Постанова

від 12.04.2007 по справі 15/350-06-9590а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/350-06-9590А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" квітня 2007 р. Справа № 15/350-06-9590А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Громадський О.В., Барган Н.М.

від відповідача –Подорожній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від  17.11.2006р.

у справі № 15/350-06-9590А

за позовом Приватного підприємства   фірми „МАЛСІ”

до ДПІ у  Київському районі м. Одеси

про  визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання виконати певні дії

     По справі оголошувалась перерва до 12.04.2007р.        

                                                   встановив:

      ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснена перевірка  ПП фірма „МАЛСІ” щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, за наслідками яких складені акти від 20.03.2006р. № 840/15-1/109-30703930/135; від 28.03.2006р. № 947/15-02/140 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.03.2006р № 0002111501/0, № 0002121501/0, № 0002130501/0; від 29.03.2006р.                 № 0000571601/0, № 0001571601/0, № 0001581601/0, № 0001591601/0,                № 0001601601/0, № 0001611601/0  про донарахування штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (а.с.22-24, 26-31, 61-66).

9 вересня 2006 року ПП „МАЛСІ” звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вищеперелічених податкових повідомлень-рішень та зобов'язання ДПІ у Київському р-ні              м. Одеси здійснити корегування в особовому рахунку позивача, зарахувавши суми штрафів сплачених по оскарженим податковим повідомленням-рішенням у рахунок переплати з відповідних податків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оспорені податкові повідомлення-рішення неправомірними, оскільки податкові зобов'язання, які були визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 23.03.2005р. № 0001792301/0, № 0001812301 не вважаються узгодженими, так як рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2005р. у справі № 14/137-05-3923 вони визнані недійсними і це рішення суду залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006р. (а.с.2, 16-17, 32-34, 49-52, 94).

            Заперечуючи проти задоволення позову, ДПІ послалась на незаконність заявлених вимог (а.с.47-48).

         Постановою господарського суду Одеської області від 17.11.2006р. (суддя Петров В.С.)  повний текст якої складено відповідно до вимог ст.160 КАС України 28.12. 2006р., позов задоволено у повному обсязі з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення від 23.03.2005р. № 0001792301/0 та            № 0001812301/0 визнані судом недійсними, а тому вважаються відкликаними, згідно п.п.6.4.1. п.6.4. ст.6 Закону № 2181. Отже, відпали обставини, на підставі яких відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, у зв'язку з чим вони є протиправними і підлягають скасуванню, а застосовані штрафні санкції сплачені позивачем мають бути зараховані відповідачем в рахунок переплати по відповідному податку  (а.с.98-99).

Не погодившись із постановою суду, ДПІ 9.01.2007р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 29.01.2007р. –з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість, у зв'язку з чим просив постанову суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

   Як зазначено в акті перевірки № 840/15-1/109-30703930/135 від 20.03.2006р., платник податку несвоєчасно сплатив суми узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток, згідно податкового повідомлення-рішення № 0001792301 від 11.08.2005р. та по Деклараціям з податку на прибуток № 55972 від 19.10.2005р., № 68907 від 15.12.2005р.,       № 89490 від 19.02.2006р.  Затримка платежів склала 207 днів, 147 днів, 77 днів та 25 днів (а.с.62).

             На підставі цього акту ДПІ у Київському р-ні м. Одеси 20.03.2006р. прийняла слідуючі податкові повідомлення-рішення:

-          № 0002111501/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10648.01грн. на 4 календарних дня, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 5324.01грн. (а.с.24);

-          № 0002121501/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1010.00грн. на 4 календарних дня, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 202.00грн. (а.с.22);

-          № 0002131501/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 800.00грн. на 4 календарних дня, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 80.00грн. (а.с.23).

Таким чином, кількість днів прострочення сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток, яка зазначена в цих податкових повідомленнях-рішеннях не відповідає даним вказаного акту перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002111501/0:

По-перше, штрафна санкція нараховувалась на підставі п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону № 2181, але визначений він органом податкової служби у розмірі 50%, тоді як вказаною нормою встановлено, що при затримці сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до 30 календарних днів, штраф сплачується у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Тобто, у даному випадку розмір штрафу становить 1064.80грн.,  а не 5324.01грн., як визначено податковою інспекцією. По-друге, згідно пояснень, наданих представником відповідача у першому судовому засіданні апеляційної інстанції, сума узгодженого податкового зобов'язання 10648.01грн. визначена Декларацією про прибуток за 11 місяців 2005 року  № 68907, на яку є посилання в акті перевірки № 840/15-1/109-30703930/135 від 20.03.2006р. Однак, за цією Декларацією до сплати в бюджет підлягав податок в сумі 500.00грн., в оплату якого слід зарахувати суму переплати 498.00грн., що обліковувалась  у картці обліку платника податку на прибуток станом на  1 березня 2005 року            (а.с.53, 56, 134-134зв.). Отже, не було підстав для застосування штрафної санкції. По-третє, фактично аналізуючи дані картки обліку платника податку на прибуток,  судова колегія встановила, що сума податкового зобов'язання 10648.01грн. визначена податковим органом як різниця між податковими зобов'язаннями, нарахованими контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення № 0001792301/0 від 23.03.2005р. (податок на прибуток в сумі  10133.00грн., штрафна санкція по цьому податку 1013.00грн.), що були відновлені у картці обліку 22.08.2005р. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001792301 від 11.08.2005р. з причини закінчення судового оскарження,  зменшену на суму переплати станом на 1.03.2005р. –498.00грн. (10133.00 + 1013.00 - 498.00 = 10648.00) –а.с.53, 55. Однак процедура судового оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення закінчилась 22.06.2006р. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006р. у справі № 14/137-05-3923).  Таким чином, у органу ДПС не було підстав для відновлення 22.08.2005р. вказаних сум, оскільки  податкове зобов'язання не вважалось узгодженим згідно до п.п.5.2.4. п.5.2. ст.5 Закону № 2181, а відтак нарахування штрафної санкції є неправомірним.

          Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002121501/0:

       По-перше, штрафна санкція визначена у розмірі 20%, тоді як затримка сплати зазначена у кількості 4 календарних днів, тобто згідно п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 розмір штрафу у даному випадку становить 10%, що дорівнює сумі штрафу 101.00грн., а не 202.00грн., як визначено податковою інспекцією.

        По-друге,  згідно пояснень представника відповідача, наданих під час розгляду апеляційної скарги, сума узгодженого податкового зобов'язання 1010.00грн. визначена за Декларацією про прибуток за 9 місяців 2005 року     № 55972, на яку є посилання в акті перевірки № 840/15-1/109-30703930/135 від 20.03.2006р. Однак, за цією Декларацією до сплати в бюджет підлягав податок в сумі 1025.00грн.(а.с.132-132зв.). Аналізуючи дані облікової картки платника податку на прибуток, зазначена сума була сплачена достроково: 11.10.2005р. за платіжним дорученням № 750 в сумі 1025.00грн. (при терміні сплати до 21.11.2005р.) –а.с.55. Отже, не було підстав для застосування штрафної санкції.

             Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002131501/0:

      Згідно пояснень, наданих представником ДПІ у судовому засіданні апеляційної інстанції, сума узгодженого податкового зобов'язання 800.00грн. визначена за Декларацією про прибуток за 2005 рік № 89490, на яку є посилання в акті перевірки № 840/15-1/109-30703930/135 від 20.03.2006р. Відповідно до цієї Декларації до сплати в бюджет підлягав податок в сумі 800.00грн. Дані облікової картки платника податку на прибуток свідчать, що зазначена сума сплачена достроково: 27.12.2005р. за платіжним дорученням № 852 на суму 550.00грн. і 31.01.2006р. за платіжним дорученням № 860 на суму 250.00грн. (при терміні сплати до 20.02.2006р.) –а.с.55, 84. Отже, підстави для застосування штрафної санкції відсутні.

     Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 20.03.2006р.                  № 0002111501/0, 000212501/0, 0002131501/0 не відповідають чинному законодавству, а тому правомірно скасовані судом першої інстанції.

        Як зазначено в акті перевірки № 947/15-02/140 від 28.03.2006р., платник податку несвоєчасно сплатив суми узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, згідно податкового повідомлення-рішення            № 0001812301 від 11.08.2005р. та по уточнюючим розрахункам № 66690 від 21.11.2005р., по Декларації № 66448 від 21.11.2005р. Затримка платежів склала 52, 22, 147, 199, 50, 50,  50, 50 календарних днів (а.с.25).

         На підставі цього акту ДПІ у Київському районі м. Одеси 29.03.2006р. прийняла слідуючи податкові повідомлення-рішення:

- № 0000571601/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8517.00 грн. на 22 календарних дня, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 851.70 грн.(а.с.31);

- № 0001571601/0  про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 19161.00 грн. на 52 календарних  дня, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 3832.20 грн. (а.с.26);

- № 0001581601/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання  з ПДВ в розмірі  2325.00 грн. на 147  календарних днів, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 1162.50 грн. (а.с.30);

- № 0001591601/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11675.29 грн. на 199 календарних днів, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 5837.65 грн. (а.с.27);

- № 0001601601/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 13324.00 грн. на 108 календарних  днів, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 6662.01 грн. (а.с.28);

- № 0001611601/0 про встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 35916.00 грн. на 99 календарних днів, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 17958.00 грн. (а.с.29).

         Таким чином, кількість днів прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, яка зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях № 0001601601/0, № 0001611601/0 не відповідає даним вказаного акту.

                 Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000571601/0:

         Згідно пояснень, наданих представником відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції, сума узгодженого податкового зобов'язання 8517.00грн. визначена за уточнюючим розрахунком  з ПДВ № 66716, на який є посилання в акті перевірки № 947/15-02/140 від 28.03.2006р. Відповідно  до цього уточнюючого розрахунку виправлялась помилка за ІХ.05р. і на суму 8517.00грн. зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, про що відображено і в обліковій картці платника ПДВ (а.с.60,146-146 зв.). Тобто ця сума не підлягала сплаті до бюджету, а відтак нарахування штрафної санкції є неправомірним.

    Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001571601/0,                             № 0001581601/0:

                  Згідно пояснень представника відповідача, наданих під час розгляду апеляційної скарги, сума узгоджених податкових зобов'язань 19161.00грн. та 2325.00грн. визначена відповідно за Декларацією з ПДВ за вересень            2005 року № 51745 і за грудень 2005 року  № 76016. Однак, ці Декларації в акті перевірки № 947/15-02/140 від 28.03.2006р., на підставі  яких приймались вказані оспорені податкові  повідомлення-рішення, не зазначені. Відповідно до облікової картки  платника ПДВ суми 19161.00грн. і 2325.00грн. заявлені до відшкодування із бюджету, а не до сплати в бюджет. (а.с.60,74). Отже, взагалі є не зрозумілим нарахування штрафних санкції у даних випадках.

       Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001591601/0:

     Представником ДПІ у першому судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення, що сума узгодженого податкового зобов'язання 11675.29грн. визначена за Декларацією з ПДВ за березень 2006 року. Однак, штрафні санкції застосувались податковим органом 29.03.2006р. (дата прийняття оспореного податкового повідомлення-рішення) із зазначенням затримки сплати на 199 календарних днів, а з урахуванням строків подання податкової декларації за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю (п.„а”п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону № 2181) та строків погашення податкового зобов'язання, зазначеного у поданій платником декларації                                (ч.1 п.п.5.3.1. п.5.3.ст.5 Закону № 2181), то судова колегія не приймає доводи ДПІ до уваги, оскільки термін сплати податкового зобов'язання за ІІІ.06р. станом на 29.03.2006р. взагалі не настав. У подальшому представник ДПІ пояснив, що сума узгодженого податкового зобов'язання 11675.29грн. визначена податковою інспекцією як частина суми податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення № 0001812301/0 від 23.03.2005р. ( ПДВ –64874.00грн., штрафна санкція по цьому податку –26577.00грн.), що були відновлені у картці обліку 22.08.2005р. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001812301 від 11.08.2005р. з причини закінчення судового оскарження. Однак, по-перше, по обліковій картці платника ПДВ сума 11675.29грн. взагалі не обліковується (а.с.53-56); по друге, процедура судового оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення закінчилась 22.06.2006р. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006р. у справі  № 14/137-05-3923). Таким чином, у органу ДПС не було підстав для відновлення 22.08.2005р. вказаних сум, оскільки податкове зобов'язання не вважалось узгодженим згідно до п.п.5.2.4. п.5.2.ст.5 Закону № 2181, а відтак нарахування штрафної санкції є неправомірним.

       Щодо податкового повідомлення –рішення № 0001601601/0:        

       Представником ДПІ під час розгляду апеляційної скарги надані пояснення, що сума узгодженого податкового зобов'язання 13324.00грн. визначена за уточнюючим розрахунком з ПДВ № 66690 в сумі 4807.00грн., на який є посилання в акті перевірки № 947/15-02/140 від 28.03.2006р., та за Декларацією з ПДВ за VІІІ.05р. № 4362 –8517.00грн. Ця Декларація з ПДВ у вказаному акті, на підставі якого приймалось оспорене податкове повідомлення-рішення, не зазначена. Уточнюючим розрахунком № 66690 виправлялась помилка за VІІІ.05р. і на суму 4807.00грн. зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, про що відображено і в обліковій картці платника ПДВ (а.с.60,140-147зв.). Згідно даних цієї картки за Декларацією з ПДВ № 43621 сума 8517.00грн. заявлена до відшкодування із бюджету (а.с.59). Тобто, зазначені суми не підлягали сплаті в бюджет, а тому нарахування штрафних санкції є неправомірним.

        Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001611601/0:

       Згідно пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні апеляційної інстанції, сума узгодженого податкового зобов'язання 35916.00грн. визначена за Декларацією з ПДВ за Х.05р. № 66448, яка відображена в акті перевірки № 947/15-02/140 від 28.03.2006р. За цією Декларацією до сплати в бюджет підлягав податок в сумі 35916.00грн. (а.с.148-149). Однак, проаналізувавши дані облікової картки, судова колегія встановила, що загальна сума яка підлягала відшкодуванню із бюджету за попередні податкові періоди 2005 року і не була відшкодована становила 71432.00грн. у т.ч.: 2410.00грн. за  квітень 2005р.; 41344.00грн. за травень 2005р.; 8517.00грн. за серпень 2005 року, 19161.00грн. за вересень 2005 року  (а.с.58-60), а тому у податкової інстанції не було підстави для нарахування штрафної санкції.

       Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 29.03.2006р.                        № 0000571601/0, № 0001571601/0, № 0001581601/0, № 0001591601/0,                       № 0001601601/0, № 0001611601/0 не відповідають чинному законодавству і обґрунтовано скасовані судом першої   інстанції.

          Щодо вимог про  зобов'язання здійснити корегування в особовому рахунку позивача та зарахувати суми штрафів сплачених за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями в рахунок переплати відповідних податків (податку на прибуток та ПДВ), то розглядаючи зазначені вимоги місцевий господарський суд, встановивши неправомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій та їх сплату платником, правомірно задовольнив вказані позовні вимоги. Оскаржуючи судове рішення, податковою інспекцією не наведено жодного доказу у спростування висновків суду в цій частині.

         З огляду на наведене,  підстави для скасування судового рішення відсутні.  

      Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

                                           ухвалив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському р-ні м. Одеси залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 17.11.2006р. у справі № 15/350-06-9590А –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

 Головуючий суддя                                                            Туренко В.Б.

 Суддя                                                                                Бандура Л.І.

 Суддя                                                                                Поліщук Л.В.