Постанова

від 27.03.2007 по справі а37/85-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А37/85-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.03.07р.

Справа № А37/85-07

за позовом  Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Інженер", м.Нікополь 

до  Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області 

про скасування податкових повідомлень-рішень             

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від  позивача:   Лиханський В.О. дов. від 22.02.2007 р.

Від відповідача:  Сагарьова О.В. дов 25 від 02.02.2007 року 

            На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства  України в судовому засіданні оголошена  вступна та резолютивна частина постанови

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Інженер" (далі - позивач) звернулося з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області  (далі –відповідач) і з урахуванням доповнень від 16.032007року вих.№38 до адміністративного позову просить суд визнати протиправними  і скасувати податкові повідомлення –рішення відповідача від 08.11.2006 року  за № 0000242307/2/42887 та № 0000252307/2/42886.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач неправомірно визначив заниження валового доходу і заниження податку на прибуток, а також заниження податку на додану вартість за операціями, в яких позивач розрахувався за придбаний товар векселями, які ним видані і погашені третій особі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що за наведеними спірними операціями позивач в ході перевірки не дав доказів того, що індосамент виданих ним векселів  відповідає вимогам законодавства, а саме відсутній борг між векселеотримувачем та придбавачем векселю. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивач за придбаний товар фактично не розрахувався, тому його валовий дохід підлягає збільшенню, а також підлягають збільшенню податкові зобов'язання з ПДВ внаслідок зміни компенсації за придбаний товар. Крім того, відповідач вказує на те, продавець спірного товару не надавав звітності з ІІ кварталу 2005року і станом на 16.05.2006року знятий з обліку як платник податків у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд -

УХВАЛИВ:

На підставі акту від 10.07.2006року  №1223/237.24612593 „Про результати виїзної планово перевірки ПП ВКФ „Інженер” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005року по 31.03.2006року” відповідачем видані податкові повідомлення –рішення відповідача від 08.11.2006 року  №0000242307/2/42887, яким донараховано податок на прибуток на суму 134970,0грн. та застосовані штрафні санкції на суму 67485,0грн. та від 08.112006року №0000252307/2/42886, яким донараховано податок на додану вартість на суму 107795,32грн. та застосовані штрафні санкції на суму 53897,66грн.

Донарахування вказаних платежів згідно із зазначеним актом перевірки пов'язується з наступними обставинами.

ПП ВКФ „Інженер” (покупець) закуповувало  запасні частини та комплектуючих для гусенично-тракторної техніки в асортименті  у ТОВ „Укртехносервіс” (продавець) згідно  договорів  купівлі-продажу на 2004 рік - № 07 від 15.03.2004 року та на 2005 рік - № 07 від 10.03.2005 року.

Згідно договору  № 07 від 15.03.2004 року ПП ВКФ „Інженер”  отримало від ТОВ „Укртехносервіс” запасні частини  на загальну суму  3328592,65 грн.

Отриманий ПП ВКФ „Інженер” товар було оплачений  грошовими коштами на розрахунковий  рахунок ТОВ „Укртехносервіс”  на загальну суму –2173000,00 грн.,  частково сума грошових зобов'язань позивача  була погашена на суму 910740,90грн. та на суму 150925,16 грн.шляхом проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог між ПП ВКФ „Інженер” та ТОВ „Укртехносервіс”  відносно виконання укладених між ними договорів  № 07 від 15.03.2004 року та  № 10 від 17.03.2004 року, а також договорів  № 07 від 15.03.2004 року та  № 05 від 28.01.2005 року відповідно.

На решту заборгованості позивач за отриманий товар  від  ТОВ „Укртехносервіс” в сумі 93926,59 грн., у тому числі  ПДВ –15654,43 грн. ПП ВКФ „Інженер” було надано ТОВ „Укртехносервіс” простий  вексель  за № 65305299780100 від 07.04.2005 року ( в якому  векселедавець виступає ПП ВКФ „Інженер”) номінальною вартістю  - 93926,59 грн.,  з терміном дії по пред'явленню.

07.04.2005 року між ПП ВКФ „Інженер”  та ТОВ  „Укртехносервіс”  було укладено кінцевий акт звірки розрахунків, згідно з яким підприємства не мають  друг перед другом зобов'язань по вищезазначеним договорам поставки запчастин.

Виданий позивачем вексель № 65305299780100 було пред'явлено  емітенту  до сплати  ТОВ „Холдинг Центр” згідно акту  пред'явлення  векселя до платежу від 27.04.205 року  і сплачено  ПП ВКФ „Інженер” у квітні  2005 року на розрахунковий рахунок  ТОВ „Холдинг Центр” платіжним дорученням  № 170 від 27.04.2005 року  на суму –93926,59грн.

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що у 2005 році згідно договору  № 07 від 10.03.2005 року ПП ВКФ „Інженер” отримало  від ТОВ „Укртехносервіс” запасні частини на загальну суму 553 925,45 грн.

Також у квітні  2005 року між    ПП ВКФ „Інженер” і ТОВ „Укртехносервіс” було складено акт звірки розрахунків від 06.04.2005 року , стосовно якого ПП ВКФ „Інженер” заборгувало за  отримані запчастини (10.03.2005 року) по договору  № 07 від 11.03.205 року ТОВ „Укртехносервіс”  - 553925,45 грн.

07.04.2005 року ПП ВКФ „Інженер” було надано ТОВ „Укртехносервіс” простих векселів ( в яких векселедавців виступає ПП ВКФ „Інженер”)  загальною номінальною вартістю -  553 925,45 грн, з терміном дії по пред'явленню в т.ч.

- простий вексель № 65305299780101 від 07.04.2005 року –110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780102 від 07.04.2005 року –110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780104 від 07.04.2005 року –110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780106 від 07.04.2005 року –110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780107 від 07.04.2005 року –113 925,45 грн.;

Після отримання  векселів  між  підприємствами  було складено акт звірки  розрахунків від 07.04.2005 року  на суму –553 925,45 грн.,  згідно якого підприємства  не мають  одне перед одним  зобов'язань по вищезазначеним  договорам  поставки  запчастин.

Таким чином, між підприємствами  було проведено безгрошову  розрахункову  операцію  за отримані  товари (10.03.2005 року) у сумі –553 925,45 грн. по договору  № 07 від 10.03.2005 року шляхом видачі векселів на суму –553 925,45 грн., у тому числі  ПДВ –92 320,91 грн.

Станом на 01.12.2005 року вище  перелічені векселі  були пред'явлені  до сплати і сплачені  підприємству ТОВ „Холдинг Центр”. Зокрема, дані векселі  було пред'явлено емітенту до сплати ТОВ „Холдинг Центр” згідно актів  пред'явлення векселів  до платежу від 23.05.2005 року на суму –220 00,00 г7рн.; від 30.05.2005 року  на суму –110 000,00 грн. та 28.11.2005 року на суму –223 925,45 грн. і сплачено ПП ВКФ „Інженер” у травні  та листопаді 2005 року  на розрахунковий рахунок  ТОВ „Холдинг Центр” в повному обсязі на суму –553 925,45 грн.

В ході проведення перевірки  Нікопольською ОДПІ в адресу ПП ВКФ „Інженер” було направлено лист № 38317/10/23-722 від 02.10.2005рку  з проханням  надати докази, що ТОВ „Холдінг Центр” є належним  утримувачем векселів  ПП ВКФ „Інженер”. Станом на 03.10.2006 року відповідь та документи до Нікопольської ОДПІ не надані. Так як, в ході  проведення  перевірки  не надані перевірені  документи, що складені  належним чином, тобто  відсутні первині документи на паперових носіях, тому ПП ВКФ „Інженер” не має належним чином  оформлення  доказів  підтвердження   проведення компенсації за отримані ТМЦ від проведених вищевказаних операцій.

У зв'язку з наведеним відповідач зробив висновок, що  ПП ВКФ „Інженер” не доведена  наявність боргу   між ТОВ „Укртехносервіс”  та ТОВ „Холдінг центр”, тобто  не має  відповідних доказів,  чим порушено  п. 1  та п. 2 ст. 9  Закону України „ Про бухгалтерський   облік  та фінансову  звітність  в Україні”, п. 2 Інструкції про порядок  реєстрації виданих,  повернених  і використаних  довіреностей  на  одержання  цінностей, затвердженої наказом  Міністерства фінансів  України від 16.05.1996 року  та ст. 4 Закону України  „Про обіг векселів в Україні”.

Таким чином,  на розрахунковий рахунок ТОВ „Укртехносервіс” грошові кошти за відвантаження  запчастин  по договорам  № 07 від 15.03.2004 року ( в частині –93 926,59 грн) та № 07 від 10.03.2005 року в ( частині –553 925,45 грн) від ПП ВКФ „Інженер” не надходили, так  як відстрочення платежу через видачу векселю у подальшому першим не пред'являлися до платежу другому, що дає змогу стверджувати про проведення у квітні місяці 2005 року  між ПП ВКФ „Інженер” і ТОВ „Укртехносервіс” розрахунків за товар, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Згідно даних АІС  „Облік платників”, АІС  „Облік податків і платежів” ТОВ „Укртехносервіс” не надав звітів до органів податкової служби з 2 кварталу 2005 року. Крім того, станом на 16.05.2006 року   ТОВ „Укртехносервіс” знято з обліку платника  податків в зв'язку з визнанням банкрутом.

Таким чином, за висновком відповідача,   в порушення вимог:

п. 3.1 ст. З Закону України „ Про оподаткування  прибутку підприємств„ підприємством  занижено  валовий доход на суму  безоплатно отриманих запчастин від ТОВ „Укртехносервіс” у 2 кварталі  2005 року   у розмірі 539 876,70 грн, що призвело до заниження податку на прибуток  за 2 квартал 2005 року на суму  134969,18 грн.;

абзац „б” п/п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”  підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2005 року у сумі –107 975,34 грн.

Суд вважає вказані висновки відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Виконання позивачем та ТОВ „Укртехносервіс” вищевказаних договорів, а також розрахунки векселями та їх погашення підтверджується матеріалами справи, у вигляді договорів, додаткових угод до них, податковими накладними, рахунками, накладними, товарно-транспортним накладними, витягом з бухгалтерського обліку, актами звірки розрахунків, актами взаємозаліку, актами прийому-передачі векселів та векселями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до частин першої та третьої ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо  проведення  розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу  за  векселем.  

Як свідчать матеріали позивач факт грошового боргу позивача за придбаний від ТОВ „Укртехносервіс” товар підтверджується матеріалами справи, встановлено актом перевірки та не заперечується сторонами по справі. Можливість розрахунку за приданий товар векселями також передбачена укладеними між позивачем та цим підприємством умовами договорів. Таким чином, позивач правомірно розрахувався за придбаний товар векселями і його зобов'язання щодо компенсації вартості  товару припинилися.

У зв'язку з цим, висновки відповідача про часткове безоплатне отримання вказаного товару в розумінні Закону України „Про податок на прибуток” (п.1.23 ст.1 цього Закону), а також зміна компенсації за нього  в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість” (п.4.5 цього Закону) не підтверджується матеріалами справи та не узгоджується з наведеним законодавством.

Посилання відповідача на те, що продавець товару ТОВ „Укртехносервіс” не надавав з ІІ кварталу 2005року податкової звітності та   станом на 16.05.2006року знятий  з податкового обліку у зв'язку банкрутством, суд вважає необґрунтованим, оскільки наведені обставини не спростовують факт проведення між цим підприємством та позивачем спірних операцій, їх відповідність нормам чинного законодавства підтверджується обставинами справи, а укладені між ними договори, на підставі яких зроблені спірні операції, не визнавалися нікчемними або недійсними.

Також суд визнає неправомірним посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів наявності боргу між ТОВ ”Укртехносервіс” та   ТОВ „Холдінг центр” щодо передачі векселів, оскільки це не є обов'язком позивача, оскільки стосується  взаємовідносин між іншими суб'єктами господарювання, а крім того, це не узгоджується із Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції,  із Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі,  та Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі". Наведеними нормативно-правовими актами, а також Законом України „Про обіг векселів в Україні”  не передбачено обов'язок емітента векселю засвідчуватися в наявності підстав для здійснення індосаменту між векселеотримувачем та придбавачем цього векселю.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, такими, що узгоджуються з чинним законодавством, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу Адміністративного Кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.11.2006 року №№ 0000242307/2/42887 та 0000252307/2/42886, винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Інженер”  (53219, М.ніекополь, вул.Шевченка,162, кв.11, код ЄДРПОУ 24612593, п/р 26003156351081 в НФ Приватбанк МФО 395891) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                              Н.Б.Кеся

Постанову підписано у повному обсязі 16.04.2007року