботи на загальну суму 79 111,47 грн.

Згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять 4 947,50 грн. три проценти річних та 59 839,85 грн. інфляційні втрати.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 143 898,82 грн., з яких 79 111,47 грн. основний борг, 4 947,50 грн. три проценти річних та 59 839,85 грн. інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що укладені між Приватним підприємством «Західгеопростір» та Дочірнім підприємством «Санаторій Немирів» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» договір №23 від 10.08.2011р. та додаткові договора до нього №23А від 10.08.2011р. та №23Б від 10.08.2011р. за своєю правовою природою є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ст.892 ЦК України).

Відповідно ст.892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Факт виконання Приватним підприємством «Західгеопростір» своїх зобов'язань по договору №23 від 10.08.2011р. та договорів №23А від 10.08.2011р., №23Б від 10.08.2011р., укладених на виконання основного договору №23 від 10.08.2011р., підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних на загальну суму 79 111,47 грн., а саме:

- I черга - польові та камеральні роботи: акт №1 від 09.09.2013р. на суму 24 446,27 грн.; акт №2 від 31.10.2013р. на суму 19 775,73 грн.;

- II черга - завершення робіт, складання звіту: акт №1 від 18.11.2013р. на суму 19 778,54 грн.; акт №2 від 05.12.2013р. на суму 15 110,93 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст.894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.3.1 договорів (№23 від 10.08.2011р., №23А від 10.08.2011р., №23Б від 10.08.2011р.) передбачено, що замовник зобов'язувався перерахувати кошти в 7-ми денний термін з дня підписання акту виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Проте, відповідач оплату за виконані роботи у строки вказані в п.3.1. договорів непровів.

18.11.2013р. позивач звертався до відповідача з листом-претензією, в якому просив сплатити заборгованість за виконані роботи до 01.12.2013р. Проте відповідач залив даний лист-претензію без відповіді та задоволення.

Сума боргу 79 111,47 грн. за виконані роботи, відображена сторонами у підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2016р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 79 111,47 грн. є обгрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних на загальну суму 4 947,50 грн. та 59 839,85 грн. інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано три проценти річних на загальну суму 4 947,50 грн. та 59 839,85 грн. інфляційні втрати, які підлягають до стягнення з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення повністю. З відповідача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 143 898,82 грн., з яких 79 111,47 грн. основний борг, 4 947,50 грн. три проценти річних та 59 839,85 грн. інфляційні нарахування.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №612 від 02.12.2015р. на загальну суму 2 158,49 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627-629, 892, 894 ЦК України, ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Санаторій Немирів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (81013, Львівська область, Яворівський район, смт.Немирів, вул.Курортна, буд.21; код ЄДРПОУ 02592039) на користь Приватного підприємства «Західгеопростір» (79041, м.Львів, вул.Рівна, 28/19; код ЄДРПОУ 36183442) 79 111,47 грн. боргу, 4 947,50 грн. три проценти річних, 59 839,85 грн. інфляційні нарахування та 2 158,49 грн. судового збору.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 22.02.2016р.

Суддя Сухович Ю.О.