Рішення

від 16.04.2007 по справі 8/91(30/149)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/91(30/149)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.07р.

Справа № 8/91(30/149)

За позовом:          Приватного підприємства "Гір і К" (м. Черкаси)

3-тя особа:          Виробничо-інвестиційна фірма "Гір" (м. Черкаси)

до:                    Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

про:                    стягнення 153 987,12 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Бобошко М.О. –представник (дов. № 3 від 16.01.06)

від 3-тьої особи:          не з'явився

відповідача:                    Гусакова О.Б. –юрисконсульт (дов. № 51 від 01.01.06 р.)

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 117 731,56 грн. втрат від інфляції за період з березня 2004 р. по січень 2005 р. та 3% річних за період з 06.03.04 р. по 22.12.04 р. в сумі 36 255,56 грн., всього - 153 987,12 грн.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 540,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до умов договору уступки права вимоги боргу № 1 від 17.11.04 р. позивач прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. Про перехід права вимоги виконання зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу відповідача було повідомлено (лист-повідомлення № 201 від 17.11.04 р.). Відповідач належним чином зобов'язання за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції не виконав, що стало підставою для нарахування позивачем за ст. 625 ЦК України вказаних сум втрат від інфляції та 3% річних.

Відповідач проти уточненого позову заперечує, посилаючись на те, що зобов'язання за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. виконав у повному обсязі, що підтверджується актом звірки станом на 01.01.05 р. На думку відповідача позивач помилково вважає датою поставки продукції дату її відправлення, оскільки за умовами вказаного договору датою поставки є дата надання позивачем всіх документів, яка не співпадає з датою відправлення продукції. Крім того, відповідач вважає, що позивач не підтвердив фінансовими документами витрати на оплату послуг адвоката.

Представник 3-тьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання від 13.03.06 р. та від 28.03.06 р. про розгляд справи без участі його представників, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 01.03.06 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 03.05.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 05.06.06 р. включно.

По справі оголошувались перерви: з 28.03.06 р. по 03.05.06 р. та з 02.06.06 р. по 05.06.06 р.

Ухвалою господарського суду від 05.06.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін по 07.08.06 р. включно, по справі було призначено судову економічну експертизу, провадження у справі було зупинене.

Ухвалою господарського суду від 16.02.07 р. провадження у справі було поновлене.

В судове засідання 16.04.07 р. представник 3-тьої особи не з'явився.

Позивачем надано суду довідку Головного управління статистики у Черкаській області про ліквідацію 3-ї особи за рішенням суду з 10.04.06 р.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю 3-тьої особи, за наявними в справі матеріалами.

Господарський суд, вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно довідки Головного управління статистики у Черкаській області від 09.06.06 р. № 02-2-7/355, Виробничо-інвестиційна фірма "Гір" (м. Черкаси, код 21363557) припинена як юридична особа у зв'язку з її ліквідацією за рішенням арбітражного суду, про що зроблено запис від 10.04.06 р., і вилучена з ЄДРПОУ.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне вилучити Виробничо-інвестиційну фірму "Гір" з числа третіх осіб по справі.

Господарським судом також встановлено:

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.06 р. по справі № 33/134 було залишене в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі зі спору між тими самими сторонами, що і в цій справі.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти, встановлені судом під час розгляду справи № 33/134 не підлягають доведенню в цій справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.06 р. по справі № 33/134 було встановлено:

У червні 2005 р. Приватне підприємство “ГІР і К” (далі–Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (далі–Відповідач) про стягнення пені у розмірі 0,1% вартості товарів за кожний день прострочення проведення оплати з 16.06.04 р. по 14.10.04 р., всього 199 704,24 грн.

Позовні вимоги Позивач обґрунтував тим, що він, на підставі договору уступки вимоги від 17.11.04 р., укладеного між ним та Виробничо-інвестиційною фірмою “ГІР” (далі–Фірма), є новим кредитором за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р., укладеним між Фірмою та Відповідачем, зобов'язання за яким Фірма виконала у повному обсязі, а Відполвідач –з грубим порушенням встановлених строків, а тому, виходячи з норм ГК України і враховуючи, що Відповідач є державним підприємством, він має право на стягнення пені на підставі п. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у даному випадку документами, про які йдеться у п. 1 ст. 517ЦК України, є договір купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р., додаткові угоди до цього договору № 1 та № 2 від 31.03.04 р., № 3 від 26.08.04 р., № 4 від 27.09.04 р., № 5 від 26.08.04 р., № 6 від 27.09.04 р., акт прийому-передачі № 3 від 19.02.04 р. та накладна № 388, акт прийому-передачі № 4 від 25.02.04 р. та накладна № 390, акт прийому-передачі № 5 від 02.03.04 р. та накладна № 392, акт прийому-передачі № 5/1 від 02.03.04 р. та накладна № 395, акт прийому-передачі № 6 від 10.03.04 р. та накладна № 397, акт прийому-передачі № 1 від 31.08.04 р. та накладна № 440, акт прийому-передачі № 1 від 27.09.04 р. та накладна № 444, акт прийому-передачі № 1 від 15.10.04 р. та накладна № 453, акт прийому-передачі № 2 від 01.11.04 р. та накладна № 458, акт прийому-передачі № 4 від 11.11.04 р. та накладна № 463, довідка Комерційного банку “Приватбанк” № 20-18/2711 від 14.06.05 р., банківські виписки, прості векселя згідно додаткових угод № ПР/ТРК-0498/НЮ від 13.04.04 р., № ПР/ТРК-0498/НЮ від 30.04.04 р., акти прийому-передачі векселів від 02.04.04 р. на суму 47 000,00 грн. та 3000,00 грн., які додані Позивачем до позовної заяви та містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначені документи свідчать, що Відповідач на підставі договору купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. та додаткових угод до нього отримав від Фірми вугілля та розрахувався за нього, проте станом на 11.11.04 р. у Відповідача існував борг перед Фірмою у розмірі 350 795,60 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між Фірмою та Позивачем укладено договір уступки вимоги від 17.11.04 р., відповідно до якого Позивач отримав право вимагати від Відповідача виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р., а також інші права, які передбачені чинним законодавством та забезпечують або гарантують виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідачем не надано доказів своєчасного виконання умов договору купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. щодо оплати отриманого товару (вугілля), колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що стягнення на користь Позивача з Відповідача пені в розмірі 0,1 % в сумі 199 704,24 грн. та 7 % штрафу в сумі 149 348,06 грн. за прострочення проведення оплати понад 30 днів за період з 16.06.04 р. по 14.10.04 р. є обґрунтованим.

Таким чином, встановленими є ті факти, що:

Ш          Відповідач на підставі договору купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. та додаткових угод до нього отримав від Фірми вугілля та розрахувався за нього, проте станом на 11.11.04 р. у Відповідача існував борг перед Фірмою у розмірі 350 795,60 грн.;

Ш          між Фірмою та Позивачем було укладено договір уступки вимоги від 17.11.04 р., відповідно до якого Позивач отримав право вимагати від Відповідача виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р., а також інші права, які передбачені чинним законодавством та забезпечують або гарантують виконання зобов'язання;

Ш          Відповідачем не надано доказів своєчасного виконання умов договору купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. щодо оплати отриманого товару (вугілля).

Наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем в сумі 350 795,60 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.04 р. по 01.01.05 р., складеним за участю сторін та Фірми (т. 1 а.с. 116).

З огляду вказаного акту вбачається, що в ньому сторони відобразили розрахунки, які здійснювались між ними починаючи з 01.11.04 р. і по 01.01.05 р.

Зокрема, в акті зазначені розрахунки між Фірмою та Відповідачем за поставлене вугілля, а також факт уступки Фірмою права вимоги в сумі 350 795,60 грн. Позивачу та факт погашення Відповідачем вказаної суми заборгованості Позивачу трьома траншами:

Ш          платіжним дорученням № 1335 на суму 200 000,00 грн.,

Ш          платіжним дорученням № 1413 на суму 100 000,00 грн.,

Ш          платіжним дорученням № 1488 на суму   50 795,60 грн.

Наведене також підтверджується довідкою Черкаської облпсної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 22.02.05 р. № 11-001/67-62 (т. 1 а.с. 73), згідно якій вказані грошові кошти були сплачені:

Ш          за платіжним дорученням № 1335 від 23.11.04 р.;

Ш          за платіжним дорученням № 1413 від 09.12.04 р.;

Ш          за платіжним дорученням № 1488 від 22.12.04 р.

Враховуючи викладене, дописка на вищезгаданому акті звірки про повний розрахунок Відповідача за договором № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. зроблена станом на 01.01.05 р., тобто - після погашення заборгованості перед Позивачем в сумі 350 795,60 грн. протягом листопада-грудня 2004 року.

Вказаний факт також підтверджується висновком № 1744 судово-економічної експертизи від 28.12.06 р.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 18.01.06 р. по справі № 33/134, встановленим є той факт, що Позивач отримав право вимагати від Відповідача виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р. в сумі 350 795,60 грн., а також інші права, які передбачені чинним законодавством та забезпечують або гарантують виконання зобов'язання, зокрема –3% річних за порушення строків проведення розрахунків за поставлений товар та інфляційних, як визначено в п. 3 договору уступки вимоги від 17.11.04 р. (т. 1 а.с. 31).

Відповідно до статі 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошових зобов'язань зобов'язаний заплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три процентів річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

Відповідачем були нараховані на суми простроченої заборгованості втрати від інфляції за період з березня 2004 р. по січень 2005 р. в загальній сумі 117 731,56 грн., а також 3% річних за період з 06.03.04 р. по 22.12.04 р. в загальній сумі 36 255,56 грн., всього - 153 987,12 грн.

Розрахунок вказаних сум втрат від інфляції та 3% річних судом перевірений і відповідає вимогам чинного законодавства України.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог, з урахуванням їх уточнення.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.

Господарським судом також було встановлено:

20.02.05 р. Позивачем та адвокатом Балакіним Євгеном В'ячеславовичем укладено договір №20-юр про надання адвокатом юридичних послуг, згідно п. 1.1 якого Позивач доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання в обсязі та на умовах, передбачених договором надавати юридичну допомогу по стягненню з державного підприємства "Придніпровська залізниця" трьох відсотків річних, сум від інфляції за прострочення останнім виконання грошового зобов'язання по договору купівлі-продажу №ПР/ТРК-0498/НЮ від 12.02.04 р.

За роботу, виконану адвокатом, Позивач в формі попередньої оплати в день укладення договору сплачує видатки, пов'язані із виконанням доручення, в розмірі фактичних витрат, оплати послуг адвоката та суму гонорару в розмірі 10 відсотків від суми, яка підлягає стягненню зі сторони, за рахунок якої мають бути стягнуті судові витрати по справі (п. 4.1. договору).

За надані послуги з правової допомоги Позивач сплатив адвокату Балакіну Є.В. відповідно до умов договору №20-юр від 20.02.05 р. суму в розмірі 15 398 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 01.03.05 р.

Разом з тим, Позивач не надав будь-яких доказів того, що адвокат Балакін Є.В. дійсно надавав Позивачу юридичні послуги, передбачені договором, по справі № 8/91(30/149), зокрема актів прийому-передачі наданих послуг, звітів, тощо.

Крім того, після передачі справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області адвокат Балакін Є.В. не прийняв участі в жодному судовому засіданні, представництво інтересів Позивача здійснював фактично громадянин Бобошко М.О.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Позивачем не доведено того, що витрати у розмірі 15398 грн. дійсно пов'язані з оплатою послуг адвоката Балакіна Є.В. по даній справі.

Наведене є підставою для відмови у відшкодуванні вказаних витрат.

Позивачем також надано суду докази оплати послуг експертної установи за проведення експертизи по справі в сумі 871,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Виключити Виробничо-інвестиційну фірму "Гір" (м. Черкаси) з числа третіх осіб по справі.

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, п/р № 26002000049 у ДФ АБ "Експрес-банк", МФО 306964, код 01073828) на користь Приватного підприємства "Гір і К" (18028, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50, к. 311, а/с 2558 (поштова адреса), м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, кв. 34 (юридична адреса), п/р № 26002895962240 в ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Черкаси, МФО 354013, код 33209433) суму втрат від інфляції в розмірі 117 731,56 грн., 3% річних в сумі 36 255,56 грн., витрат на оплату експертизи по справі в сумі 871,80 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 1 539,87 грн. та 118,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу, про що видати наказ.

У стягненні з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” на користь Приватного підприємства “ГІР і К” 15 398,00 грн. судових витрат з оплати послуг адвоката відмовити.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін