Вирок

від 23.03.2016 по справі 366/289/16-к

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/289/16-к

Провадження № 1-кп/366/43/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12015110180000760 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 05 грудня 2015 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні кафе-бару, що по АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих не приязних стосунків, які в неї склались з неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла один удар кулаком в обличчя ОСОБА_6 , чим спричинила останній згідно висновку судово медичного обстеження № 70 від 06.12.2015 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синців на обличчі, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями, що виразилися у навмисному нанесені легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання обвинуваченої, потерпілої, свідка та письмових матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину на суму 1787.39 гривень визнала повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 гривень, не визнала.

Зокрема, допитана як обвинувачена ОСОБА_4 , показала суду, що 04 грудня 2015 року вона приїхала в гості до подруги в с. Сукачі. Потім разом пішли до кафе-бару в с. Сукачі. Приблизно о 01 годині ночі, коли вона виходила з приміщення бару, їй на зустріч йшла ОСОБА_6 , та наступила їй на ногу. Вона зробила їй зауваження і з того моменту у них почалась словесна перепалка. Потім словесний конфлікт призвів до того, що вона вдарила ОСОБА_6 рукою в обличчя, в область носа. Після нанесення удару, ОСОБА_6 побігла в невідомому напрямку. Вже пізніше, вона телефонувала ОСОБА_6 , вибачалась за свій вчинок, на що ОСОБА_6 сказала, добре. Потім, наступного дня їй зателефонував слідчій та повідомив, що відносно неї порушено справу. Після розмови зі слідчим вона знову телефонувала ОСОБА_6 , але остання не брала трубку. Пізніше їздила до ОСОБА_6 додому, щоб примиритись, але вона не виходила. Говорила з її батьком. Він пропонував сплатити компенсацію за її протиправні дії у розмірі 20000 (тисяч) гривень.

У вчиненому розкаюється та шкодує про вчинене. Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 1789 гривень 39 копійок, визнала у повному обсязі, а цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 тисяч гривень, не визнала.

У судових дебатах обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку прокурора та просила призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Допитана у судовому засіданні як потерпіла, ОСОБА_6 показала суду, що 04 грудня 2015 року приїхала додому після навчання. Ввечері. Приблизно о 22 годині пішла до кафе-бару в с. Сукачі, відпочити з друзями. Вона не вживає спиртні напої та не палить. Потім вона зустрілась з ОСОБА_4 , яку раніше не знала. ОСОБА_4 , сказала, що вона наступила їй на ногу. Між ними зав`язалась розмова, яка переросла в словесний конфлікт та образи. Під час конфлікту, їй зателефонував ОСОБА_7 та запитав де вона, на що відповіла, що говорить з ОСОБА_8 . Через деякий час прийшов ОСОБА_7 та стояв біля неї та ОСОБА_9 . Потім несподівано, ОСОБА_10 нанесла їй удар кулаком руки в обличчя, в область носа. Від удару вона вдарилась головою об стіну. Від удару у неї з носа та голови пішла кров. Після цього вона пішла додому. Вдома, матір приклала до ран лід, та сказала почекаємо до ранку. Вранці вона прокинулась, все обличчя було набрякшим. Після цього вона звернулась до поліції та за медичною допомогою.

У судових дебатах потерпіла ОСОБА_6 погодилась із запропонованою прокурором мірою покарання, а саме призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у вигляді 200 годин громадських робіт та задоволення цивільних позовів (потерпілої та прокурора в інтересах держави) в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 , показав суду, що обвинувачену він не знає, стосунків не підтримує, з потерпілою знайомий, стосунки нормальні. 05 грудня 2015 року, точного часу він не пам`ятає, телефонував ОСОБА_6 . На запитання де вона, відпоавіла, що в с. Сукачі в барі розмовляє з людиною. Він в цей час був в смт. Іванків. Після розмови телефоном, він приїхав до бару в с. Сукачі та побачив як ОСОБА_6 говорить з ОСОБА_4 . В їх розмові використовувалиась нецензурна брань. Він підійшов до них. З розмови він зрозумів, що ОСОБА_4 мала якісь претензії до ОСОБА_6 . Коли він підійшов до дівчат, які між собою сперечались, ОСОБА_4 запитала у нього,- «ти теж хочеш побачить», на що він відповів, що хоче почути про що вони говорять. Потім ОСОБА_4 вдарила ОСОБА_6 в обличчя. Він відразу відсторонив ОСОБА_4 від прояви, за що отримав від ОСОБА_4 по обличчю. В той час як він обмежував ОСОБА_4 в подальших діях. ОСОБА_6 пішла додому. Все це відбувалось в період часу з 00 годин до 01 години ночі 05 грудня 2015 року.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_4 доводиться письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та оглянутими у судовому засіданні, а саме:

-Рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 05.12.2015;

-Висновком експерта № 70 від 06.12.2015 року;

Вказані докази у своєму взаємозв`язку дають достатні підстави вважати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні вищезазначеного кримінально правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Крім того, було оглянуто характеризуючи матеріали на обвинувачену ОСОБА_4 , а саме:

-довідки центральної районної лікарні смт. Красятичі № 460 та № 461 про те, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

-характеристику із Зеленополянської сільської ради про те, що ОСОБА_4 в громадських місцях і побуті поводить себе пристойно, працює в м. Києві, не одружена, спиртним не зловживає, працелюбна, сім`я утримує підсобне господарство;

-раніше не судима.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує її стан здоров`я, молодий вік, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, не одружена, на утриманні дітей не має, шукає роботу, у 2015 році закінчила Катюжанське ВПУ зі спеціальністю адміністратор, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.

Суд ураховує відповідно до ст. 66 КК України одну пом`якшуючу обставину покарання щире каяття, та у відповідності до ст. 67 КК України відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 має бути призначене покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу у вигляді громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.

В матеріалах кримінального провадження наявні два цивільні позови, які заявлені потерпілою та прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів Іванківської про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок підлягає задоволенню у повному обсязі як обґрунтований доказами, зокрема листом «Іванківської центральної районної лікарні» № 95 від 29.01.2016 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1500 гривень та моральної шкоди на суму 20000 тисяч гривень, підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

На підтвердження матеріальної шкоди потерпілою ОСОБА_6 не надано у судовому засіданні фіскальні чеки щодо придбання ліків, а тому в цій частині позов слід залишити без розгляду як не обґрунтований доказами.

Суд, вирішуючи питання про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілій ОСОБА_6 страждань, обумовлених спричиненням їй тілесних ушкоджень, вимушених змін у її житті (тривале, а саме двотижневе лікування, яке супроводжувалось фізичним болем, головокружінням, нудотою, відрив від навчання), часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану здоров`я, поведінку потерпілої, поведінку обвинуваченої (відразу після вчинення злочину та у судовому засіданні), виходячи при цьому з принципів виваженості, розумності і справедливості, вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 9 500 гривень, в решті позовних вимог відмовити.

Речові докази відсутні.

Майна, на яке накладено арешт, а також документів, щодо яких можливо ухвалити процесуальні рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази відсутні.

Майна, на яке накладено арешт, а також документів, щодо яких можливо ухвалити процесуальні рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів Іванківської про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок задовольнити у повному обсязі як обґрунтований доказами.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Зелена Поляна, Поліського району, Київської області на користь районного бюджету (р/р № 31418544700296 в УДКСУ в Іванківському районі Київської області, МФО 821018, код 02318120 КБК 240603), витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину на суму 1787 гривень 39 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 9500 (дев`ять тисяч п`ять сот гривень) моральної шкоди, в задоволені решти вимог відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя