Ухвала

від 04.03.2016 по справі 686/5381/16-к

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5381/16-к

УХВАЛА

04 березня 2016 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання останнього про арешт майна у кримінальному провадженні №42016240000000032,

встановив:

04 березня 2016 року прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 , а саме земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 6825087300:03:017:0083, що розташована на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Як зазначено в клопотанні, слідчим відділом прокуратури Хмельницької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016240000000032, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2, ч.5 ст.27, ч3 ст.369-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що восени 2015 року ОСОБА_5 звернулась до головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_6 з приводу передачі їй та членам її родини у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Жищинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Останній, вислухавши ОСОБА_5 , бажаючи одержати неправомірну вигоду, вказав, що за допомогу в одержанні та в прийнятті такого рішення керівником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, необхідно надати неправомірну вигоду. З цією метою, боячись бути викритим у вчинення злочину, ОСОБА_6 надав їй телефон посередника ОСОБА_4 , який вкаже ОСОБА_5 усі подальші дії.

Під час зустрічі наприкінці 2015 року у м.Хмельницькому ОСОБА_4 , сприяючи ОСОБА_6 у вчинені злочину, поставив ОСОБА_5 вимогу ОСОБА_6 дати останньому через нього неправомірну вимогу з розрахунку 16000 грн. за одну земельну ділянку площею 2 га, а загалом за 4 земельні ділянки 64000 гривень, за прийняття виконувачем обов`язки Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_7 рішення про передачу у власність 4-х земельних ділянок на території Жищинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області у власність для ведення особистого селянського господарства

ОСОБА_5 , вислухавши ОСОБА_4 , змушена була погодитись з цими вимогами. Надалі, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_5 звернутись із заявами в Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області давши їй зразки бланків заяв.

Наприкінці 2015 року ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись в Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами про передачу у власність 4-х земельних ділянок на території Жищинецької сільської ради Городоцького району для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, під час особистої зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , останній, бажаючи одержання неправомірної вигоди, запевнив її, що за одержану суму неправомірної вигоди вплине на прийняття керівником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області рішення про передачу вищевказаних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Продовжуючи свої протиправні дії, боячись бути викритим у вчиненні злочину ОСОБА_6 вказав ОСОБА_5 , що гроші в сумі 64000 грн., необхідно передати йому через посередника ОСОБА_4 .

Під час чергової телефонної розмови 19.02.2016 р. ОСОБА_4 , діючи узгоджено та сприяючи ОСОБА_6 у вчиненні злочину, вказав ОСОБА_5 передати через нього ОСОБА_6 першу частину суми неправомірної вигоди 23.02.2016 р., з чим та погодилась.

23.02.2016 р. близько 17 год. ОСОБА_5 зустрілась із ОСОБА_6 біля адмінбудівлі Головного Управління Держгеокадастру в Хмельницькій області по вул. Інститутській у м. Хмельницькому. ОСОБА_6 , на прохання ОСОБА_11 , зателефонував ОСОБА_4 та попросив його прибути до ОСОБА_5 . Того ж дня ОСОБА_4 близько 17 год. 20 хв., під час зустрічі із ОСОБА_5 , надав їй підписати розроблену проектну документацію на земельні ділянки, та отримав для ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в сумі 20000 грн. При цьому ОСОБА_5 домовилась з ОСОБА_4 , що решта неправомірної вигоди в сумі 44000 грн. передасть пізніше після зібрання необхідної суми.

Продовжуючи свої протиправні дії, 01.03.2016 р. ОСОБА_4 , сприяючи ОСОБА_6 у вчиненні злочину, близько 15 год. 30 хв., під час зустрічі із ОСОБА_5 по вул.Інститутській у м.Хмельницькому у салоні керованого ОСОБА_5 автомобіля марки «Опель Омега», повідомив про прийняття Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області рішень про передачу 2-х земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та одержав для ОСОБА_6 решту неправомірної вимоги в сумі 44000 грн., які ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 поклала йому у середину сумки.

Одержавши для ОСОБА_6 неправомірну вигоду, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_5 , що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області будуть прийняті рішення про передачу у власність ще 2-х земельних ділянок на території Жищинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства.

01 березня 2016 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

02 березня 2016 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369-2 КК України.

03 березня 2016 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ОСОБА_4 на праві власності перебуває земельна ділянка, площею 0,1 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6825087300:03:017:0083, що розташована на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

З метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 , а саме належної йому на праві власності земельної ділянки, та щоб унеможливити будь-яке її відчуження підозрюваним чи за його дорученням іншими особами вказаного майна, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на зазначену земельну ділянку.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку прокурора, який його підтримав, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10).

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч ч.5 ст. 27, ч.3 ст.369-2 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна та із спеціальною конфіскацією.

Згідно з ст.170-173 КПК України є правові підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його збереження для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, в зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,-

ухвалив:

Клопотання прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме на земельну ділянку, площею 0,1 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6825087300:03:017:0083, розташовану на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець мана, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя