Рішення

від 16.03.2016 по справі 924/156/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2016 р.Справа № 924/156/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ЛВМ "ТОРГМЕТ" м.Хмельницький

про стягнення 48 318,83 грн.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 01.12.2015р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 48 318,83 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 21.01.2013р. між сторонами було укладено договір поставки №1113Сх, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного договору. На виконання вказаного договору була здійснена поставка товару: - 12.07.2013 р. на загальну суму 29869,25 грн., що підтверджується видатковою накладною від 12.07.2013 р. №Сх-0000257 та податковою накладною від 12.07.2013р. № 34; - 15.07.2013 р. на суму 42936,74 грн., що підтверджується видатковою накладною від 15.07.2013р. №Сх-0000260, податковою накладною від 15.07.2013р. № 37. Вказує, що відповідач отримав товар у повному обсязі, що підтверджується підписами та печаткою на вказаних накладних. Однак, відповідач в порушення умов договору розрахувався за поставлений товар несвоєчасно та не в повному обсязі. Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 29.09.2015р. між Приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" та Приватним підприємством "ЛВМ "ТОРГМЕТ" станом на 16.12.2015р. за відповідачем рахується заборгованість у сумі 18787,03 грн. В зв'язку з несплатою вказаної суми заборгованості позивач нарахував відповідачу 14981,22 грн. пені, 1564,56 грн. 3 % річних, 12986,02 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, надав оригінали доданих до позовної заяви документів, які оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Судом враховується, що відповідно до ст.64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Ухвали суду від 18.02.2016р. та від 01.03.2016р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

21.01.2013р. між приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (далі - постачальник) та приватним підприємством "ЛВМ "Торгмет" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 1113Сх, згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти товар й сплатити його вартість на умовах цього договору.

Предметом постачання є труба: ГОСТ 10704-91, ГОСТ 8732-78, ГОСТ 10705-80, ГОСТ 3262-75 у кількості, асортименті та за ціною, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактичним відвантаженням товару покупцю.

Пунктами 4.1, 4.4 договору передбачено, що ціна за одиницю товару з'ясовується при кожному відвантаженні окремо. Фактична вартість договору складається із вартості фактично отриманого товару у відповідності до видаткових накладних, за весь термін його дії.

Згідно п. 6.3 договору покупець за даним договором несе відповідальність: у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання та закінчується - 31.12.2013р. У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, термін дії його триває до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п.п. 10.1, 10.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивачем реалізовано відповідачу товар на загальну суму 72805,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № Сх-0000257 від 12.07.2013р., №Сх-0000260 від 15.07.2013р., податковими накладними № 34 від 12.07.2013р., № 37 від 15.07.2013р., довіреністю № 06 від 10.07.2013р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 54 018,96 грн., що підтверджується банківськими виписками, зокрема:

- 26.07.2013р. - 25 000,00 грн.,

- 29.08.2013р. - 14 000,00 грн.,

- 15.10.2013р. - 5 000,00 грн.,

- 23.10.2013р. - 10 000,00 грн.,

- 27.11.2014р. - 18,96 грн. (повернення)

Вартість неоплаченого товару складає 18 787,03 грн.

В зв'язку з несплатою вказаної суми заборгованості позивач нарахував відповідачу на підставі п. 6.3 договору 14981,22 грн. пені за період з 13.07.2013р. по 14.12.2015р., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 1564,56 грн. 3 % річних за період з 13.07.2013р. по 14.12.2015р. та 12986,02 грн. інфляційних втрат за листопад 2013 року-листопад 2015 року.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплені і в ст. 712 ЦК України.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, у відповідності до умов договору поставки № 1113Сх від 21.01.2013р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 72805,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № Сх-0000257 від 12.07.2013р., № Сх-0000260 від 15.07.2013р., податковими накладними № 34 від 12.07.2013р., №37 від 15.07.2013р., довіреністю № 06 від 10.07.2013р. В свою чергу, відповідач зобов'язувався оплатити отриманий товар у строки, визначені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.4 договору поставки № 1113Сх від 21.01.2013р. розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактичним відвантаженням товару покупцю.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар на суму 54 018,96 грн., що підтверджується банківськими виписками. Доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості в матеріали справи не подано. Тому враховуючи приписи ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 18787,03 грн. основного боргу заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в п.6.3 договору погодили, що відповідач за даним договором несе відповідальність: у разі порушення строків оплати, зокрема, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 14981,22 грн. за період з 13.07.2013р. по 14.12.2015р. З поданого розрахунку вбачається, що позивач нарахував пеню на заборгованість без урахування днів її часткової сплати.

Так, згідно п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вищевказаної постанови).

Зважаючи на викладене, сума заборгованості зменшується у день її часткової сплати, і нарахування пені на неї не проводиться.

Крім того, при розрахунку суми пені позивачем не були враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При перерахунку пені судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 2140,13 грн. У стягненні 12841,09 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 1564,56 грн. 3 % річних за період з 13.07.2013р. по 14.12.2015р. та 12986,02 грн. інфляційних втрат за листопад 2013 року - листопад 2015 року.

Згідно поданого розрахунку позивач здійснив нарахування 3 % річних на суму заборгованості без урахування днів її часткової сплати. Тому судом проведено перерахунок та встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 1557,57 грн. У стягненні 6,99 грн. 3 % річних слід відмовити.

Проаналізувавши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 12 986,02 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 35470,75 грн., з яких 18787,03 грн. - заборгованість, 12986,02 грн. - інфляційні втрати, 1557,57 грн. - 3 % річних, 2140,13 грн. - пеня.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства "ЛВМ "ТОРГМЕТ" м.Хмельницький про стягнення 48 318,83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛВМ "ТОРГМЕТ" (АДРЕСА_1, код 34555753) на користь Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (м.Дніпропетровськ, вул.Свердлова, 47, код 20264161) 18 787,03 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 03 коп.) заборгованості, 12 986,02 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень 02 коп.) інфляційних втрат, 1557,57 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім гривень 57 коп.) 3 % річних, 2140,13 грн. (дві тисячі сто сорок гривень 13 коп.) пені, 1 011,59 грн. (одна тисяча одинадцять гривень 59 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 6,99 грн. 3 % річних та 12 841,09 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 21.03.2016р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1- до справи,

2 - позивачу (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 47),

3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_2) - рекомендованим