Постанова

від 10.04.2007 по справі 28/203-06-5154

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/203-06-5154

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р. Справа № 28/203-06-5154

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді  Гладишевої Т.Я.,

суддів  Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.04.2007 р.

від позивача за первісним позовом: Тимофєєнко О.А., довіреність 8/5 від 22.01.2007р.;

від відповідача за первісним позовом: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одесахарчореммаш”

на рішення господарського суду Одеської області

від 09 січня 2007 року

по справі №28/203-06-5154

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Струм-92”

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства „Одесахарчореммаш”

про стягнення 12138,50 грн.

та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Одесахарчореммаш”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Струм-92”

про визнання недійсним договору оренди від 01 січня 1999 року

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.03.2007р., в судовому засіданні 20.03.2007р. оголошено перерву до 10.04.2007р.

В С Т А Н О В И Л А :

07.06.2006р. до господарського суду Одеської області звернулося ТОВ „Струм-92” з позовом до ВАТ „Одесахарчореммаш” про стягнення безпідставно набутої грошової суми у розмірі 12138,50грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2006р. по справі №28/203-06-5154 порушено провадження у справі та вказаний позов прийнятий до розгляду.

29.09.2006р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли уточнення до позову, в яких ТОВ „Струм-92” просить стягнути з відповідача безпідставно здобуті грошові кошти в розмірі 11535 грн..

06.10.2006р. до господарського суду Одеської області від ВАТ „Одесахарчореммаш” надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ „Струм-92” про визнання недійсним договору оренди від 01.01.1999р., укладеного між ВАТ „Одесахарчореммаш” та ТОВ „Струм-92”.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2006р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 09.01.2007р. по справі №28/203-06-5154 (суддя –Гуляк Г.І.) задоволено позов ТОВ „Струм-92” до ВАТ „Одесахарчореммаш” про стягнення 11535 грн.: стягнуто з ВАТ „Одесахарчореммаш” на користь ТОВ „Струм-92” безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 11535грн. та судові витрати, при цьому відмовлено у задоволенні зустрічного позову ВАТ „Одесахарчореммаш” до ТОВ „Струм-92” про визнання недійсним договору оренди від 01.01.1999р. з посиланням на те, що 1) у зв'язку з тим, що частина раніше орендованих ТОВ „Струм-92” у ВАТ „Одесахарчореммаш” за договором оренди від 01.01.1999р. приміщень перейшла у власність позивача за договором купівлі-продажу №17 від 06.03.2003р., зменшилася площа орендованих приміщень, внаслідок чого сторони 30.04.2003р. перерахували розмір орендної плати по договору оренди від 01.01.1999р. (616,15 грн. з ПДВ у місяць); 2) у квітні та травні 2005 року відповідачем виставлено рахунки на оплату орендної плати у розмірі 8300 грн. та 10000 відповідно, які позивачем були оплачені у повному обсязі, внаслідок чого виникла переплата ТОВ „Струм-92” по орендним платежам; 3) 11.03.2006р. ТОВ „Струм-92” звернулося до ВАТ „Одесахарчореммаш” з листом про проведення заліку вимог орендних платежів за рахунок переплат, здійснених ТОВ „Струм-92” у квітні та травні 2005 року за період з 01.06.2005р. по 01.03.2006р., але відповідач відмовився від проведення вказаного заліку, оскільки на його думку ці грошові кошти не є переплатою; 4) відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарський суд посилається на те, що Статутом ВАТ „Одесахарчореммаш” право голови на укладання договору оренди нічим не обмежено, тобто діючий на момент укладення оскаржуємої угоди голова правління ВАТ „Одесахарчореммаш” - Фельдштейн В.Є., підписав договір оренди від 01.01.1999р. без порушення наданих йому повноважень, та доводи позивача по зустрічному позову щодо відсутності повноважень у вказаної особи на підписання оспорюваного договору не мають юридичної сили, також ВАТ „Одесахарчореммаш” не надав суду доказів стосовно того, що ТОВ „Струм-92” знав чи повинен був знати про існуючі обмеження, про які йде мова у зустрічному позові; 5) у зв'язку з тим, що з часу підписання оскаржуємого договору оренди ТОВ „Струм-92” в повному обсязі та своєчасно на вимогу ВАТ „Одесахарчореммаш” сплачував орендну плату, яку останній приймав, жодного разу не повернув та жодного разу ні письмово, ні будь-яким іншим способом не звернувся до ТОВ „Струм-92” стосовно відмови від договору оренди від 01.01.1999р., а тому своїми наступними діями орендодавець схвалив угоду, яку укладено головою правління ВАТ „Одесахарчореммаш”.  

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 08.02.2007р. звернулося ВАТ „Одесахарчореммаш”, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 09.01.2007р. скасувати і прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що: 1) суду не надано жодних доказів стосовно фактичної площі, яка знаходиться в оренді, оскільки в договорі оренди таке майно не визначено; 2)згідно з рахунками ТОВ „Одесахарчореммаш” №62 від 21.04.2005р. та №67 від 18.05.2005р., які були частково оплачені ТОВ „Струм-92”, орендна плата за кожен місяць складала по 10000грн., таким чином у ТОВ „Струм-92” виникло зобов'язання по оплаті конкретно визначеної суми (10000 грн.), вказана сума ТОВ „Струм-92” була сплачена та не оскаржена.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВАТ „Одесахарчореммаш”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду – без змін з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, 01.01.1999р. між ВАТ „Одесахарчореммаш” (орендодавець) та ТОВ „Струм-92” (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає в тимчасове користування виробничі, складські, побутові приміщення, обладнання, споруди та інструмент згідно з додатком №1 до договору.

Строк дії договору встановлено з моменту підписання його сторонами до 10.01.2002р. (п. 23 договору).

Орендна плата встановлювалася розрахунками орендодавця. Питання щодо укладення вказаного договору оренди погоджено на засіданні правління ВАТ „Одесахарчореммаш”, що підтверджується випискою з протоколу зборів правління від 27.11.1998р..

28.12.2001р. до ВАТ „Одесахарчореммаш” надійшов від ТОВ „Струм-92” лист з проханням продовжити договір оренди на строк з 10.01.2002р. по 01.01.2012р., вказана пропозиція орендаря була задоволена орендодавцем та продовжено строк дії договору до 01.01.2012р..

До 01.11.2002р. орендна плата сплачувалася орендарем орендодавцю у розмірі 2200 грн. у місяць, а після вказаної дати –у розмірі 4068,98 грн., при цьому сторонами визначено загальну площу оренди –738,5 кв.м. .

06.03.2003р. між ВАТ „Одесахарчореммаш” (продавець) та ТОВ „Струм-92” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомості, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець прийняв та оплатив нерухомість, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 197, квартал №1130, а саме: ділянку по ремонту електродвигунів (593,4 кв.м), будівлю котельної, будівлю медпункту (49,7 кв.м.), термічну ділянку (108,5 кв.м.), будівлю бойлерної.

15.04.2004р. ВАТ „Одесахарчореммаш” та ТОВ „Струм-92” склали акт прийому-передачі об'єктів нерухомості.

Враховуючи, що частина орендованих приміщень за договором оренди від 01.01.1999р. перейшла у власність ТОВ „Струм-92” за договором купівлі-продажу нерухомого майна №17 від 06.03.2003р., в оренді ТОВ „Струм-92”, на думку останнього, залишилися приміщення загальною площею 118,5 кв.м.

ВАТ „Одесахарчореммаш” виставлено рахунки: №59 від 07.04.2005р. на суму 1219,40 грн. (оренда землі –відшкодування, оренда приміщень, контейнерів, комунальні платежі), №62 від 21.04.2005р. на суму 8300 грн. - орендна плата за квітень 2004 року та №67 від 18.05.2005р. на суму 10 000 гривень (орендна плата за травень 2005 року за 1114,8 кв.м., вода, контейнера, орендна плата за травень 2005 року за 118,5 кв.м..

Згідно виписок банку від 11.04.2005р. ТОВ „Струм-92” перерахувало ВАТ „Одесахарчореммаш” 1219,40 грн., 21.04.2005р. - 2000,40грн., 22.04.2005р. - 6299,60грн., 05.05.2005р. - 1203,54 грн., також 05.05.2005р. - 1518 грн., 10.05.2005р. - 5299,44грн., 11.05.2005р. - 1979,02грн., всього ТОВ „Струм-92” перераховано на користь ВАТ „Одесахарчореммаш” суму 19519,40 грн. як оплату за оренду відповідно до договору оренди від 01.01.1999р..

11.03.2006 р. ТОВ „Струм-92” звернулося з листом до ВАТ „Одесахарчореммаш” про проведення заліку вимог орендних платежів за рахунок переплат за період з 01.06.2005р. по 01.03.2006р., проте останній відмовився від проведення заліку, оскільки на його думку зазначені платежі не є переплатою за оренду нежитлових приміщень.

У зв`язку з цим ТОВ „Струм-92” звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ „Одесахарчореммаш”, оскільки вважає, що діями відповідача порушені його майнові права та інтереси, а кошти отримані відповідачем без належної правової підстави з врахуванням ст. 1212 Цивільного кодексу України, а тому ВАТ „Одесахарчореммаш” повинно повернути надмірно отримані грошові кошти.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути потерпілому майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення договору купівлі продажу нерухомого майна №17 від 06.03.2003р. між ВАТ „Одесахарчореммаш” та ТОВ „Струм-92” в оренді останнього залишилися приміщення загальною площею 118,5 кв.м., що підтверджується рахунками ВАТ „Одесахарчоремаш” №59 від 07.04.2005р. та №67 від 18.05.2005р., в яких вказано, що оренда приміщень, загальною площею 118,5 кв.м., за ціною 4,333 грн., становить 513,46 грн. без ПДВ (разом з ПДВ –616,15 грн.).

При цьому, в рахунку №67 від 18.05.2005р. орендодавець нарахував орендарю орендну плату за травень 2005 року за 1114,8 кв.м. вартістю 6,917 грн, що становить 7711,06 грн., разом з орендною платою за травень 2005 року за 118,5 кв.м. вартістю 4,333 грн., в сумі 513,46 грн..

В рахунку №62 від 21.04.2005р. орендодавець при визначенні орендної плати за квітень 2004 року взагалі не зазначив розмір орендованого майна та вартість квадратного метру, вказавши лише суму, що підлягає сплаті у розмірі 83000грн..

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ВАТ „Одесахарчореммаш” безпідставно нарахувало ТОВ „Струм-92” грошову суму в розмірі 11535грн., як плату за оренду відповідно до договору оренди від 01.01.1999р., так як розмір орендованих приміщень зменшився з 738,5 кв. м. до 118,5 кв. м., за умови, що розмір орендної плати за квадратний метр з 01.11.2002р. сторони не змінювали та встановили у розмірі 4,333грн. без ПДВ.  

Під час розгляду апеляційної скарги ВАТ „Одесахарчореммаш” надало документи, котрі, на його думку, підтверджують правомірність нарахування спірної суми у розмірі 11535грн..

Проте, колегією суддів господарського суду апеляційної інстанції критично оцінюються надані документи, оскільки з них не вбачається жодної правової підстави для нарахування ТОВ „Струм-92” більшої грошової суми ніж 616,15 грн. за оренду нежитлових приміщень згідно з договором оренди від 01.01.1999р..

Під час розгляду справи, порушеної за позовом ТОВ „Струм-92” до ВАТ „Одесахарчоремаш” про стягнення грошової суми, в господарському суді першої інстанції від відповідача за первісним позовом –ВАТ „Одесахарчореммаш” надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ „Струм-92” про визнання договору оренди від 01.01.1999р. недійсним, з тих підстав, що договір оренди від 01.01.1999р., укладений між ВАТ „Одесахарчореемаш” та ТОВ „Струм-92”, та рішення щодо пролонгації даного договору оренди до 01.01.2012р., підписані з боку ВАТ „Одесахарчореммаш” головою правління Фельдштейном В.Є., який діяв без належних повноважень, оскільки Спостережною радою товариства не було надано згоду на укладення даного договору, передачу в оренду майна товариства та пролонгації дії договору до 01.01.2012р..

На думку колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду, до вказаних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, оскільки договір оренди та питання щодо його продовження виникли до набрання чинності нового Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, п. 9 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, прядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів дати їх укладення, таким чином визнання договору недійсним до вищенаведеного переліку не входить.

Частиною 1 ст. 63 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року встановлено, що угода, укладена від імені іншої особи, з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

Відповідно до п. 8.4.5 Статуту ВАТ „Одесахарчореммаш” голова правління має право без доручень здійснювати дії від імені акціонерного товариства, у тому числі укладати угоди, від імені ВАТ „Одесахарчореммаш”.

Позивач, по зустрічному позову, зазначає що, відповідно до п. 8.3.4 Статуту ВАТ „Одесахарчореммаш”, до компетенції Спостережної Ради товариства належить затвердження рішень правління про укладення угод про передачу майна в оплатне або безоплатне користування майна.

Разом з тим, Статутом товариства право голови правління на укладення договорів оренди ні чим не обмежено, отже діючий на час укладання договору оренди від 01.01.1999р., голова правління ВАТ „Одесахарчореммаш” - Фельдштейн В.Є. підписав вказаний договір без порушення наданих йому повноважень.

Пунктом 9.4 Роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р., № 02-5/111 визначено, якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору не може бути підставою для визнання його недійсним.

Продовження дії договору оренди від 01.01.1999 р. на період з 10.01.2002 р. по 01.01.2012 р. погоджено листом № 75 від 28.12.2001р., який з боку ВАТ „Одесахарчореммаш” підписано головою правління товариства, та з боку ТОВ „Струм-92” –директором Золотарьовим С.В..

Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України (1963 р.) наступне ухвалення угоди представляємим робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Також, слід звернути увагу на те, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Про визнання ВАТ „Одесахарчореммаш” договору дійсним та виконання умов договору свідчить той факт, що орендодавець змінював розмір орендної плати, виставляв рахунки на оплату орендної плати та приймав оплату від ТОВ „Струм-92”, яку орендар оплачував своєчасно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте зазначених доказів позивач по зустрічному позову суду не надав, у зв`язку з чим з огляду на ст. 33 ГПК України, зустрічний позов є необґрунтованим належним чином.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду щодо наступного схвалення орендодавцем угоди, яку голова правління не затвердив в належному порядку в Спостережній раді товариства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції цілком відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.01.2007р. по справі №28/39-06-5154 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 13.04.2007р.

Головуючий суддя:                                                                              Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                           Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                                 О.Т. Лавренюк