Рішення

від 03.04.2007 по справі 20-11/051

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"03" квітня 2007 р.

справа НОМЕР_80-11/051

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства “Меблі

Росії” 

про 

розірвання договору комісії та стягнення коштів.

Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники:

від позивача                    не

з`явився,

від відповідача          Хеба Л.В.,

директор, паспорт серії НОМЕР_1

                                   Злобіна

С.Ю., довіреність б/н від 12.03.2007

СУТЬ СПОРУ:         

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства “Меблі Росії”  про розірвання договору комісії та стягнення

коштів.

В судове засідання представник

позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений

своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

          В процесі судового розгляду

представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача

заборгованість в розмірі 1040,0 грн.

          Представник відповідача у відзиві на

позов уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

           Відповідно до ст. 20, 22

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні

представникам  відповідача   були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши

матеріали  справи, дослідивши надані

докази, заслухавши пояснення сторін, 

суд,  встановив:

01.06.2004 між Фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Меблі Росії”   було укладено договір комісії б/н (далі -

Договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2

Договору комитент (позивач) передає, а комісионер (відповідач)  реалізовує товар на умовах та у строки,

передбачені договором.

На виконання умов Договору позивач

поставив відповідачу товар відповідно до накладних № НОМЕР_2;  НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6; НОМЕР_7;

НОМЕР_8 (арк. с. 10-14).

Відповідно до п. 8.1 Договору

відповідач зобов`язаний перерахувати грошові кошти за проданий товар позивача

впродовж трьох днів після отримання грошових коштів від покупця.

Відповідно до акту звірення

взаєморозрахунків (арк. с. 39), який підписаний уповноваженими представниками

обох сторін, підписи скріплені печатками, заборгованість відповідача перед

позивачем складає 1040,0 грн.

Представник відповідача позовні

вимоги визнає в повному обсязі.

На момент розгляду справи вимоги п.

8.1 Договору відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим, суд вважає позовні

вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 1040,0 грн.

такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статей 525,

526  Цивільного Кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його

умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додатково позивач просить розірвати

договір комісії. Суд, розглянувши позовні вимоги в цієї частини, вважає їх

такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 11.1 Договір

укладений на строк з 01.06.2004 по 01.06.2005.

Відповідно до п. 11.2 Договору по

закінченню строку, передбаченого п. 11.1 Договору, умови договору продовжують

діяти відносно усіх партій товару, які ще 

знаходяться у комісії та розрахунок за якими ще не здійснений.

Таким чим, у зв`язку з

вищевикладеним, Договір, на момент розгляду справи,  являється діючим.

Відповідно до п. 2 ст. 651

Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням

суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою

стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною

договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою

позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті

державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Відповідно до підпункту „б” пункту

2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, за позовами

немайнового характеру повинно бути сплачено держмито у розмірі 85,00 грн.

Відповідно до пункту 4.5 Роз'яснень

Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування

розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках об'єднання

в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито

згідно з пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного

мита підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового

характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі

спорів немайнового характеру.

Відповідно до підпункту „а” пункту

2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, за позовами

майнового характеру повинно також бути сплачено держмито в розмірі 1 % від

заявленої до стягнення суми, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, тобто позивач повинен був сплатити державне мито за майновою вимогою

в розмірі 102,0 грн.

Таким чином, позивачем повинно було

бути сплачено державне мито в розмірі 187,0 грн., однак позивачем до матеріалів

справи було надано докази оплати державного мита в розмірі 163,85 грн.

На підставі вищевикладеного, суд

дійшов висновку, що державне мито в розмірі 23,15 грн. повинно бути стягнуто з

позивача до державного бюджету України.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

 1. 

Позов задовольнити.

2. Розірвати договір комісії від

01.06.2004, який укладений між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1  та Приватним підприємством “Меблі Росії”.

 3. Стягнути з 

Приватного  підприємства “Меблі

Росії” (99011 м. Севастополь, вул. Юмашева, 13; кв. 60; р/р

260051929 в АППБ “Аваль”; МФО 324504; код ЄДРПОУ 31527959) на  користь Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 ((36000 АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_9 ПРУ КБ Приватбанк; МФО

331404;  код ЄДРПОУ НОМЕР_10)

заборгованість в розмірі 1040,0 грн., а також  витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,0

грн.  та інформаційно-технічне

забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,0 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

4. Стягнути з  Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

((36000 АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_9 ПРУ КБ Приватбанк; МФО 331404;  код ЄДРПОУ НОМЕР_10) державне мито в розмірі

23,15 грн. на користь державного бюджету Ленінського ра          йону 

м. Севастополя.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                               

В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   10.04.2007