Рішення

від 10.03.2016 по справі 915/108/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 915/108/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ-КАБЕЛЬ

45008, Волинська область, м Ковель, вул. М. Левицького,

буд. 75А, кв.3

Поштова адреса: 79054, м. Львів, а/с 5922

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

ФИРМА "ЮКЕЙ-СД"

54024, Миколаївська область, м. Миколаїв,

вул. 1-А Інгульська, буд. 1- в

Про: стягнення коштів в сумі 76550,35 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № б/н від 25.01.2016 року;

Від відповідача: ОСОБА_2, директор.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛ-КАБЕЛЬ 09.02.2016 року звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача кошти за договором купівлі-продажу № 9-п від 21.05.2015 року в сумі 76550,35 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору купівлі-продажу № 9-п від 21.05.2015 року; заявки-замовлення від 19.06.2015 року; платіжного доручення № 23 від 19.06.2015 року; видаткової накладної № РН - 0000027 від 27.07.2015 року; товарно-транспортної накладної № Р 27 від 27.07.2015 року; акту про недостачу товару № 29/07 від 29.07.2015 року; листів від 19.06.2016 року та від 27.07.2015 року; вимоги вих. № 145 від 03.08.2015 року; норм ст. 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 615, 670 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем не виконано в повному обсязі умов договору в частині щодо поставки товару відповідно до здійсненої позивачем суми передоплати.

22.02.2016 року за вх. № 3648/16 на адресу господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив № б/н від 22.02.2016 року, в якому останній позовні вимоги визнає у повному обсязі.

10.03.2016 року в судовому засіданні як представник позивача так і представник відповідача підтримали свої письмові позиції.

10.03.2016 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

21 травня 2015 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 9-п згідно з предмету якого відповідач, як продавець, зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а позивач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору товаром за цим договором є брухт та відходи кольорових металів.

Згідно з п. 2.1 договору сторони передбачили, що покупець за цим договором здійснює оплату товару в розмірі 100% його вартості не пізніше 7 календарних днів з дня отримання товару.

В пункті 3.1. договору зазначено, що поставка здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки покупця (усної або письмової, в тому числі по факсу) на поставку товару.

Відповідно до п. 3.4 договору приймання-передачі товару оформляється актом приймання із зазначенням найменування продавця, кількості та джерел походження товару. В акті повинна бути відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення товару від шкідливих речовин. На підтвердження поставки товару продавець зобов'язаний надати: акт про походження брухту кольорових металів, сертифікат походження та якості, паспорт товару, посвідчення про вибухонебезпечність брухту та відходів кольорових металів, посвідчення про дезактивацію та знешкодження від шкідливих речовин (при необхідності) .

За змістом 3.5 договору покупець зобов'язаний прийняти товар по кількості та якості в терміни та в порядку, передбачені діючим законодавством. При виявлені покупцем невідповідності товару по якості та кількості, виклик представника продавця для складання 2-х стороннього акту обов'язковий.

За умовами п.4.1 та 4.2 договору сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін; Даний договір укладено строком на 1 (один) календарний рік. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору за один місяць до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПУ України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом даного спору виступила майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача здійсненої передоплати у розмірі 76550,35 грн. за недопоставлений товар.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Документальні докази, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач надав відповідачу заявку замовлення від 19.06.2015 року на отримання товару у кількості 18,951 т. на загальну суму 1541625,00 грн. , після чого, позивач здійснив відповідачу попередню оплату в розмірі 1541625,00 грн. , про що свідчить платіжне доручення № 23 від 19.06.2015 року.

Листом № б/н від 19.06.2015 року відповідач підтвердив замовлення товару у кількості 18,951 т. на загальну суму 1541625,00 грн. та зазначив, що поставка металобрухту ДСТУ 3211 міді у кількості 18,010 т. відбудеться 27.07.2015 року.

27.07.2015 року відповідач здійснив поставку товару позивачу на загальну суму 1465113,50 грн. , про що свідчить видаткова накладна № РН - 0000027 від 27.07.2015 року.

Під час прийняття товару позивачем було виявлено недостачу товару металобрухт ДСТУ 3211 мідь у кількості 0,941 т. на загальну суму 76550,35 грн. , про що було повідомлено відповідача листом № 132 від 27.07.2015 року.

Проте, відповідач в порушення умов договору у встановлений термін для складання двостороннього акту про недостачу товару не з'явився. Тому, позивачем в односторонньому порядку 29.07.2015 року було складено акт № 29/07 про виявлення недостачі товару. Отримання вище зазначено акту відповідачем підтверджується підписом представника відповідача та печаткою товариства безпосередньо на акті про недопоставку товару.

В подальшому, 03.08.2015 р. позивач оформив вимогу № 145 до відповідача, в якій просив останнього в термін до 11.08.2015 року здійснити допоставку товару у кількості 0,941 т. на загальну суму 76550,35 грн.

Але вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Станом на теперішній час за твердженням позивача відповідач не поставив товар в кількості 0,941 т., і не повернув кошти в розмірі 76550,35 грн.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення умов договору, щодо кількості товару визначені, зокрема, ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якими передбачено право покупця вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо повної поставки товару позивачу або сплати (повернення) за нього певної грошової суми.

Отже, судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду відповідач дійсно недопоставив відповідно до умов договору № 9-п від 21.05.2015 року товар покупцю у кількості 0,941 т. на загальну суму 76550,35 грн..

За правилами ж ст. 610, п. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, право вимоги позивача до відповідача щодо стягнення попередньої оплати за недопоставку товару в розмірі 76550,35 грн., за приписами ст. 670 ЦК України в даних спірних відносинах є цілком законним та обґрунтованим.

Отже, виходячи з наведених підстав, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32,33,43,44,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА "ЮКЕЙ-СД" (54024, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 1-А Інгульська, буд. 1- в, код ЄДРПОУ 23398198), р/р 26003013038205 у АТ Сбербанк Росії , МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ-КАБЕЛЬ (45008, Волинська область, м Ковель, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32800603 п/р 26003300990745 у філії РОУ АТ Ощадбанк , МФО 333368) кошти в сумі 76550,35 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 14 березня 2016 року.

Суддя О.Г. Смородінова