Постанова

від 24.02.2016 по справі 904/4480/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 904/4480/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівБожок В.С., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Буд", м. Донецьк на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста", м. Дніпропетровськ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Буд", м. Донецьк; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", м. Підгороднє, Дніпропетровська обл. простягнення 157 246,54 грн. та зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Буд", м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста", м. Дніпропетровськ про стягнення 882 822,37 грн.

за участю представників

позивача за первісним позовом: не з'явився,

відповідача-1 за первісним позовом: не з'явився,

відповідача-2 за первісним позовом: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" (далі за текстом - ТОВ "ТК "Алиста") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Буд" (далі за текстом - ТОВ "Модуль-Буд") і товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" (далі за текстом - ТОВ "ТД "Армада ЛТД") про стягнення солідарно з відповідачів суми основного боргу у розмірі 87 671, 07 грн., 3 % річних у розмірі 979, 99 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 8 979, 15 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 59 616, 33 грн., а всього 157 246, 54 грн. за Договором купівлі-продажу від 24.10.2013 року № 435 та Договором поруки від 10.01.2014 року.

ТОВ "Модуль-Буд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом (з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог) до ТОВ "ТК "Алиста" про стягнення 882 822, 37 грн., з яких 723 593, 44 грн. основного боргу та 159 228, 93 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "ТК "Алиста" до ТОВ "ТД "Армада ЛТД" - припинено; первісний позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ "Модуль-Буд" на користь ТОВ "ТК "Алиста" 87 671, 07 грн. заборгованості, 979, 99 грн. 3 % річних, 4 996, 05 грн. штрафних санкцій та судовий збір; в іншій частині позовних вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Модуль-Буд" відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу, 3 % річних та штрафних санкцій за поставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт продажу позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак відповідач-1 в порушення умов Договору купівлі-продажу від 24.10.2013 року № 435 свої договірні зобов'язання належним чином не виконав і допустив порушення строків оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5 278, 21 євро, що станом на дату складання позовної заяви еквівалентно 87 671, 07 грн.; при цьому, з огляду на приписи ст. 231 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір відповідальності, передбачений п. 6.2 Договору, законодавчо обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому за результатами здійснення перерахунку суми штрафних санкцій з урахуванням вищевказаних правових приписів позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій за період з 21.01.2014 року по 05.06.2014 року підлягають частковому задоволенню в сумі 4 996,05 грн.; за результатами перевірки розрахунку позивача 3 % річних в сумі 979, 99 грн. такі вимоги підлягають задоволенню з огляду на відповідність такого розрахунку вимогам чинного законодавства; поряд з цим у задоволенні позовних в частині стягнення інфляційних втрат необхідно відмовити, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом Договору, індексації не підлягає, а тому норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні; у задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити з огляду на те, що ТОВ "Модуль-Буд" не доведено наявність вини ТОВ "ТК "Алиста" у виході з ладу гідравлічного пресу, при цьому, повернення грошових коштів за неякісний товар має відбуватись у разі доведення неякісності такого товару саме на момент поставки та з вини постачальника, чого ТОВ "Модуль-Буд" не доведено; з цих же підстав у ТОВ "Модуль-Буд" відсутнє і право повернення товару, неякісність якого ним не доведено, та стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Модуль-Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року і постановити нове рішення, яким задовольнити уточнений зустрічний позов та стягнути з ТОВ "ТК "Алиста" на користь ТОВ "Модуль-Буд" 723 593, 44 грн. основного боргу та 159 228, 93 грн. штрафу.

ТОВ "ТК "Алиста" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.10.2013 року ТОВ "ТК "Алиста" (продавець) і ТОВ "Модуль-Буд" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 435 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити листозгинальний гідравлічний прес з ЧПК, модель POWER-BEND PRO 3100х100. Комплектація товару та строк його оплати обумовлені в додатку № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється продавцем на умовах СРТ (склад покупця; за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 86а), згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. Строк поставки - протягом 35 робочих днів після 5 % оплати товару, але не раніше 22.11.2013 року.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна на товар формується виходячи з вартості товару в євро (в еквіваленті по курсу, передбаченому Договором) і встановлюється в українських гривнях відповідно до базису поставки СРТ та вказується в додатку № 1 до Договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів:

S = Z x A гривень, де:

S - ціна товару на момент оплати, (грн.);

Z - узгоджена сторонами ціна товару у валюті, зазначена у п. 3.2 Договору;

A- міжбанківський курс продажу євро, встановлений у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформований на 10:00 за Київським часом на дату оплати + 2 %.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість товару (ціна договору) становить 536 004 грн., в тому числі ПДВ 20 % в сумі 89 334 грн., що в еквіваленті за курсом продажу 11, 25, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформований на 10:00 за Київським часом на 24.10.2013 + 2 %, становить 46 710, 59 євро.

В п. 3.3 Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються в національній валюті України згідно п. 3.1 Договору та додатку № 1 до Договору.

При зміні на момент оплати міжбанківського курсу по відношенню до курсу, встановленого п. 3.2 Договору, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару (ціна Договору) і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну загальної вартості товару (ціни Договору) (п. 3.4 Договору).

Під час приймання товару покупець зобов'язаний в присутності продавця перевірити якість, комплектність та відповідність товару умовам Договору. Підписання покупцем акту приймання-передачі товару свідчить та підтверджує той факт, що товар передано покупцеві у належному стані та якості (п. 4.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що платежі за товар здійснюються покупцем на користь продавця за банківськими реквізитами, вказаними в Договорі, в 3 етапи.

Платежі здійснюються у відповідності з графіком оплати товару, вказаним в додатку № 1 до Договору, з обов'язковим врахуванням вимог п. 3.1 та п. 3.2 Договору.

Відповідно до пункту 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань.

В додатку № 1 до Договору сторони погодили найменування, кількість, ціну без ПДВ (гривня/єхвро), вартість товару з ПДВ (гривня/євро) - 46 710, 59 євро, що становить 536 004 грн., курс продажу іноземної валюти (євро по відношенню до гривні), а також узгодили графік оплати товару, а саме:

1. Перший платіж в сумі 2 335, 53 євро, що еквівалентно 26 800, 20 грн., у строк до 28.10.2013 року.

2. Другий платіж в сумі 16 348, 71 євро, що еквівалентно 187 601, 40 грн., у строк до 08.11.2013 року.

3. Третій платіж в сумі 28 026, 35 євро, що еквівалентно 321 602, 40 грн., у строк до 20.01.2014 року.

На виконання умов Договору 15.01.2014 року ТОВ "ТК "Алиста" і ТОВ "Модуль-Буд" підписали Акт приймання-передачі (додаток № 2 до Договору), відповідно до якого позивач передав, а відповідач-1 прийняв товар згідно специфікації (додаток № 1 до Договору), а саме листозгинальний гідравлічний прес з ЧПК, модель POWER-BEND PRO 3100х100.

Згідно вказаного Акту приймання-передачі покупець перевірив якість, комплектність, справність та відповідність товару умовам Договору та підтвердив, що товар відповідає всім встановленим Договором вимогам та діючому законодавству.

В п. 3 Акту приймання-передачі вказано, що з моменту його підписання зобов'язання продавця з передачі товару покупцю вважаються виконаними.

Акт приймання-передачі від 15.01.2014 року (додаток № 2 до Договору) підписаний представниками сторін без будь-яких заперечень та/або застережень і скріплений печатками сторін, що свідчить про відповідність товару якісним характеристикам на момент його прийняття відповідачем-1 за вказаним Актом.

Таким чином, підписавши зазначений Акт сторони виконали свої зобов'язання з передачі-приймання товару, який є предметом Договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ТОВ "Модуль-Буд" частково здійснило оплату товару з простроченням, а саме: за період з 25.10.2013 року по 02.04.2014 року сплатило 536 004 грн., що станом на дату кожної оплати загалом згідно п. 3.1 Договору еквівалентно 41 432, 38 євро.

Вказані обставини підтверджуються витягом з інтернет сайту www.udinform.com станом на дати здійснення відповідних оплат, а також банківськими виписками по особовим рахункам позивача, сформованими на відповідні дати здійснення платежів.

Таким чином, у зв'язку з порушенням ТОВ "Модуль-Буд" строків оплати за отриманий згідно Договору товар, у нього утворилась заборгованість в сумі 5 278, 21 євро, що станом на дату складання позовної заяви (05.06.2014 року) еквівалентно 87 671, 07 грн., за курсом продажу 16, 28 грн., встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформованим на 10:00 за Київським часом 05.06.2014 року + 2 %.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу, інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення умов Договору купівлі-продажу від 24.10.2013 року № 435 відповідач-1 свої договірні зобов'язання належним чином не виконав і допустив порушення строків оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5 278, 21 євро, що станом на дату складання позовної заяви еквівалентно 87 671, 07 грн., а тому такі вимоги правомірно було задоволено судами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує продавцю штраф у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен випадок невиконаних зобов'язань з оплати товару. Кожним випадком невиконання зобов'язань з оплати товару є кожний день порушення покупцем строків оплати, передбачених Договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вірно відзначено господарськими судами попередніх інстанцій, передбачений п. 6.2 Договору штраф за своєю правовою природою є пенею, оскільки відповідальність у розмірі 0,5 % від простроченої суми передбачена саме за кожен день такого прострочення.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 231 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір відповідальності, передбачений п. 6.2 Договору, законодавчо обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому за результатами здійснення перерахунку суми штрафних санкцій з урахуванням вищевказаних правових приписів, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій на суму 4 996, 05 грн. за період з 21.01.2014 року по 05.06.2014 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки розрахунку позивача 3 % річних господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відповідність такого розрахунку вимогам чинного законодавства і необхідність задоволення таких вимог в сумі 979, 99 грн.

Поряд з цим, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом Договору, індексації не підлягає, норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.

Відтак господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних в частині стягнення інфляційних втрат.

При цьому, посилання ТОВ "Модуль-Буд" на те, що розрахунки сум, які підлягають сплаті у гривнях, повинні були перераховуватись судом за курсом не продажу євро, а купівлі, встановленому у міжбанківський інформаційній системі "УкрДілінг", сформований на 10:00 за Київським часом на дату оплати + 2 %, суперечать умовам укладеного Договору.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2014 року ТОВ "ТД "Армада ЛТД" (поручитель) та ТОВ "ТК "Алиста" (кредитор) було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання ТОВ "Модуль-Буд" (боржник) за Договором поставки від 24.10.2013 року № 435, укладеному між кредитором та боржником (основний договір).

В п. 2.1 Договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання за основним договором по оплаті частини вартості поставленого (але не оплаченого) товару на суму третього платежу, яка дорівнює 321 602, 40 грн., а також за відшкодування кредитору збитків та сплату відповідних штрафних санкцій по основному Договору.

Згідно з п. 6.1 договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту виконання поручителем зобов'язань за Договором поруки.

Вимогою від 21.01.2014 року № 2101-14 ТОВ "ТК "Алиста" повідомило ТОВ "ТД "Армада ЛТД" про необхідність не пізніше 23.01.2014 року сплатити грошові кошти в сумі 321 604, 40 грн. за реквізитами, вказаними у Договорі. Вказану вимогу відповідач-2 отримав 21.04.2014 року, що підтверджується особистим підписом генерального директора ТОВ "ТД "Армада ЛТД" про її отримання.

ТОВ "ТД "Армада ЛТД" відповіді на вимогу не надало та заборгованість не сплатило.

В силу приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

15.07.2014 року і 27.05.2015 року ТОВ "ТК "Алиста" було подано до господарського суду Дніпропетровської області заяви про відмову від частини позовних вимог до ТОВ "ТД "Армада ЛТД".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно було прийнято відмову позивача від позовних вимог до відповідача-2 і припинено провадження у справі в частині позовних вимог за первісним позовом до ТОВ "Торговий дім "Армада ЛТД" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зустрічних позовних ТОВ "Модуль-Буд" до ТОВ "ТК "Алиста" про стягнення 882 822, 37 грн., з яких 723 593, 44 грн. основного боргу та 159 228, 93 грн. штрафу колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити наступне.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані виходом з ладу поставленого ТОВ "ТК "Алиста" обладнання через приховані дефекти, у зв'язку з чим у ТОВ "Модуль-Буд", на його думку, виникло право на повернення сплачених за вказане обладнання грошових коштів та сплату штрафу згідно ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України.

З огляду на суть заявлених вимог щодо стягнення вартості за поставлений неякісний товар та сплати штрафу, господарські суди попередніх інстанцій правомірно не прийняли в якості належного доказу висновок Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2014 року № 2978/15, оскільки вказаний висновок з поставлених на вирішення експерта питань не свідчить про те, чи було обладнання поставлене вже з дефектами або вийшло з ладу в процесі його експлуатації ТОВ "Модуль-Буд".

Крім того, висновок від 11.07.2014 року № 2978/15, складений Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, не є висновком саме судової експертизи, призначення якої відноситься саме до повноважень суду.

В ч. 5 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 року № 4 роз'яснено, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Оскільки експертиза проводилась Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі листа ТОВ "Модуль-Буд" від 07.07.2014 року № 17, експертний висновок від 11.07.2014 року № 2978/15 не можна вважати висновком судової експертизи.

Також господарськими судами попередніх інстанцій правомірно не було прийнято в якості належного доказу на підтвердження доводів зустрічної позовної заяви Акт про приховані недоліки від 22.04.2014 року № 1, оскільки він складений через 3 місяці з моменту отримання гідравлічного пресу ТОВ "Модуль-Буд" за Актом приймання-передачі від 15.01.2014 року. ТОВ "Модуль-Буд" не доведено, що після одержання ним обладнання останнє не знаходилось в експлуатації, що унеможливлює покладення відповідальності за вихід з ладу цього обладнання саме на ТОВ "ТК "Алиста".

Приймання ТОВ "Модуль-Буд" гідравлічного пресу у належному робочому стані зафіксовано обома сторонами в п. 1 Акту приймання-передачі від 15.01.2014 року, який є додатком № 2 до Договору купівлі-продажу від 24.10.2013 року № 435.

Таким чином, ТОВ "Модуль-Буд" не доведено наявність вини ТОВ "ТК "Алиста" у зазначеній в Акті від 22.04.2014 року несправності обладнання.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки ТОВ "Модуль-Буд" не доведено наявність вини ТОВ "ТК "Алиста" у виході з ладу гідравлічного пресу, при цьому, повернення грошових коштів за неякісний товар має відбуватись у разі доведення неякісності такого товару саме на момент поставки та з вини постачальника, чого ТОВ "Модуль-Буд" не доведено; з цих же підстав у ТОВ "Модуль-Буд" відсутнє і право повернення товару, неякісність якого ним не доведено, та стягнення штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "Модуль-Буд", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року у справі № 904/4480/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок А.Г. Полянський