Постанова

від 24.02.2016 по справі 910/5321/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2016 р. Справа№ 910/5321/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № НАР537717 від 22.12.15);

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № НАР537716 від 22.12.15);

від відповідача1: Примаченко А.В. (довіреність № б/н від 28.04.14);

від відповідача2: ОСОБА_5 (довіреність № 887 від 17.04.15);

від відповідача3: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_6

на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015

у справі № 910/5321/14 (головуючий - Гулевець О.В., судді: Демидов В.О., Стасюк С.В.)

за позовом ОСОБА_6, м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", м. Київ

2) ОСОБА_7, м. Київ

3) Головного управління юстиції у м. Києві, м. Київ

про визнання недійсними рішення загальних зборів від 14.03.2014 року та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі № 910/5321/14 у задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", ОСОБА_7, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними рішення загальних зборів від 14.03.2014 року та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін, відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними доказами обставин, якими обґрунтовано позов, а також суд вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів позивача на момент прийняття оспорюваних рішень, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі №910/5321/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року в зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, справу № 910/5321/14 передано на повторний автоматичний розподіл та сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А. Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року в зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_6 у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Буравльова С.І. та призначено справу до розгляду на 13.10.2015 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у зв'язку з виходом судді Пономаренка Є.Ю. з відпустки, а також формуванням постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, змінено склад колегії суддів та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року розгляд справи №910/5321/14 відкладено на 01.12.2015 року.

В судовому засіданні 01.12.2015 року оголошено перерву до 04.12.2015 року.

04.12.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. у відпустці, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50, підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу, апеляційну скаргу ОСОБА_6 передано на розгляд головуючому судді Агриковій О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі № 910/5321/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 23.12.2015 року.

До початку судового засідання 23.12.2015 року представником позивача подано через канцелярію суду копію листа Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва від 03.12.2015 року №59/Г-137 та копію витягу із кримінального провадження №12014100010001552.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року розгляд справи № 910/5321/14 було відкладено на 27.01.2016 року.

25.01.2016 року від ОСОБА_7 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення в яких останній вважає вимоги ОСОБА_6 неналежними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі №910/5321/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

27.01.2016 року ОСОБА_6 подала через канцелярію суду письмові заперечення на пояснення ОСОБА_7 та додаткові пояснення в яких позивач звертає увагу суду, що збори ТОВ "Приват" 14.03.2014 року не скликались ні в письмовому, ні в усному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі №910/5321/14 на 24.02.2016 року.

04.02.2016 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення товариства з обмеженою відповідальністю Приват , у відповідності до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.02.2016 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про направлення матеріалів справи органу досудового розслідування слідчому відділу Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві з метою проведення експертизи протоколу від 14.03.2014 року загальних зборів учасників ТОВ "Приват", довіреностей від ТОВ "Приват" від 29.12.2008 року та 17.03.2009 року, заяви ОСОБА_6 про звільнення від 14.03.2014 року.

В судове засідання, призначене на 24.02.2016 року, з'явились представники позивача, відповідача1, відповідача2, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представники відповідача заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача3 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений по час та дату судового засідання, причини неявки суд не повідомив.

Сторони не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача3.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що відповідача3 був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача3.

В судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про призначення повторної комплексної судово-почеркознавчої, судово-технічної та судово-хімічної експертизи та відмовлено у його задоволенні, оскільки повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Враховуючи наявність у справі висновку експертів №6293/6294/14-34/6295/6296/14-33/6297/14-32 від 30.09.2014 року, який не визнано недійсним, не суперечить матеріалам справи та не викликає сумнів у його правильності, колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи.

Також, у судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про направлення матеріалів справи органу досудового розслідування. У задоволенні вказаного клопотання колегією суддів відмовлено, оскільки в матеріалах справи вже наявний висновок судових експертів, якими досліджувався протокол від 14.03.2014 року. Підстави для повторного дослідження вказаного протоколу відсутні.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", в редакції затвердженої рішенням загальних зборів учасників Товариства від 24.12.2008 року (протокол №7) та зареєстрованого 19.01.2009 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією (номер запису №10741050005014452), учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" є:

ОСОБА_6 (позивач у справі), яка володіє часткою в розмірі 50% від статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_7, змінено прізвище на ОСОБА_7, (відповідач 2 у справі), який володіє часткою в розмірі 50% від статутного капіталу Товариства.

14.03.2014 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", оформлені протоколом №2014-03-14, на яких прийнято рішення про:

звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_6 за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) з 14.03.2014 року;

призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" ОСОБА_7 з 15.03.2014 року;

уповноваження на проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі інформації щодо змін керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" директора ОСОБА_7 з правом обрання представника.

Спір у справі, виник у зв'язку з тим, що як зазначає позивач, ОСОБА_6 не приймала участі в загальних зборах 14.03.2014 року, не голосувала за зміну директора, протокол загальних зборів учасників, а також заяви про звільнення з посади директора не підписувала, не була повідомлена про проведення загальних зборів.

На підставі викладеного, враховуючи заяви про зміну предмету позову та відповідача3, позивачем заявлено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14.03.2014 року; зобов'язання Головне управління юстиції у м. Києві скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язані із зміною керівника від 15.03.2014 року, а саме: виключити записи №10741070009014452 від 18.03.2014 року та №10741070011014452 від 17.04.2014 року.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України та п. "а" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством.

Згідно ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 145 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до п. 14.9.5 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", до компетенції загальних зборів належить питання обрання та дострокове відкликання директора.

Виконавчим органом є директор, який призначається та звільняється з посади загальними зборами учасників (п. 15.1., п. 15.2. Статуту).

Як вже зазначалось, 14.03.2014 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", оформлені протоколом №2014-03-14.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 14.6. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" передбачено, що дата і місце проведення зборів та порядок денний повідомляється письмово всім учасникам не пізніше ніж за тридцять днів до дати початку зборів.

Судом першої інстанції встановлено відсутність порядку денного загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14.03.2014 року та повідомлення про їх проведення, з чим також погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 14.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (або представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

З протоколу №2014-03-14 від 14.03.2014 року вбачається, що на загальних зборах учасників Товариства були присутні учасники Товариства: ОСОБА_6 (позивач у справі) - учасник, що володіє 50% статутного капіталу Товариства, що становить 50 голосів; ОСОБА_7 (відповідач 2 у справі) - учасник, що володіє 50% статутного капіталу Товариства, що становить 50 голосів, а рішення прийняті 100% голосів.

На підставі рішення загальних зборів від 14.03.2014 року, було здійснено записи в Єдиному державному реєстрі №10741070009014452 від 18.03.2014 року та №10741070011014452 від 17.04.2014 року.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, загальні збори від 14.03.2014 року були проведені з поряшенням процедури їх скликання, встановленої нормами чинного законодавства України та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват".

При цьому, судом першої інстанції також встановлено, та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, факт її безпосередньої участі на зборах, рішення яких оскаржується позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що для визначення автентичності підпису ОСОБА_6 до підпису, проставленому в протоколі зборів учасників ТОВ "Приват" № 2014-03-14 від 14.03.2014, способу виготовлення та нанесення друкованого тексту на вказаний протокол, послідовності виконання реквізитів останнього, часу проставлення реквізитів, судом першої інстанції було призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів у справі.

У відповідності до Висновку експертів №6293/6294/14-34/6295/6296/14-33/6297/14-32 від 30.09.2014 року за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів зроблено наступні висновки.

Підписи від імені ОСОБА_6 та від імені ОСОБА_7 у протоколі № 2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14 березня 2014 року, виконані рукописним способом за допомогою пишучих ручок, які споряджені пастою чорного та синьо-фіолетового кольорів, відповідно, без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

У досліджуваному протоколі №2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14 березня 2014 року та зразках порівняння відсутні ознаки штучного зістарювання документів.

Підпис від імені ОСОБА_6 у протоколі № 2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" у графі "Гутаревич Лариса Віталіївна", виконаний ОСОБА_6.

У протоколі № 2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14 березня 2014 року:

відтиск печатки від імені ТОВ "Приват" був нанесений після виконання підписів від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та нанесення друкованого тексту;

підпис від імені ОСОБА_7 був виконаний після виконання підпису від імені ОСОБА_6;

встановити послідовність виконання підпису від імені ОСОБА_6 та друкованого тексту не виявляється можливим у зв'язку із неоднозначністю отриманих результатів, обумовленою можливо особливістю проявлення фізико-хімічних властивостей барвних речовин при контактній, копіювальною здібністю барвної речовини штрихів, рецептурою барвних речовин тощо;

встановити послідовність виконання підпису від імені ОСОБА_7 та друкованого тексту не виявляється можливим в зв'язку з відсутністю місць їх взаємних перетинів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

За висновками за результатами проведеної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, протокол № 2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14.04.2014 підписаний ОСОБА_6. Зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 була присутня на загальних зборів учасників ТОВ "Приват", які відбулись 14.04.2014.

При цьому, в дослідницькій частині висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (судовий експерт Гришко К.А.) зазначено, що встановити, в який саме час був надрукований текст протоколу № 2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14 березня 2014 року, не виявляється можливим, у зв'язку з тим, що на даний час відсутня науково-обґрунтована методика по встановленню абсолютного часу виконання текстів, котрі надруковані за допомогою знакосинтезуючих пристроїв. Також, з дослідницької частини висновку вбачається, що з метою встановлення послідовності виконання реквізитів протоколу (друкованого тексту, підписів та відтиску печатки) проводилось вивчення місць взаємного перетину всіх реквізитів документу за допомогою мікроскопу "KONUS CRYSTAL-45", кольороподільних світофільтрів та в результаті проведених досліджень встановити послідовність виконання підпису від імені ОСОБА_6 та друкованого тексту не виявляється можливим у зв'язку із неоднозначністю отриманих результатів, обумовленою можливо особливістю проявлення фізико-хімічних властивостей барвних речовин при контактній, копіювальною здібністю барвної речовини штрихів, рецептурою барвних речовин.

Колегія суддів зазначає, що позивачем було надано суду висновок експерта Тимошенко О.В. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №48 від 30.06.2014 складений за результатами проведення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів призначеною постановою старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Пеньковим С.П. у кримінальному провадженні №1201400100003056, в підтвердження того, що ОСОБА_6 не приймала участі у загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14.04.2014, протокол №2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 не підписувала.

За результатами вказаної експертизи експертом було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 у протоколі №2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 виконаний ОСОБА_6; в протоколі №2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 спершу був виконаний підпис ОСОБА_6, після нанесений відбиток круглої печатки, після надрукований бланк документу, після виконаний підпис ОСОБА_7; в протоколі №2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 спершу був виконаний підпис ОСОБА_6, після надрукований бланк документу; підпис від імені ОСОБА_6

Однак, місцевим судом обгрунтовано не прийнято в якості доказу у даній справі висновок експерта Тимошенко О.В. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №48 від 30.06.2014, з огляду на те, що об'єктом дослідження під час проведення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів був інший примірник протоколу № 2014-03-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват" від 14.04.2014 ніж той, що наявний у матеріалах справи №9410/5321/14 та був об'єктом дослідження судової експертизи призначеної у даній справі.

Одночасно, колегія суддів наголошує на тому, що судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру внаслідок проведеного дослідження встановлено, що у місцях перетину штрихів електрофотографічних зображень ліній графлення зі штрихами підпису від імені ОСОБА_6, спостерігається відсутність вдавленого рельєфного та непереривного блиску барвника пишучого приладу та наявність штрихів поверх дрібних крупинок порошку (тонеру) та наявність штрихів підпису від імені ОСОБА_6 під тонером, штрихами електрофотографічних зображень ліній графлення та зроблено висновок, що в протоколі №2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 спершу був виконаний підпис ОСОБА_6, а потім надрукований бланк документу, однак питання "чи виконано в заяві про звільнення з посади директора ТОВ "Приват" від 14.03.2014, а саме друкований текст, підпис від імені ОСОБА_6, в різний час ?", експертом не вирішувалось, у зв'язку із відсутністю місць перетину штрихів підпису й друкованого тексту документа і відсутністю у розпорядженні фахівців Експертної служби МВС України науково-обгрунтованої методики визначення давнини виготовлення документу (відносної, абсолютної давнини або у певний проміжок часу) та відповідних фахівців.

Стосовно письмових пояснень позивача від 05.06.2015 року за підписом комерційного директора та юрисконсульта ТОВ "Продакшн 1" згідно із якими, 14 березня 2014 року (повний робочий день з 09.00 год. до 19.00 год.) директор ТОВ "Продакшн 1" ОСОБА_6, знаходилась в офісі компанії за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 85, офіс 63, разом з іншими працівниками Товариства та нікуди не відлучалася, то суд не приймає дані пояснення до уваги, оскільки, позивач у справі є засновником та директором ТОВ "Продакшн 1", а відтак такі пояснення надані зацікавленою особою.

Щодо посилань позивача в підтвердження обставин викладених у позові, на протокол допиту свідків від 24.09.2014 року у кримінальному провадженні №12014100100003056, згідно із яким свідок ОСОБА_15, яка є співробітником ТОВ "Приват" надала показання, що 14 березня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ "Приват" не проводилось, колегія суддів зазначає наступне.

У розумінні Кримінального процесуального кодексу України, показання свідка полягає у повідомленні про обставини, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню і доказуванню, а тому наданий позивачем протокол допиту свідків від 24.09.2014 у кримінальному провадженні №12014100100003056 не підтверджує факту не проведення 14 березня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ "Приват". Також, дане кримінальне провадження було розпочате за заявою ОСОБА_6 з приводу того, що невстановлена особа підробила заяву про звільнення з посади директора ТОВ "Приват" ОСОБА_6 та залишила підроблений документ у приміщенні зазначеної фірми за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 29, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Також, в матеріалах справи наявні заява ОСОБА_6 про звільнення з посади директора ТОВ "Приват" від 14.03.2014 та акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 15.04.2014, які підписані позивачем ОСОБА_6 Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Отже, колегія суддів вважає, що порушення способу (порядку) повідомлення, передбаченого статутом при одночасному встановленні факту безпосередньої участі учасника товариства на зборах, не є підставою для визнання таких зборів недійсними.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком, що ОСОБА_6 була присутня на загальних зборах учасників ТОВ "Приват", які відбулись 14.03.2014 року та приймала участь у голосуванні з питань віднесених на вирішення загальними зборами та підписала протокол № 2014-03-14 загальних зборів учасників ТОВ "Приват" від 14.04.2014 року.

Оскільки у загальних зборах ТОВ "Приват", що відбулись 14.03.2014 року взяли участь учасники, що володіють 100% голосів, в тому числі позивач, рішення прийняті одноголосно, то права позивача як учасника ТОВ "Приват" не порушені.

Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи недоведеність позивачем обставин, на які він посилається, зважаючи на відсутність порушення прав та законних інтересів позивача на момент прийняття оспорюваних рішень.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі №910/5321/14.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі № 910/5321/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року у справі № 910/5321/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/5321/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз