Ухвала

від 21.03.2007 по справі 32/165-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/165-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21.03.07 р.          № 32/165-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дзюбка П.О.

 суддів:                                          Сотнікова С.В.

                                        Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:                              Назаровій В.В.

 За участю представників:

 від позивача -Ульянчук Ю.А. дов. б\н від 01.11.06 р.

Шулик К.В. дов.б\н від 04.09.05 р.

 від відповідача -Лугинець І.І. дов. №16/9/10-209 від 09.01.07 р.

відтретьої осои - Астрюхін К.А. дов. №05-35/1318 від 29.11.2006 р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

 на постанову  Господарського суду м.Києва від 04.12.2006

 у справі № 32/165-А  (Хрипун О.О.)

 за позовом           Приватне підприємство "Армавір"

 до           Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

 третя особа відповідача           Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

 про          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду міста Києва від 04.12.2006 року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0001642230/0 від 29.11.2005р. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП “Армавір” 1,70 грн. судового збору.

ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Армавір” в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та не відповідає дійсності, при її винесенні судом було порушено норми процесуального права.

ПП “Армавір”, також не погоджуючись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині відмови в позовних вимогах, зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва в 10-ти денний термін з дня набрання чинності судовим рішенням надати на адресу управління державного казначейства у м. Києві висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету на р/р ПП “Армавір” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1708694грн., зобов'язати Головне управління державного казначейства у м. Києві перерахувати на р/р ПП “Армавір” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1708694грн.

ПП “Армавір” надало заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва, в яких просить скасувати постановою Господарського суду міста Києва від 04.12.2006 в частині відмови в позовних вимогах.

ДПІ у Печерському районі м. Києва надала заперечення на апеляційну скаргу ПП “Армавір”, в яких просить відмовити ТОВ “Армавір” в задоволенні апеляційної скарги, скасувати постанов Господарського суду міста Києва від 04.12.2006 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Армавір” в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для справи, встановив, що постанова Господарського суду м. Києва від 04.12.2006 року необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення із наступних мотивів:

Господарським судом м. Києва встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена позапланова перевірка правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ПП “Армавір” за серпень, жовтень та листопад 2004р.

За результатом зазначеної перевірки складено акт №95/22-30/32493271 від 24.11.2005р.

Як вбачається з зазначено акту перевіркою встановлено податковий кредит підприємства ПП “Армавір” складається з сум податку на додану вартість, відокремлених з вартості придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат підприємства та визначений за серпень, жовтень та листопад 2004р. в сумі 1781273 грн.

Висновком акту передбачено, що ПП “Армавір” заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість за серпень, жовтень та листопад 2004р. в розмірі 1731273грн., яке виникло в зв'язку з експортом зливків немартенситно старіючої легірованої сталі. Товариством порушено вимоги п.п.7.4.1 та п.п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки №95/22-30/32493271 від 24.11.2005р.ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001642230/0 від 29.11.2005р.

Даним рішенням відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р. - 656877грн., за жовтень 2004р.- 699418грн., за листопад 2004р. – 352399грн.

20.11.2003р. укладено договір купівлі-продажу №б/н, на підставі якого позивачем придбано у ТОВ “Рубін-2000” товар ( зливки немартенсітно-старіючої сталі). Поставка товару, підтверджується наявними в справі видатковими накладними.

Відповідно п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції Закону, чинній на момент здійснення вищезазначених господарських операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом. Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна мати податкова накладна, передбачений п.7.2.1. п.7.2. ст.7 цього Закону.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Отже, підставою притягнення платника до відповідальності згідно цієї норми Закону України “Про податок на додану вартість” є лише повна відсутність підтверджуючих документів - податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки позивач мав податкові накладні, отримані від ТОВ “Рубін – 2000”, на підтвердження суми податкового кредиту.

Пунктом 7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.02.2005р. № 26/1/23-15/32493271, ТОВ “Рубін –2000” зареєстроване в якості платника податку на додану вартість. ТОВ “Рубін –2000” включило до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість по податковим накладним № 000190, № 000189, № 00196, № 0195, №00208, № 00171.

Господарським судом м. Києва встановлено, що ПП “Армавір” не мало будь-яких фінансово-господарських операцій з ПП “Юнас”, ПП “Родос Плюс”, ПП “Діскан” та ТОВ “Санверс Торг”.

За результатами перевірки взаєморозрахунків ТОВ “Рубін –2000” з позивачем (довідка ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.02.2005 №26/1/23-15/32493271) встановлено, що податковий кредит позивача підтверджується податковими зобов'язаннями ТОВ “Рубін –2000”.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що укладений позивачем з ТОВ “Рубін –2000” договір на момент розгляду справи є чинним. Сума податкового кредиту позивача за серпень, жовтень та листопад 2004 року підтверджується документально та нормативно.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням суду, щодо задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 29.11.2005р. №0001642230/0

Станом на день подання позивачем податкових декларацій по ПДВ за серпень, жовтень та листопад 2004 року тобто в період, за який позивач просить здійснити відшкодування, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлювалось, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податків у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8ст. 1).

Пунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 цього ж Закону встановлювалось, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, є що є виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю (п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7).

ПП “Армавір” своєчасно подавало до ДШ у Печерському районі в м. Києві податкові декларації з ПДВ за серпень, жовтень та листопад 2004 року.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 №2505-ІV, який набрав чинності 31.03.2005, до Закону України “Про податок на додану вартість” внесено зміни та запроваджені новий порядок обчислення і сплати податку, а також умови здійснення бюджетного відшкодування.

Пунктом 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з урахуванням змін, внесених Законом № 2505-ІV, визначено, що при від'ємному значенні суми податку, який підлягає сплаті до бюджету, така сума при відсутності податкового боргу з ПДВ за минулі податкові періоди зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зазначені вище норми Закону України “Про податок на додану вартість” набрали чинності лише 31.03.2005. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що декларації з податку на додану вартість за серпень, жовтень та листопад 2004 року повинні були формуватись позивачем з урахуванням законодавства, чинного на день їх складання.

Пунктом 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлений перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Ними є:

а)          особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів; не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б)          особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

ПП “Армавір” підпадає під визначення осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Тому, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що вимоги позивача про надання йому висновків про відшкодування сум податку на додану вартість не ґрунтуються на законі.

Колегія суддів вважає, що доводи ПП “Армавір” та ДПІ у Печерському районі міста Києва викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а Господарський суд м. Києва дав належну оцінку зібраним доказам по справі, виніс обґрунтовану постанову, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Апеляційний суд вважає, що Господарський суд м. Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому залишає постанову без змін, апеляційні скарги без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд –

УХВАЛИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ПП “Армавір” на постанову Господарського суду м.Києва від 04.12.2006 року у справі №32/165-а залишити без задоволення.

2.          Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 04.12.2006 року у справі №32/165-а залишити без задоволення.

3.          Постанову Господарського суду м. Києва від 04.12.2006 року у справі №323165-а за позовом ПП “Армавір” до ДПІ у Печерському районі м. Києва за участю третьої особи Головного управління державного казначейства України у місті Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

4.          Матеріали справи №32/165-а повернути до Господарського суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її виготовлення в повному обсязі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Дзюбко П.О.

 Судді

           Сотніков С.В.

          Пантелієнко  В.О.