Рішення

від 04.04.2007 по справі 7/63/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/63/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.07                                                                                        Справа №  7/63/07

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач      Приватне підприємство “Електрокомплект”, м. Київ.

Відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю “Елком”, м. Запоріжжя.   

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача       Есаулов М.В., дов. № 230/01/03 від 01.09.2006р.

Відповідач     Кравцов О.В., протокол № 1 від 12.09.2000р.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 6694рн.75коп. заборгованості за договором поставки № 7-04 від 26.01.2006р., яка складається з 5559 грн. 80 коп. основного боргу, 543 грн. 74 коп. суми пені, 103 грн.88коп.  штрафних санкцій за користування  чужими коштами,  487 грн. 33 коп. суми індексу інфляції.

Позивач обґрунтував свої вимоги договором поставки №7-04 від 26.01.2006р., ст.193 ГК України,  ст.ст.  14, 525, 526,   610 ЦК України.           

Ухвалою суду від 20.02.2007р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 20.02.2007р. В судовому засіданні оголошувалась перерва, для надання позивачу додаткової можливості уточнити позовні вимоги.  Судовий процес завершено 04.04.2007р. оголошенням, в присутності представників позивача, вступної та резолютивної частин рішення.

В судовому засіданні 19.03.2007р., представником позивача, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості, надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5894 грн. 75 коп.  

Заява прийнята судом до розгляду.

В продовженому 04.04.2007р.  судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення та формулюння (щодо 3% річних) позовних вимог, зменшивши суму позову до 5794 грн. 76 коп., яка складається  з 4759 грн. 80 коп. основного боргу, 564 грн. 31 коп. пені, 487 грн. 33 коп. суми індексу інфляції, 163 грн. 32 коп. суми 3 % річних.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 5794 грн. 76 коп.   

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги, але відповідач без поважних причин не надав суду належних пояснень (відзиву) і документальних доказів в  обґрунтування своїх заперечень.  

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.    

За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:              

                   26 січня 2006 року між приватним підприємством «Електрокомплект» (надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елком»(надалі - відповідач) було укладено Договір № 7-04 (далі - Договір).

                 Згідно п. 1.1 договору, позивач (як продавець) зобов'язався передати товар у власність відповідача (як покупця), а останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар у строки та на умовах, встановлених договором № 7-04.

                  Відповідно до п. 1.1 договору, позивач та відповідач здійснювали узгодження асортименту товару, його кількості та ціну у рахунках-фактурах, виставлених згідно   договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

               Сторонами узгоджувався асортимент, ціна та кількість щодо кожної окремої партії товару шляхом складання рахунків-фактур. Узгодження, поставка, фактичне отримання та оплата товару, переданого за кожною окремою партією відповідала умовам договору та чинному законодавству.                  

                На виконання умов договору сторони в рахунку-фактурі (СФ) ЗА-0000616 від 10.04.2006 р. узгодили умови поставки партії товару на суму 11 783 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 02 копійки (в т.ч. ПДВ).

               Згідно з чим позивач  поставив відповідачу товар на загальну суму  11783 грн. 02  коп.,   що підтверджується накладною (РН) ЗА-0000566 від 27.04.2006 р. (копія долучена до матеріалів справи).

             Факт отримання товару підтверджується довіреністю відповідача серія ЯГЕ № 928646 від 27.04.2006 року на отримання товарно-матеріальних цінностей (копія додається) та податковою  накладною  (НН)  ЗА-0000531/5 від 27.04.2006 року  (копія додається).

              Згідно п. 2.3 договору № 7-04, відповідач повинен оплатити вартість товару не пізніше 7 (семи) календарних днів після отримання продукції, тобто до 04.05.2006 року.

              Відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання, частково оплативши отриману продукцію, що підтверджується банківськими виписками БВ ЕК-0000170 від 12.05.2006р., БВ ЕК-0000178 від 18.05.2006р., БВ ЕК-0000190 від 26.05.2006р„ БВ ЕК-0000194 від 30.05.2006р., БВ ЕК-0000223 від 21.06.2006 року (копії додаються).

       Документальних доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

        Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

      Доказів сплати борги відповідач суду не надав.

           Таким чином, згідно з наданими уточненнями позовних вимог, сума  заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар по договору від 26.01.2006р. складає 4759грн. 80коп., підтверджена матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

           Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно до п. 5.2 договору № 7-04, у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.  

         Таким чином,  на підставі п. 5.2  договору, позивачем відповідачу за неналежне виконання договірних зобов'язань нарахована сума пені в розмірі 564 грн. 31 коп.  

        Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.  

         Згідно проведеного перерахунку суми пені з урахування вимог законодавства, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню, складає 543 грн. 62 коп.  

          В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як  необґрунтованій.

         Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, складає 163грн.32 коп. та сума індексу інфляції складає  487грн. 33коп., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

      З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

      Судові витрати слід  покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526,  625  ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49,  82, 84, 85 ГПК України, суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елком”, 69093, м.Запоріжжя,  вул. Руставі, 5 кв. 208 (р/р 26004323001 в АБ “Металург”, МФО 313582,  ЕДРПОУ 23393166) на користь Приватного підприємства “Електрокомплект”, 04073, м.Київ,  вул.Сиренька, 28/2 (р/р 26009010559441 у КМФ АКБ “укрсоцбанк”, МФО 322012, ЕДРПОУ 30783141) 4759 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп.  основного боргу,  543 (п'ятсот сорок три) грн. 62 коп. суми пені, 163 (сто шістдесят три) грн. 32 коп. 3% річних, 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 33 коп. суми індексу інфляції,  102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

В решті позову відмовити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення “10” квітня 2007р.                      

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева