Рішення

від 09.03.2016 по справі 916/5069/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2016 р.Справа № 916/5069/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВР Шиппінг Компані";

про стягнення 14 703,23 грн.

Суддя Щавинська Ю.М .

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1 від 06.01.2016р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВР Шиппінг Компані", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 703,23 грн., з яких 12 793,83 грн. основної заборгованості; 1 410,88 грн. пені; 292,98 грн. інфляційних втрат та 205,54 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди не житлового приміщення №01/01/2015 від 01.01.2015р. зобов'язань в частині сплати орендної плати, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі, на яку позивачем було нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2015 року було порушено провадження у справі №916/5069/15 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 10.02.2016р.

Ухвалою суду від 10.02.2016р. з огляду на усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 22.02.2016р.

Ухвалою суду від 22.02.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподанням витребуваних судом доказів, а також для додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 09.03.2016р.

В судове засідання 09.03.2016р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав позовні вимоги.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВР Шиппінг Компані" про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, шляхом надсилання вищевказаних судових ухвали на поштову адресу (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,7) та на адресу, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.32-33), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що ухвала про порушення провадження у справі від 28.12.2015р., яка була направлена на поштову адресу відповідача, була отримана останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35), а також те, що судові відправлення, які направлялися на адресу відповідача були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи „за закінченням терміну зберігання» , „вибули» (а.с.36-38, 47-49, 50-53), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВР Шиппінг Компані" (Орендар) було укладено договір оренди не житлового приміщення №01/01/2015 (а.с.16-20), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передав Орендарю за плату на певний строк на умовах цього договору у користування нежиле приміщення загальною площею 26,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 7.

Згідно п. 2.1 договору за користування приміщенням встановлюється орендна плата за 1 кв.м. в розмірі 75,00 грн., крім того ПДВ 15,00 грн., разом складає 90,00 грн. Загальна орендна плата становить 2 010,00 грн., крім того 20 % ПДВ 402,00 грн., разом складає 2 412,00 грн. Орендна плата сплачується на підставі рахунку Орендодавця. Розмір орендної плати за поточний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Приписами п. 2.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується на підставі рахунку Орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця (в якому використовується приміщення) на рахунок 357892 в АБ „Укргазбанк» МФО 320478.

Всі фактичні витрати Орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, а саме на оплату послуг енергопостачання, водопостачання, газопостачання, опалення, теплопостачання, прибирання прибудинкової території, вивозу сміття експлуатаційні витрати, інші комунальні платежі, тощо, Орендарем входять у вартість орендної плати (п.2.4 договору).

Пунктом 2.7 договору сторони узгодили, що вони складають та підписують акт виконаних робіт (надання послуг) до 30 числа місяця, в якому використовувалось приміщення.

Згідно п. 4.1 договору, строк користування приміщенням встановлено сторонами з моменту передачі Орендодавцем Орендареві приміщення за актом прийому-передачі до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 5.1, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 30.11.2018р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Одночасно, 18.06.2015р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с.22), згідно якої п. 2.1 договору вирішили викласти у наступній редакції: „За користування приміщенням встановлюється орендна плата за 1 кв. м. в розмірі 95,00 грн., крім того ПДВ 19,00 грн., разом складає 114,00 грн. Загальна орендна плата становить 2 546,00 грн., крім того 20 % ПДВ 509,20 грн., разом складає 3 055,20 грн. Орендна плата сплачується на підставі рахунку Орендодавця. Сторони домовились не проводити індексацію орендної плати.»

Згідно п. 5 вказаної угоди, вона набуває юридичної сили з 01.07.2015р.

Враховуючи, несплату відповідачем орендних платежів, позивач і звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про примусове їх стягнення.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі статтею 759 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, на виконання умов договору Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" було надано відповідачу послуги з оренди в період з січня 2015р. по листопад 2015р. на загальну суму 32 531,97 грн.

Разом з тим, як зазначає позивач, і вказане підтверджується банківською випискою (а.с.76-235) відповідачем було сплачено послуги оренди за січень, лютий, березень, липень, вересень, жовтень та листопад 2015р. на загальну суму 19 738,14 грн.

Таким чином, правомірними є посилання позивача на наявність заборгованості, яка виникла у відповідача за квітень, травень, червень та серпень 2015р. на загальну суму 12 793,83 грн.

З огляду на вказане, враховуючи, що доказів сплати цієї суми відповідачем суду не надано, вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 12 793,83 грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 1 410,88 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 6.5 договору сторони встановили, що у разі невчасного або не в повному обсязі здійснення платежів, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 2.2 договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку Орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця (в якому використовується приміщення) на рахунок 357892 в АБ „Укргазбанк» МФО 320478.

За таких обставин, суд, перевіривши розрахунок пені, що наведений у позовній заяві (а.с.5), вважає, що позивач мав право нарахувати пеню за прострочення сплати орендної плати за червень 2015р. та серпень 2015р.

Разом з тим, суд встановив, що позивачем у розрахунку при сумуванні нарахованих сум пені було допущено помилку, у зв'язку з чим вірним її розміром, який підлягає стягненню в межах заявленого позову, є сума 1 219,36 грн.

Водночас, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вище встановлених обставин щодо відсутності оплати орендної плати за квітень, травень, червень та серпень 2015р., а також положень п.2.2 договору, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми заборгованості, починаючи з 16 числа кожного із 4 місяців.

Відтак, суд, перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, що також наведені у позовній заяві (а.с.5-6), вважає їх правильними та обґрунтованими, у зв'язку із чим вимоги про їх стягнення у заявлених позивачем розмірах є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВР Шиппінг Компані" (65039, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39439535) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) основну заборгованість у розмірі 12 793 /дванадцять тисяч сімсот дев'яносто три/ грн. 83 коп.; пеню у розмірі 1 219/одна тисяча двісті дев'ятнадцять/грн. 36 коп.; 3 % річних у сумі 205 /двісті п'ять/грн. 54 коп.; інфляційні втрати у розмірі 292 /двісті дев'яносто дві/грн. 98 коп. та 1 201 /одна тисяча двісті одна/ грн. 80 коп. судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 березня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська