Постанова

від 03.03.2016 по справі 826/18450/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2016 року № 826/18450/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ (далі - позивач) до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - відповідач -1), Державної інспекції України з питань праці та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України щодо відмови в переоформлені дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011;

- зобов'язати Державну службу України з питань праці переоформити публічному акціонерному товариству ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ (ідентифікаційний код юридичної особи 05508186, місце знаходження: Донецька область, місто Добропілля, вул. Київська, будинок 1) дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України всупереч чинному законодавству фактично відмовила у переоформлені дозволу №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011 на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Представник Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України проти позову заперечив. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач - 1 вказав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місце розташування публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ відноситься до території, на якій Державна служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та її територіальні підрозділи не здійснюють своїх повноважень.

Відповідач - 2 проти позову заперечив.

В судовому засіданні, призначеному на 25.02.2016 року, судом з урахуванням думки представників сторін ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ є: 85000, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Київська, будинок 1.

Попередньою юридичною адресою публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ була Донецька область, місто Кіровське.

У зв'язку зі зміною свого місця знаходження позивач 09.06.2015 подав до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України заяву про переоформлення дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011 (далі - дозвіл) з документами визначеними п. 8 ст. 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Листом №3524/0/11-06/6/15 від 25.06.2015 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України повідомила заявника про відмову у переоформлені дозволу, посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення .

Позивач вважає відмову у переоформлені дозволу протиправною, оскільки остання суперечить чинному законодавству.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні регулює Закон України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII).

Разом з цим, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначено Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV).

Так, згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 2806-IV суб'єкт господарювання має право на одержання (переоформлення, одержання дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру та подання декларацій за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об'єкта.

Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 4 1 Закону № 2806-IV).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 1 Закону № 2806-IV підставами для переоформлення документа дозвільного характеру є:

зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця;

зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.

Законом можуть бути встановлені інші підстави для переоформлення документів дозвільного характеру.

У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню.

При цьому, в силу приписів ч. 5 ст. 4 1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

В той же час, ст. 21 Закону № 2694-XII регламентовано, що підставою для відмови у переоформленні, видачі дубліката дозволу є:

подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для переоформлення, видачі дубліката дозволу згідно із встановленим законодавством вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;

зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зазначеного у дозволі.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави стверджувати, що підстави визначені Законом № 2806-IV та Законом №2694-XII є вичерпними.

Окрім того, приписи ч. 5 ст. 4 1 Закону №2806-IV містять в собі імперативну норму права щодо заборони відмови у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови у переоформлені дозволу слугувало знаходження об'єкту, який виконує роботи підвищеної небезпеки на території, де відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (далі - Розпорядження №1085-р) органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Інших підстав для відмови позивачу у переоформлені дозволу Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України в листі вих. №3524/0/11-06/6/15 від 25.06.2015 не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішення спору керується принципом законності, зокрема, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (ч. 4 ст. 9 КАС України).

При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Оцінюючи підстави для прийняття рішення про відмову у переоформлені дозволу та вищевказані правові норми суд дійшов до висновку про те, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України діяла не в порядок та спосіб визначений законом, оскільки рішення прийнято з підстав, які не передбачені законом.

Додатково суд відмітити, що розпорядження №1058-р не може нівелювати приписи Законів №2806-IV та №2694-XII, а відтак застосуванню до спірних правовідносин в даному випадку не підлягає.

Разом з цим, суд критично ставиться до посилання відповідача - 1 на ст. 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції з огляду на наступне.

Так, вказаною статтею визначено, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

З вказаного слідує, що зазначена правова норма поширює свою дію щодо тих дозвільних документів, строк який закінчився у період проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що дозвіл №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011, відносно якого публічне акціонерне товариство ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ звернулося із заявою про переоформлення на час звернення діяв, а тому посилання відповідача - 1 на ст. 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є необґрунтованими.

Водночас, не заслуговують на увагу та не підлягають оцінці доводи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в частині розбіжностей щодо місця знаходження юридичної особи та місця виконання ним робіт, оскільки останні не були підставою для відмови у переоформлені дозволу.

В контексті вищевикладеного, враховуючи те, що відповідач - 1 приймаючи рішення про відмову в переоформлені дозволу діяв не у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України щодо відмови в переоформлені дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011.

Вирішуючи спір щодо іншої частини позовних вимог суд зазначить наступне.

Так, згідно ч. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади (далі - постанова №442) утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Пунктом 5 постанови №442 установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно п.п. 30 п. 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці видає у передбачених законодавством випадках, серед іншого, дозволи на право проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №1021-р Про питання Державної служби з питань праці погоджено з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015№ 96 Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці (Офіційний вісник функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

З вказаного слідує, що суб'єктом владних повноважень, який реалізує державну політику, зокрема в частині видачі дозволів, у тому числі їх переоформлення, на право проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації є Державна служба України з питань праці.

Поряд з цим, суд вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання Державної служби України з питань праці переоформити публічному акціонерному товариству ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ (ідентифікаційний код юридичної особи 05508186, місце знаходження: Донецька область, місто Добропілля, вул. Київська, будинок 1) дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011 враховує зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді.

Вказаними Рекомендаціями визначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, на думку суду, за своєю правовою природою видача (переоформлення) дозволу проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації є дискреційними повноваженнями Державної служби України з питань праці, а тому зобов'язання відповідача вчинити дії щодо переоформлення дозволу виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на вказане, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги те, що позивач просив суд зобов'язати переоформити дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011, проте зазначені позовні вимоги виходять за межі завдань адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині з метою повного захисту прав та інтересів публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ шляхом зобов'язання Державної служби України з питань праці повторно розглянути заяву позивача про переоформлення дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі частково довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли відповідачем на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.

З урахуванням вищевказаного, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, судові витрати у розмірі 36, 54 грн. підлягають присудженню на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України щодо відмови в переоформлені дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011.

Зобов'язати Державну службу України з питань праці повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ від 09.06.2015 про переоформлення дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2627.11.30-10.10.1 від 24.06.2011.

В задоволені решти позовних вимог публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ відмовити.

Судові витрати у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. присудити на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, б. 1, код ЄДРПОУ 05508186) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, б. 8/10, код ЄДРПОУ 37567777).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.