Рішення

від 29.02.2016 по справі 908/244/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/13/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 Справа № 908/244/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелтрансконсалтинг» , 72306, м. Мелітополь, Запорізька область.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» , 72312, м. Мелітополь, Запорізька область.

про стягнення заборгованості в розмірі 525 416, 67 грн.

суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - директор, на підставі паспорту СЮ № 341012 та наказу № 1к від 25.11.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

29.01.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелтрансконсалтинг» , м. Мелітополь, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» , м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення заборгованості в розмірі 525 416, 67 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2016 р. справу № 908/244/16 розподілено судді Алейниковій Т. Г.

Ухвалою від 02.02.2016 р. справа прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справі було присвоєно номер провадження № 10/13/16. Справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.02.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.02.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Відповідач у судове засідання 29.02.2016 р. не з'явився, до суду направив клопотання в якому визнав позовні вимоги та просив суд розглядати справу без його участі.

Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» ,

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 29.02.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 грудня 2015 року між ТОВ Мелітопольські теплові мережі та ТОВ "Мелтрансконсалтинг" було укладено договір № 32 оренди автотранспортних засобів.

За умовами договору ТОВ "Мелтрансконсалтинг" надає ТОВ Мелітопольські теплові мережі у строкове платне користування автотранспортні засоби, що належать йому на праві власності.

ТОВ Мелітопольські теплові мережі за користування Майном зобов'язується сплатити ТОВ "Мелтрансконсалтинг" передоплату орендної плати в розмірі 100 % річної суми оренди, що складає 485 000,00 грн.( чотириста вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) грн.

Згідно договору ТОВ Мелітопольські теплові мережі зобов'язане протягом трьох банківських днів після отримання рахунку про надання послуг здійснити оплату.

01.12.2015 року згідно акту приймання-передачі ТОВ "Мелтрансконсалтинг" передало вісім автотранспортних засобів, а ТОВ Мелітопольські теплові мережі їх прийняло.

02,12.2015 року ТОВ "Мелтрансконсалтинг" було виставлено рахунок про надання послуг на суму 525 416, 67 грн.

Згідно відмітки ТОВ Мелітопольські теплові мережі 02.12.2015 року отримало рахунок про надання послуг № СФ - 0000001 від 02.12.2015 року.

На день розгляду справи по суті відповідачем рахунок не було сплачено.

Згідно ст. 222 ГКУ - Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно частини 2 цієї статті судовий захист здійснюється зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі. Згідно зі ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): „Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін", а частиною 2 цієї статті встановлено, що: „Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом".

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено один з основних принципів законодавства - „свобода договору", яка визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України: ст. 3 ЦК України (щодо принципу свободи договору), ст. 627 ЦК України (щодо вільного укладання договору та визначення його умов), ст. 628 ЦК України (щодо визначення умов договору на розсуд сторін), ч.ч. 2-3 ст. 6 ЦК України (щодо відступлення від положень актів цивільного законодавства та врегулювання відносин на власний розсуд сторін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦКУ передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимоги - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи докази надані до суду, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелтрансконсалтинг» , м. Мелітополь, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» , м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення заборгованості в розмірі 525 416, 67 грн. за договором оренди автотранспортних засобів № 32 від 01.12.2015 р.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих докази для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Представник відповідача до суду не з'явився, та надав до суду клопотання в якому визнав позов повністю та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами без надання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелтрансконсалтинг» , м. Мелітополь, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» , м. Мелітополь, Запорізька область.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, р/р.26036300640599 у філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк України , МФО 313957, ЗКПО 05541114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелтрансконсалтинг" (72306, м. Мелітополь, вул. Бєлякова, 226, р/р 26000300262732 в ОПЕРВ ОУ ОЩАДБАНКУ України м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 40131502) - суму боргу у розмірі 525 416 (п'ятсот двадцять п'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 67 коп. та витрати по оплаті судового збору 7881 (сім тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 25 коп.

Видати відповідний наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 02.03.2016 р.