Рішення

від 12.03.2007 по справі 5/3-60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/3-60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2007 р.Справа № 5/3-60

Господарський суд Тернопільської області

у складі          

розглянув справу      

за позовом  Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"   в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вул. С.Качали, 5, м.Тернопіль  

до   Приватного підприємства "Богема" вул. Зелена, 13/3, м. Чортків, Тернопільської області, 48500

за участю представників від:

позивача: Грицик А.П.- нач. сектору (дов. від 16.10.2006р.)

відповідача: не з'явився

Суть справи:  

         Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" звернувся в господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Богема" про звернення стягнення 24431грн.93коп. на заставлене майно:автомобіль ВАЗ 21102. 2004 року випуску, кузов (VIN) XTA 21102040721140, реєстраційний № ВО 3993 АА, зареєстрований МРЕВ м.Чорткова 06 серпня 2004 року, свідоцтво про реєстрацію  ТЗ серії ТЕІ №085982, із них: 17748грн.00коп. заборгованості по кредиту згідно договору кредиту №770/9-159 від 10.08.2004р., 3568грн.33коп. нарахованих відсотків за користування кредитом, 3115грн.60коп. пені за прострочення строків сплати кредиту.

       Відповідач  відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною відповідачем в укладеному між сторонами кредитному договорі №770/9-159 від 10.08.2004р., а також вказаній в довідці про включення відповідача до ЄДРПОУ від 24.01.2007р. №31-83).

       Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

         На виконання укладеного між сторонами 10.08.2004р. договору кредиту №770/9-159, (далі - договір), Кредитор (позивач по справі) надав Позичальнику (відповідачу по справі) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 33700грн.00коп. (далі - кредит), зі сплатою 22% відсотків річних та комісій, у розмірі та порядку, визначених Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 додоговору, який є невід'ємною частиною договору, з погашенням суми основної заборгованості згідно графіку, зазначеного в п.1.1 договору. Кінцевий терміном повернення кредиту до 03.08.2007р. (п.1.1. договору).

         Відповідач згідно до умов договору прийняв на себе зобов'язання (п.п. 3.3.6., 3.3.7. договору) повернути Кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п.1.1. договору, а саме: в період з 20.09.2004р. по 20.07.2007р. - до 20-го числа кожного місяця 936грн.00коп., до 03.08.2007р. –940грн.00коп., та сплачувати проценти за користування кредитом  в розмірі, передбаченому п.1.1. договору в порядку, визначеному п.п. 2.6., 2.8., 2.9., 2.11 цього договору, при цьому сплата процентів здійснюється у валюті кредиту не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, а у випадку, якщо 20 число місяц є неробочим днем, то –у попередній робочий день (п.2.6. договору).

        Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

        10.08.2004 року між сторонами, у відповідності до п.1.3. договору для забезпечення виконанання договірних зобов'язань відповідачем, укладено договір застави майна №770/14-107, (далі –договір застави), предметом якого є  транспортний засіб ВАЗ 21101, випуску 2004 року, (VIN) XTA2110204721140, державний номерний знак ВО3993АА, зареєстрований МРЕВ м. Чортків 06.08.2004р.,  що наленжить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ №085982, виданого МРЕВ м.Чортків УДАІ МВС України в Тернопільській області 06.08.2004р., заставною вартістю 29498грн.00коп., і знаходиться за адресою: м. Чортків, вул.Зелена, 13.

        Пунктом 1.3. договору застави сторони визначили суть та розмір забазпечених заставою зобов'язань: виконання Заставодавцем (відповідачем по справі) перед Заставодержателем (позивачем по справі) зобов'язань: серед яких, зокрема, повернення кредиту в розмірі 33700грн.00коп. зі сплатою 22 проценти річних, сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту.

          Згідно п.4.1. договору застави право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог, відповідно до договору кредиту, виникає у Заставодержателя (позивача по справі) у випадках, обумовлених положеннями договору кредиту, договору застави та приписів норм чинного законодавства України, зокрема, у відповідності до п.п. 2.4.3., 2.4.9. договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем (відповідачем по справі) зобов'язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані, достроково  звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання Заставодавцем (відповідачем по справі) зобов'язань, передбачених договором кредиту (в тому числі в разі несвоєчасного погашення процентів).

           Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

           Умовами договору (п.3.2.7.) передбачено, що позивач має право звернути стягнення на засоби забезпечення зобов'язань за кредитом у разі неповернення Позичальником кредиту або його частини, визначених п.1.1. цього договору, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього договору.

           У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

          Позивач стверджує, що починаючи з 20 лютого 2006 року відповідач порушив прийняті на себе згідно договору зобов”язання, повністю припинивши сплату основної суми кредиту згідно п.1.1. договору та  процентів за користування кредитними коштами, заборгувавши станом на 25.12.2006р. по кредиту - 17748грн.00коп., по відсотках - 3568грн.33коп.

         Невиконання зобов'язань Позичальником по сплаті основної суми кредиту та процентів станом на 07.03.2006 р. тягне за собою наслідки, предбачені п. 4.4. договору, згідно якого сторони передбачили, що у разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2.-3.3.18 цього договору, протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно Позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактично час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції ( п.4.4. договору).

           Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 17748грн.00коп. по сплаті суми кредиту та  3568рн.33коп.  по нарахованих процентах за користування кредитом.    

           Крім того, враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України,  зобов'язання  повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки були порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.2) з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано, у вигляді сплати пені за період з 07.03.2006р. по 07.09.2006р. за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1612грн.39коп.

         Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що Позичальник: Приватне підприємство „Богема” належним чином не виконало взяті на себе згідно з договором кредиту №770/9-159 від 10.08.2004р. зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування  ним, а також не сплатило передбачену договоором пеню за несвоєчасне повернення кредиту, а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом  звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 1.3.1. договору кредиту та п. 1.1.1. договору застави  майна № 770/14-107 від 10.08.2004 року.

           При таких обставинах позов в частині звернення стягнення на заставлене майно 17748грн.00коп. заборгованості по кредиту згідно договору кредиту №770/9-159 від 10.08.2004р., 3568грн.33коп. нарахованих відсотків за користування кредитом, 1612грн.39коп. пені за прострочення строків сплати кредиту підлягає  задоволенню як обгрунтовано заявлений і не оспорений відповідачем.  

Позов в частині стягнення 1503грн.21коп. пені (нарахованої за період з 08.09.2006р. по 25.12.2006р.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає, оскільки в цій частині пеня нарахована без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.          

           Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49  ГПК України, покладаються  на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

   Враховуючи викладене та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

                                                            В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.          

2.          Звернути стягнення 22928грн.72коп. із них 17748грн.00коп. заборгованості по кредиту згідно договору кредиту №770/9-159 від 10.08.2004р., 3568грн.33коп. нарахованих відсотків за користування кредитом, 1612грн.39коп. пені за прострочення строків сплати кредиту  на заставлене згідно договору застави майна №770/14-107 від 10 серпня 2004р майно: транспортний засіб ВАЗ 21101, випуску 2004 року, (VIN) XTA 21102040721140, державний номерний знак ВО3993АА, зареєстрований МРЕВ м. Чортків 06.08.2004р, що належить Приватному підприємству "Богема", вул. Зелена, 13/3, м. Чортків, Тернопільської області, (код 31274694) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ №085982, виданого МРЕВ м.Чортків УДАІ МВС України в Тернопільській області 06.08.2004р. - на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"   в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вул. С.Качали, 5, м.Тернопіль, код 09338019.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Богема", вул. Зелена, 13/3, м. Чортків, Тернопільської області, код 31274694, на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"   в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вул. С.Качали, 5, м.Тернопіль,  код 09338019 –229грн.29коп. витрат по сплаті державного мита, 110грн.74коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

      На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”

Суддя