Постанова

від 10.04.2007 по справі 12/599/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/599/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р. Справа № 12/599/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

позивача  – не з'явився,                                                                                   

відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Сателлит - холд”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.01.2007 р.

у справі   №12/599/06  

за позовом ТОВ „Сателлит - холд”, м. Миколаїв

до ТОВ „АФТ ЛТД”, м. Миколаїв  

про стягнення 24716,18 грн.,

    ВСТАНОВИЛА:

       30.11.2006 р. (вх. №11925) ТОВ „Сателлит - холд” у господарському суді Миколаївської області пред'явлено позов до ТОВ „АФТ ЛТД” про стягнення заборгованості  по орендній платі у розмірі 5438,20 грн. і штрафних санкцій у розмірі 10286,13 грн., стягнення суми сплаченого держмита у розмірі 157,24 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн. (а.с. 2-4). Свої  вимоги воно мотивувало наступним.

        01 грудня 2005 року між ТОВ "Сателлит-холд" та ТОВ "АФТ Лтд" був укладений Договір оренди №20, згідно якого відповідачу було передано у тимчасове користування частина не житлової будівлі, загальною площею 83,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр. Мира 4/1. Згідно п.5.5. Договору оренди №20, відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату, розмір якої зазначений в п.5.2. Договору, на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа, наступного місяця, згідно виставленим рахункам. Відповідач свої зобов'язання вказані в пункті 5.5. Договору оренди №20 не виконав належним чином, а саме не в повному обсязі сплатив орендну плату за липень-серпень 2006р., згідно виставленим рахункам. Заборгованість по орендній платі за липень - серпень 2006р. складає 5438,20 грн.. Претензію позивача № 92 від 25 вересня 2006 р. відповідач залишив без відповіді. Зазначене вище невиконання положень п. 5.5. Договору оренди №20 тягне порушення норм чинного законодавства України. Так, дії Відповідача порушують ст. 526 ЦК України, яка встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Разом з цим, недотримання Відповідачем строку, встановленого п.5.5. Договору оренди №20 щодо перерахування на розрахунковий рахунок Позивача орендних платежів порушує ст. 530 ЦК України, яка зазначає, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Поряд з порушенням норм ЦК України має місце порушення ст. 193 ГК України. Згідно з п.9.2. Договору оренди № 20, у випадку несплати орендних платежів відповідачем, позивач має право стягнути з останнього штраф у розмірі трьох місячної орендної плати. Відповідно   до   ст.   230   ГК   України,   штрафними   санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч.4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Розрахунок суми позовних вимог: розрахунок заборгованості по орендній платі за липень-серпень 2006р., згідно акту звірки розрахунків від 03 листопада 2006р., складеного між позивачем та відповідачем: заборгованість по орендній платі за липень 2006р. становить 2009,49 грн., в т.ч. ПДВ; заборгованість по орендній платі за серпень 2006р. становить 3428,71 грн., в т.ч. ПДВ. Заборгованість по орендній платі за липень - серпень 2006р. складає 5438,20 грн.. Розрахунок розміру штрафних санкцій, згідно п.9.2. Договору оренди № 20: 3428,71 грн. (розмір орендної плати за один місяць) * три місяці (на підставі п.9.2. Договору оренди) = 10286,13 грн. (розмір штрафних санкцій). Загальна сума позовних вимог становить 5438,20 грн. (заборгованість по орендній платі) + 10286,13 (розмір штрафних санкцій) = 15724,33 грн.. В обґрунтування позову позивач послався на ст.ст. 193,230, ч.4 ст. 231, ч.1 ст. 283, ст. 286 ГК України та ст.ст. 161,526,530 ЦК України.

    Надалі до справи судом залучено заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 56-57), в якій він просить стягнути з ТОВ "АФТ Лтд" на користь ТОВ «Сателлит-холд»заборгованість по орендній платі у розмірі 17143,55 грн. і штрафні санкції у розмірі 7572,63 грн.; стягнути з ТОВ "АФТ Лтд" на користь ТОВ «Сателлит-холд»суму сплаченого держмита у розмірі 247,16 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн., оскільки ТОВ "АФТ Лтд" свої зобов'язання за договором оренди № 20 продовжує не виконувати, заборгованість по орендній платі зростає. Згідно п.5.5. Договору оренди № 20, відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату, розмір якої зазначений в п.5.2. Договору, на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа, наступного місяця, згідно виставленим рахункам. Відповідач свої зобов'язання, вказані в пункті 5.5. Договору оренди №20, не виконав належним чином, а саме не сплатив орендну плату за серпень - грудень 2006 р., згідно виставленим рахункам. Заборгованість по орендній платі за серпень-грудень 2006 р. складає 17143,55 грн., в т.ч. ПДВ - 2857,25 грн. Розрахунок суми позовних вимог: розрахунок заборгованості по орендній платі за серпень-грудень 2006 р., згідно акту звірки розрахунків, складеного між позивачем та відповідачем: заборгованість по орендній платі за серпень 2006 р. становить   3428,71 грн., в т.ч. ПДВ; заборгованість по орендній платі за вересень 2006 р. становить  3428,71 грн., в т.ч. ПДВ; заборгованість по орендній платі за жовтень 2006 р. становить  3428,71 грн., в т.ч. ПДВ.; заборгованість по орендній платі за листопад 2006 р. становить 3428,71 грн., в т.ч. ПДВ; заборгованість по орендній платі за грудень 2006 р. становить 3428,71 грн., в т.ч. ПДВ. Заборгованість по орендній платі за серпень - грудень 2006 р. складає 17143,55 грн., в т.ч. ПДВ - 2857,25 грн.. Розрахунок розміру штрафних санкцій, згідно п.9.2. Договору оренди № 20: 2524,21 грн. (розмір орендної плати за один місяць) * три місяця (на підставі п.9.2. Договору оренди) = 7572,63 грн. (розмір штрафних санкцій). Загальна сума позовних вимог становить: 17143,55 грн. + 7572,63 (розмір штрафних санкцій) = 24716,18 грн..            

           Відповідач позов не визнав у повному обсязі ( зворотна сторона а.с. 59).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2007 р. (підписаним суддею Семеновим А.К. 30.01.2007 р.) у позові відмовлено (а.с. 75). Таке рішення, з посиланням на ст.ст. 525,526,629 ЦК України, суд мотивував тим, що представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, оскільки позивач не виставляв йому рахунки по оплаті орендної плати, як це передбачено умовами договору. Відповідно до п.п.5.5 договору, оплата по договору проводиться не  пізніше 25  числа наступного місяця, згідно з виставленими рахунками. Ухвалою від 01.12.06 р. суд зобов'язав позивача надати докази надсилання чи вручення відповідачу рахунків за липень - серпень 2006 року. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що доказів надсилання чи вручення відповідачу рахунків у позивача немає взагалі. Відповідач одержання рахунків заперечив. Отже, позивачем не надано доказів, що він виставляв відповідачу рахунки, як це передбачено п.п.5.5 договору. Позивачем не доведено, що, відповідно до ст. 1 ГПК України, його права і охоронювані за коном інтереси порушені внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 20 від 01.12.05 р..  

    Не погоджуючись зі вказаним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати  і прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю та стягнути з ТОВ "АФТ Лтд" на користь ТОВ «Сателлит-холд»заборгованість по орендній платі у розмірі 17143,55 грн., штрафні санкції у розмірі 7572,63 грн., суму сплаченого держмита у розмірі 370,74 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн., з тих підстав, що в рішенні суду зазначено, що, відповідно до п.5.5. Договору оренди № 20, відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату, розмір якої зазначений в п.5.2. Договору, на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа, наступного місяця, згідно виставленим рахункам, представником позивача доказів про вручення відповідачу рахунків не надано, а представник відповідача одержання рахунків заперечив, тому суд вирішив, що позивач не довів, що його права і охоронювані законом інтереси порушені внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 20. Позивач не згоден з таким висновком суду та наполягає, що, згідно п.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Згідно п.5.2. Договору оренди № 20, встановлений розмір щомісячної орендної плати –3428,71 грн., в т.ч. ПДВ. При винесені рішення Суд не взяв до уваги, що на позивача, згідно п. 5.5. Договору оренди № 20, покладений обов'язок виставляти рахунки, а не направляти їх відповідачу. Доказом, що рахунки виставлялися є реєстр рахунків. Суд же затребував у позивача підтвердження відправки рахунків відповідачу, при цьому, не взяв до уваги пояснення представника позивача, що рахунки виставлялися та передавалися відповідачу кур'єром, разом з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними. Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за серпень-листопад підписані директором відповідача, на підставі чого можна зробити висновок, що позивач свої зобов'язання за Договором оренди № 20 виконав належним чином. Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) за грудень разом з рахунком були передані директору відповідача, який на момент подачі апеляційної скарги їх не підписав, тому позивач був змушений відправити вищезазначений акт та продублювати відправку рахунків за серпень-грудень 2006 р. відповідачу поштою. В судовому засіданні представник відповідача заявив, що рахунки за серпень-грудень він не отримував, про що є запис в протоколі судового засідання, тому він не мав можливості сплачувати орендну плату, на підставі чого заперечував проти позовних вимог та просив в задоволені позову відмовити.   Суд не витребував у представника відповідача докази, що рахунки відповідач не отримував. Крім того, суд не прийняв до уваги, що, згідно п.2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Відповідач не намагався виконати своє зобов'язання належним чином, орендна плата, згідно з договором, є щомісячним платежем, розмір щомісячної орендної плати та строк її сплати встановлені договором, якщо відповідачу потрібні були рахунки, які він, як стверджує його представник не отримав, отримавши, при цьому, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за серпень-грудень 2006 р. та підписавши їх, то відповідач, згідно п.2 ст. 193 ГК України, зобов'язаний був звернутися до позивача для отримання рахунків за серпень-грудень 2006 р.. Згідно п. 8.1. Договору оренди №20, відповідач зобов'язаний був сплачувати щомісячну орендну плату. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором, крім того, згідно п.1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Згідно п.2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто, відповідач зобов'язаний був надати докази, що ним були вжиті всі заходи для того, щоб належним чином виконати свої зобов'язання, а саме сплати орендної плати. Тим самим, доказати відсутність своєї вини в порушені зобов'язань за договором оренди №20. Представник відповідача доказів відсутності вини відповідача в порушенні зобов'язання, яке зазначене в п. 8.1. Договору оренди № 20, а саме зобов'язання щодо сплати орендних платежів, надати не зміг. Суд, на якого, згідно ст. 38 ГПК України, покладено зобов'язання витребувати докази, які є необхідними для вирішення спору, не зобов'язав представника відповідача їх надати.  

       Ухвалою суду розгляд справи було призначено на 13.03.2007 р., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, повідомлялись належним чином.  

        Представники сторін у судове засідання 13.03.2007 р. не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали і судова колегія прийняла рішення про відкладення розгляду на справи на 10.04.2007 р., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, повідомлялись належним чином.  

         У судове засідання 10.04.2007 р. представники сторін знов не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про день, час і місце його проведення, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм копій ухвал про відкладення розгляду скарги. Про причини своєї неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду скарги не заявили, тобто не скористались своїм правом на участь в апеляційному провадженні, і судова колегія прийняла рішення про розгляд скарги за їх відсутністю.

            У зв'язку з нез'явленням представників сторін, технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.

             Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладеним  в рішенні висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що   апеляційна скарга   підлягає  задоволенню, виходячи з такого.

           Як свідчать матеріали справи, 01.12.2005 р. між ТОВ „Сателлит-холд” (далі-позивач) та ТОВ „АФТ Лтд” (далі - відповідач) було укладено договір оренди №20 (далі –Договір), згідно якого відповідачу було передано у тимчасове користування частина не житлової будівлі, загальною площею 83,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр. Мира,4/1 (а.с. 25-28). Факт передачі позивачем зазначеного майна відповідачу підтверджується наявним у матеріалах справи актом (а.с. 53).

           Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за серпень - грудень 2006 р.  у розмірі 17143,55 грн. і штрафні санкції у розмірі 7572,63 грн..

         Відмовляючи в позові (з урахуванням доповнень до нього), місцевий суд виходив з того, що оскільки позивач не виставив відповідачу, передбачених умовами Договору, рахунків по сплаті орендної плати, в останнього не виникло обов'язку по її сплаті, а тому вимога про стягнення заборгованості та штрафу необґрунтована.

         Проте, з вищезазначеними, встановленими місцевим судом, фактичними обставинами  можливо погодитись лише частково, а з висновками про необґрунтованість позовних вимог не можна погодитись взагалі, з наступних підстав.

     Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач, у порушення ст. 33 ГПК України, не довів, що він виставляв відповідачу рахунки, передбачені умовами  Договору,  виходячи з такого.

          Так, наявні  в матеріалах справи надані позивачем рахунки, не підтверджують самого факту направлення (виставлення) їх відповідачу, а останній заперечує цей факт. Акти, на які посилається скаржник у скарзі, не можуть прийматись до уваги, як належні докази, оскільки, по-перше, у цих актах не зазначено дати їх складання і тому не можливо встановити, коли направлялись відповідачу зазначені в них рахунки, а, по-друге, частина цих актів підписана лише позивачем, а  решта (яку, як зазначає  позивач, нібито підписав відповідач) підписана особою без визначення її посадового  стану  та прізвища.

    Водночас, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості та штрафу, з огляду на таке.

         Укладений між сторонами Договір, як вбачається з його змісту та суті, за своєю правовою природою є договором оренди (найму), який передбачає платне користування приміщеннями, що передавались в оренду (найом), тобто плата за користування майном є обов'язковою притаманною цьому виду господарських відносин умовою і, відповідно, повинна здійснюватись орендарем (відповідачем) у строки, передбачені умовами Договору.  Метою укладання орендодавцем цього виду договору є отримання  позивачем доходу від здачі майна в оренду.

           Пунктом 5 Договору сторони узгодили, що орендна плата повинна здійснюватись у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця  не пізніше 15 числа наступного місяця, згідно виставленим рахункам.

           З викладеного вбачається, що сторони чітко узгодили у Договорі розмір, порядок і строки здійснення орендарем орендної плати, а тому відповідач повинен був здійснювати цю оплату у строки, встановлені договором. Розрахунковий рахунок позивача був зазначений у Договорі (дивись реквізити сторін), тобто відповідач, знаючи розміри орендної плати, строки її сплати та розрахунковий рахунок позивача, мав можливість та був зобов'язаний, відповідно до умов Договору та приписів ч.2 ст. 193 ГК України, вжити всіх заходів по виконанню умов Договору, а саме сплатити орендні платежі у встановлені строки на рахунок позивача.

         Відповідач міг не здійснювати оплату  за оренду майна, а точніше був би позбавлений виконати свої зобов'язання за Договором, лише за умови, якщо б у Договорі не було зазначено розрахункового рахунку позивача, і тоді він (відповідач) змушений був чекати, коли позивач виставить йому рахунки зі вказівкою, на якій рахунок слід перерахувати кошти.

        Слід зазначити, що умовами Договору та законодавством, яке регулює питання оренди (найму) майна, в тому числі главою 58 ЦК України та параграфом  5 глави 30 ГК України, не передбачено, що, у разі не виставлення позивачем рахунків, відповідач не повинен здійснювати, передбачені Договором,  платежі, тобто, що він (відповідач) звільняється від виконання, взятих на себе, зобов'язань. Крім того, передбачений Договором обов'язок позивача виставляти рахунки, на думку судової колегії, не є зустрічним виконанням зобов'язання у розумінні ст. 538 ЦК України і не позбавляє та не надає відповідачу права не виконувати свої зобов'язання за Договором. До цього обов'язку позивача також не можливо застосувати приписи ч.4 ст. 612 і ч.2 ст. 613 ЦК України та ч.3 ст. 220 і ч.3 ст. 222 ГК України, оскільки не  здійснення  позивачем (кредитором) цих дій (виставлення рахунків) не позбавило відповідача (боржника) можливості, права та обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором належним чином.

           За таких обставин, на думку судової колегії, не виставлення позивачем  відповідачу рахунків, як то передбачено умовами Договору, не позбавило відповідача можливості і обов'язку виконувати умови Договору та виконати їх реально у встановлені строки, оскільки, в даному випадку, при наявності  Договору та зазначених в ньому умов (порядок, розмір та строки розрахунків), саме він (Договір) є підставою для здійснення оплати, а не рахунки.

           Місцевий суд, встановивши факт недоведеності позивачем виставлення відповідачу рахунків, не врахував вищезазначених обставин, умов Договору та норм матеріального права і дійшов помилкового висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості необґрунтовані.  

          Відповідно до ст.ст. 526 і 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у строки та порядку, визначені у договорі. Порушенням  зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

       Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав у добровільному порядку, передбачених умовами Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів за серпень - грудень 2006 р. у розмірі 17 143,55 грн. (цей факт не заперечується відповідачем і він не надав доказів зворотного), зазначена сума підлягає примусовому стягненню, тобто вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст.ст. 216-218,230 ГК України, у разі порушення  зобов'язання, настають наслідки, встановлені договором або законом. Умовами Договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення строків сплати орендної платі у вигляді штрафу. Судова колегія, перевіривши розрахунок позивача в частині розміру штрафу, дійшла висновку, що він не перевищує, зазначеного у Договорі, розміру, а тому, враховуючи вищезазначені норми права та наявність такої вимоги, ці штрафні санкції також підлягають стягненню.

          З огляду на викладене, рішення місцевого суду, відповідно до приписів ст. 103 та ст. 104 ГПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, в тому числі стягнення заборгованості по орендній платі, штрафу та судових витрат.

          Оскільки судова колегія задовольняє апеляційну скаргу, на користь позивача також підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

                Керуючись ст.ст. 99,101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1.   Апеляційну скаргу ТОВ „Сателлит - холд” (м. Миколаїв) - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.01.2007 р. у справі   №12/599/06 - скасувати.

3.  Позов ТОВ „Сателлит - холд” (м. Миколаїв) до ТОВ „АФТ ЛТД” (м. Миколаїв) - задовольнити.  

     Стягнути з ТОВ „АФТ ЛТД” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна,71, р/р №26002054200557 в МРУ „Приват Банк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 32228853) на користь ТОВ „Сателлит - холд” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна,72, р/р №260096723 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, інд. податк. №322296514038, код ЄДРПОУ 32229658):  

- 17143,55 грн. - заборгованість по оплаті орендних платежів за серпень - грудень 2006 р. за договором оренди №20 від 01.12.2005 р.;

- 7572,63 грн. - штраф за  несплату орендних платежів за серпень - грудень 2006 р. за договором оренди №20 від 01.12.2005 р.;

-  247,16 грн. - витрати по сплаті державного мита при зверненні до суду з позовом;

-  118,00 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

4.   Стягнути з ТОВ „АФТ ЛТД” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна,71, р/р №26002054200557 в МРУ „Приват Банк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 32228853) на користь ТОВ „Сателлит - холд” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна,72, р/р №260096723 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, інд. податк. №322296514038, код ЄДРПОУ 32229658) 123,58 грн. - витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

5.    Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                    Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                   Бєляновський В. В.

                                                                                                                Шевченко В. В.