Справа № 372/572/16-к
Провадження № 1-кп-58/16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015110230000724 від 02.07.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка, Обухівського району, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
02.07.2015 року приблизно 15 год. 30 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи таємно, шляхом вільного доступу, приїхав на належному йому автомобілі марки ГАЗ-САЗ 3507, д.н.з. НОМЕР_1 , на територію цукрового заводу, який на даний час не функціонує, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, 3, та належить ТОВ «Міжрегіональний факторинговий союз» (ЄДРПОУ 33830623), де реалізуючи свій злочинний намір, завантажив до кузова вказаного автомобіля будівельну цеглу у кількості 873 штуки, яка знаходилася на території вказаного цукрового заводу внаслідок часткового руйнування складського приміщення, а саме: 346 цілих цеглин, вартість однієї з яких, згідно з висновком експерта № 8-04/446 від 03.12.2015, становить 1,97 грн., та 527 пошкоджених цеглин, вартість однієї з яких, згідно з висновком експерта № 8-04/446 від 03.12.2015, становить 0,88 грн. на загальну суму 1145,38 грн. Дану цеглу ОСОБА_4 хотів в подальшому вивезти з території цукрового заводу, проте, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений директором Приватного підприємства «Сіріус 2009», який здійснює централізовану охорону території Григорівського цукрового заводу на підставі договору на надання послуг по охороні об`єкту № 01/01-15 від 31.12.2014.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що 02.07.2015 року він приїхав на територію цукрового заводу та завантажив до кузова автомобіля будівельну цеглу, яку в подальшому хотів вивезти з території заводу, але його зупинила охорона. Про скоєне щиро кається, просив суворо не карати.
Представник потерпілого до суду не з`явилась, подала заяву, в якій просила справу слухати за її відсутністю, претензій до обвинуваченого не мала.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за клопотанням прокурора та за заявою обвинуваченого, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз`яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України доведена у повному обсязі, а його умисні дії, які виразились в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, вік, посередню характеристику за місцем проживання, інші обставини, що характеризують його особу і вважає за необхідне обрати покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судово- товарознавчої експертизи в розмірі 368 грн. 28 коп. на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
СуддяОСОБА_1
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2016 |
Оприлюднено | 10.03.2023 |
Номер документу | 56314629 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Обухівський районний суд Київської області
Болобан В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні