Рішення

від 22.01.2007 по справі 20/18/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/18/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.07                                                                                        Справа №  20/18/07

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон”, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе

про стягнення суми 25623, 03 грн.

                                                                                                        Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Перебейнос Д.М. (довіреність № 210 від 11.12.2006р.);

Від відповідача –не з'явився

                                                        СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за поставлену  продукцію за договором № 101 від 01.01.2006р. з урахуванням пені, в розмірі 25623,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2006р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/18/07,  судове засідання  призначено на 22.01.2007р.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 22.01.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує  позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору, ст.ст.173,174 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав письмовий відзив, в якому визнає суму боргу у розмірі 24341,91грн. Зазначає, що гарантійним листом №214 від 21.09.2006р. зобов'язався сплатити кошти до 15.10.2006р., однак, зважаючи на тяжке фінансове становище підприємства, вчасно взяті зобов'язання не виконав. Просить відстрочити виконання зобов'язання до кінця березня 2007р., справу  розглянути без участі представника.  

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.  

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          01.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еталон” (покупець, відповідач) був укладений договір № 101, за яким   постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити продукцію, вказану в накладних. Вид продукції: запасні частини до автотракторної техніки.

          Відповідно до п.п.1.2 договору загальна сума договору орієнтовно становить 50000,00 грн.  

Згідно з п. 4.1. покупець забезпечує 100% оплату за поставлену продукцію до 25-го числа поточного місяця. Оплата провадиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою виконання покупцем зобов'язання  є дата зарахування грошових надходжень на рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.1 договору  за просрочку  в оплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2,5 % від просроченої в оплаті суми за кожен день просрочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як свідчать матеріали справи, на виконання  умов договору позивач поставив відповідачу по накладним 01.07.2006р., 11.07.2006р., 13.07.2006р., 14.07.2006р., 15.07.2006р., 21.07.2006р. запасні частини на загальну суму 36941,91 грн. Відповідач частково сплатив борг –11.07.2006р. у розмірі-4600,00 грн., 21.07.2006р. у розмірі 3000,00 грн., 27.07.2006р. у розмірі –5000.00 грн.

21.09.2006р. та 16.11.2006р на адресу відповідача була направлена претензії щодо сплати поставленої продукції.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач не сплатив суму боргу.  Внаслідок чого, у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію в сумі 24341, 91  грн.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми 24341, 91 грн. основного боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон” на користь позивача основного боргу у сумі 24341,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1281,12 грн.

Згідно з ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за прострочку в оплаті покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2,5  відсотків від простроченої суми за кожен день прострочки оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.   

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, пеня в сумі 1281,12   грн.  розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його  неправильних дій.

Клопотання про надання відстрочки виконання рішення відхилено як необґрунтоване.

           Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити повністю.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе,  вул. Шкільна 42, п/р 260031039  в ЗОД АППБ “Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 23786718 )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя” (69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова, 7, п/р 260041935 в АППБ “Аваль” м.Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 24512443) суму 24341 грн. 91 коп. основного боргу,  суму 1281 грн. 12 коп. пені, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 10.04. 2007 р.