Рішення

від 11.03.2016 по справі 911/340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2016 р. Справа № 911/340/16

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Оцетель

про стягнення 34 460,39 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. № 3521 від 13.09.2011);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Оцетель (далі - відповідач) про стягнення 34 460,39 грн заборгованості, з яких: 26 217 грн боргу за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів, 4 767,12 грн пені та 312,45 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2016 порушено провадження у справі № 911/340/16, розгляд справи призначено на 19.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2016 розгляд справи відкладено на 11.03.2016.

01.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області повернулися копії ухвал господарського суду Київської області від 03.02.2016 та 19.02.2016, які були направлені судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Оцетель (07203, Київська обл., Іванківський район, с. Соснівка, вул. Леніна, буд. 44). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою за відмовою адресата від одержання .

Відповідно до абзацу третього пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення троку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2016 підтримав позов у повному обсязі.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 11.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Оцетель (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15, згідно якого перевізник зобов'язався надати відповідно до умов договору послуги по перевезенню вантажів (негабаритних) замовника автомобільним транспортом перевізника, а замовник - прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені договором.

Згідно п.п. 4.3., 4.4. договору ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх заявках/актах приймання-передачі наданих послуг. Розрахунок замовником перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, якщо інше не зазначено в заявці. Можлива повна або часткова передоплата.

Відповідно до п. 11.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині розрахунків - до повного проведення розрахунків.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 позивач надав відповідачу послуги з перевезення на суму 26 217 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 03.08.2015 (а.с. 14).

Крім того, позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000017 від 03.09.2015 на суму 26 217 грн (а.с. 13), який залишився неоплаченим останнім.

Гарантійним листом від 03.09.2015 (а.с. 22) відповідач гарантував позивачу оплату до 07.09.2015 боргу у сумі 26 217 грн.

Відповідач, в порушення умов п. 4.4. договору за отримані послуги з перевезення не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ Приватбанк № 9817295/5032218 від 26.02.2016 (а.с. 51), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів склав 26 217 грн, що підтверджується довідкою ПАТ Приватбанк № 9817295/5032218 від 26.02.2016 (а.с. 51).

Предметом позову є вимоги про стягнення 26 217 грн боргу за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів, 4 767,12 грн пені та 312,45 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з перевезення вантажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 позивач надав відповідачу послуги з перевезення на суму 26 217 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 03.08.2015 (а.с. 14); відповідач, в порушення умов п. 4.4. договору за отримані послуги з перевезення не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ Приватбанк № 9817295/5032218 від 26.02.2016 (а.с. 51), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів склав 26 217 грн, що підтверджується довідкою ПАТ Приватбанк № 9817295/5032218 від 26.02.2016 (а.с. 51).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 26 217 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 26 217 грн боргу за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015, позивачем за період з 03.09.2015 по 28.01.2016 нараховано 4 767,12 грн пені, зокрема: 825,84 грн за період з 03.09.2015 по 24.09.2015 на суму боргу 26 217 грн та 3 941,29 грн за період з 25.09.2015 по 28.01.2016 на суму боргу 26 217 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п. 7.3.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 24), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 03.09.2015 по 28.01.2016 загалом складає 4 835,42 грн пені, зокрема: 853,31 грн за період з 03.09.2015 по 24.09.2015 на суму боргу 26 217 грн та 3 982,11 грн за період з 25.09.2015 по 28.01.2016 на суму боргу 26 217 грн. Відтак, вимога про стягнення 4 767,12 грн пені підлягає задоволенню судом повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015, позивачем за період з 03.09.2015 по 28.01.2016 нараховано 312,45 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 3 % річних (а.с. 25), арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 03.09.2015 по 28.01.2016 становить 318,91 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 312,45 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 26 217 грн боргу за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів, 4 767,12 грн пені та 312,45 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Оцетель (07203, Київська обл., Іванківський район, с. Соснівка, вул. Леніна, буд. 44; ідентифікаційний код 39569980) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (31200, Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Драгоманова, буд. 48; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 26 217 (двадцять шість тисяч двісті сімнадцять гривень) 00 коп. боргу за надані згідно договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 02-09/15 від 02.09.2015 транспортні послуги по перевезенню вантажів, 4 767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім гривень) 12 коп. пені, 312 (триста дванадцять гривень) 45 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 14.03.2016

Суддя П.В.Горбасенко