АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власників майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги директора ТОВ «Баймін» ОСОБА_7 , директора ТОВ «Дортум» ОСОБА_8 , директора ТОВ «Будінвест-комп» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які були вилучені під час обшуку автомобіля KIA SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр.. ОСОБА_11 , в сумі 453000 грн.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого містить достатньо даних, які вказують на наявність правових підстав для накладення арешту на дане майно.
Апелянти просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути належні їм грошові кошти, а саме ТОВ «Баймін» в сумі 289000 грн., ТОВ «Будінвес-комп» - 293500 грн., ТОВ «Дортум» - 295000 грн, а також належні їм чекові книжки. В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки вони не мають ніякого відношення до кримінального провадження. Таким чином, апелянти вважають ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, у зв`язку з чим, на їх погляд, вона підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає наступне.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого відбувся без повідомлення осіб, які подали апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги подані в межах строку на оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані в внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю чи частково перетворено.
Так, у провадженні СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 32015230000000055 відносно ТОВ «А-Альтум» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
16 грудня 2015 року, в рамках даного провадження проведено обшук автомобіля KIA SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_11 . В ході обшуку даного автомобіля було виявлено та вилучено майно, в тому числі і грошові кошти в сумі 453000 грн.
18 грудня 2015 року слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти.
Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість висновків органу досудового розслідування з приводу обставин підозри вчинення кримінального правопорушення та врахувавши положення ст. ст. 167, 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене в ньому майно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і втраті цього майна.
Надані суду матеріали містять достатньо даних, які вказують на те, що майно, яке зазначено в клопотанні слідчого, має значення для розгляду кримінального провадження в межах якого накладено арешт, а також дають підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт відповідає критеріям зазначеним у ст. 167 КПК України.
Доводи апеляційних скарг про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Так, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя розглянув клопотання слідчого у відповідності до вимог чинного законодавства, з повним, об`єктивним та неупередженим з`ясуванням всіх обставин справи, про що детально зазначив у прийнятому рішенні.
Крім того, апелянти, зазначаючи про те, що частина вилучених грошових коштів є їх власністю, не надали суду жодних доводів в підтвердження вказаних обставин.
Що стосується вимог апеляційних скарг про повернення чекових книжок, то слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року накладено арешт лише на грошові кошти, а тому, відповідно до вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції розглядає справу лише в рамках накладеного арешту.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які були вилучені під час обшуку автомобіля KIA SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр.. ОСОБА_11 , в сумі 453000 грн., залишити без змін, а апеляційні скарги директора ТОВ «Баймін» ОСОБА_7 , директора ТОВ «Дортум» ОСОБА_8 , директора ТОВ «Будінвест-комп» ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/530/2016 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_12
Доповідач ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2016 |
Оприлюднено | 10.03.2023 |
Номер документу | 56188634 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Присяжнюк Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні